Три стани середньовічного суспільства. Феодалізм.

       Падіння Західної Римської імперії під ударом вторгнення варварів призвело до зміни соціальної економічної ситуації в німецьких королівствах. Основою економіки там було натуральне господарство, спрямоване на самозабезпечення всім необхідним без ринкових відносин. Селяни в Західній Європі були організовані в сільські громади. Основним видом землекористування селян був аллод -  індивідуально- сімейна земельна власність. Аллод передавався у спадок, але в другій половині VI ст. право розпоряджатися ним належало громаді. Потім аллод став повністю приватною власністю -  землю можна було заповідати, подарувати, продати.

    Технологія обробки землі була досить примітивною і вимагала наявності в господарстві великої кількості робочих рук. Тому селянські сім'ї воліли мати багато дітей для більш ефективного ведення сільського господарства. Однак батьку сімейства доводилося ділити землю між своїми синами, передаючи її у спадок. У підсумку такі спадкові наділи виявлялися занадто малі, сім'я вже не могла ні прогодуватися, ні забезпечити виплату податків королю. Тому з часом розорені селяни потрапляли спочатку в поземельну, а потім і в особисту залежність від феодалів. Залежні селяни за користування землею повинні були працювати на пана, виконуючи  повинності   (відпрацьовуючи панщину),   або платити натуральний оброк.

      Крім того,   досить часті   війни   і неврожаї, від яких страждали селяни, змушували їх шукати захисту у феодалів. Таким чином, отримуючи підтримку від великого земельного   власника,   селяни   ставали поземельно або навіть особисто залежними від феодала.

Аби створити регулярну армію, королі за виконання людиною військової чи іншої служби надавали їй наділ землі разом із селянами, які на ній жили та пра­цювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лише на період несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Та­кий наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом або сеньйором. Феод — спадкове земельне володіння, яке надавалося людині за несення військової або придворної служби. Церква та монастирі теж ставали феодалами. Так поступово із землевласників формувалася панівна частина суспільства. Від слова «феод» виникло поняття феодалізм, яке використовують для характеристики суспільних відносин Середньовіччя. Феодалізм — суспільний устрій, основою якого є і власність феодалів на землю та працю селян.

Сеньйор -людина,  яка надавала  землю  васалу

Васал -людина,  яка отримувала  землю  від сеньйора

Переписування  учнями з  дошки  двох схем

С                      в           с               в      с           с

Король  →  герцог  і  граф →  барон  → рицар

С-  сеньйор    в – васал

В    Англії діяло  правило,  згідно якого    всі  були васалами  короля

С                      в                 в                  в    в

Король  →   герцог  і граф  →  барон → рицар

На  основі    вище зазначених  схем  і закону:  “Васал  мого васала - не  мій  васал”  учні виконують   письмові  завдання.

1. Чи  міг був  сказати  король про  барона:  “Васал  мого васала - не  мій  васал” ?

2. Чи  міг був  сказати    рицар про  герцога:  “Васал  мого васала - не  мій  васал”? 

3. Чи  міг  бути  барон, васалом  герцога  і графа  в  Англії? 

4. Чи  міг був  сказати англійський  король про  барона:  “Васал  мого васала - не  мій  васал”? 

5. Чи  міг був  сказати  герцог про  рицаря:  “Васал  мого васала - не  мій  васал”? 

6. Хто міг  був сказати  про  рицаря: “Васал мого  васала - не  мій васал”? 

7. Хто міг  був сказати  про    барона: “Васал мого  васала - не  мій васал”? 

8. Чи  міг був  сказати англійський  король про  рицаря:  “Васал  мого васала - не  мій  васал”? 

Будьте уважні.

Письмово дати відповіді на питання.

1 Що таке повинності?  Які повинності    виконували селяни?

2 Поясніть терміни: «васал», «васалітет», «феодальна ієрархія»,                                    «фео­дальна драбина».

3 Чому сеньйору  доводилося  передавати  значну   частину   своєї    землі васалам?