Трагізм і героїзм у козацькій пісні "Ой на горі та женці жнуть"

Доброго дня , любі семикласники ! Сьогодні на уроці ми познайомимося із шедевром козацьких пісень - "Ой на горі та женці жнуть"

«Ой на горі та женці жнуть» – популярна народна козацька пісня, у якій оспівується слава й гордість України — Запорозьке військо на чолі зі своїми отаманами. Козаки не дбали про власне збагачення, для них єдина цінність — добрий кінь, гарна зброя та тютюн і люлька. Традиційно на Січ не допускалися жінки, тому Сагайдачний ніби так недбало говорить про жінку. Насправді ж саме задля жінок і дітей, задля спокою рідної землі козаки майже все свідоме життя перебували в тяжких походах, у боях, віддавали за це життя. Пісня бадьора, сповнена оптимізму й тонкого гумору, самоіронії.

Давайте зараз прослухаємо текст пісні

Паспорт твору

Автор “Ой на горі та женці жнуть” : невідомий, пісня є народною. Пісня виникла, мабуть, у другій половині 17 століття. Найстаріший варіант зафіксований на Галичині в записах Доменіка Рудницького 1713 року «Пісні різні і деякі на ноти перекладені»

Жанр : козацька пісня .

Тема: зображення військового походу козаків.

Ідея : уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина)

Художні засоби

Повтори:

«Гей, долиною,

Гей, широкою»

«…Женці жнуть»,

«Гей..»,

«Під ними…»,

«…Необачний!»

Риторичні оклики :

«Веде своє військо,

Веде запорізьке хорошенько!»

«…Необачний!»

«Не журися!»

«Під ним кониченько»

Під ним вороненький,

Сильне-дужий!»

Епітети : «зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький

Звертання:

«Гей, вернися, Сагайдачний»,

«Гей, хто в лісі, озовися».

Антитеза (протиставлення):

«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,

«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»

Дайте відповіді на запитання :

1. Яким ви уявляєте козака читаючи цей твір?

2. Що вам відомо про мужність, героїзм, винахідливість цих людей?

3. Куди, на ваш погляд, йшли козаки? Що про це свідчить?

4. Чим пояснити те, що Сагайдачний перебував позаду війська?

5. Чому для Сагайдачного у поході найважливіше мати тютюн і люльку, ніж жінку?

6. Ким були Сагайдачний і Дорошенко для козацтва? Що ви можете про них розповісти?

7. Доведіть, що «Ой на горі та женці жнуть» — це козацька пісня.
   
   

Історична довідка

Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
У походах козаків на Туреччину й на Крим найбільше вславився кошовий П. Конашевич-Сагайдачний.
Петро, син Конона, а тому званий Конашевич, був родом з Самбірського повіту в Галичині. Його батько був заможним шляхтичем і хотів виховати Петра розумним чоловіком. Тому віддав його до найкращої тоді школи на Україні, до Академії в Острозі.
Сагайдачний вчився там 8 літ і, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний, тому що дуже добре стріляв з лука, а стріли лука ховають у сагайдаку. По восьми роках науки Сагайдачний дістався якось в 1614 році з кількома товаришами з Академії на Січ. Там незабаром виявилося, що Сагайдачний не тільки дуже розумний і освічений чоловік, але також дуже відважний вояк у битві. Тому козаки вибрали його в 1616 році кошовим Січі і гетьманом.
Сагайдачний бачив, як козаки зубожіли і як терплять через те, що король не дотримав своїх присяг. Він задумав зробити так, щоб Польща знову потребувала помочі козаків, бо тим чином думав зібрати велике козацьке військо і таки отримати від Польщі великі полегшення не тільки для козаків, але й для всього українського народу.
Щоб збагатити трохи козацьку касу та й зробити козацьке ім’я славним на всю Європу, гетьман почав водити козаків на Туреччину й на кримських татар. На нових чайках-човнах він кілька разів перепливав Чорне море аж до Царгорода, несподіваним нападом нищив турецьку столицю і увільняв багато козаків з турецької неволі. Таких походів робив він від 1616 року дуже багато і то на різні міста Туреччини і Криму: на Царгород, Кафу, Синоп, Трапезунд та інші.
Козаки також урятували Польщу під Хотином від турецької навали. Багато це коштувало козацької крові, а Сагайдачний скоро потім помер через ту битву. Він був тяжко ранений під Хотином і поїхав до Києва лікуватися, але даремно, бо весною 1622 року вмер. Київські «братчики» і школярі влаштували гетьманові величавий похорон і поховали його в церкві Богоявленського Братства в Києві.
Так помер славний і розумний кошовий і гетьман України Сагайдачний, що про нього і донині співається в багатьох піснях. Він щиро хотів допомогти своєму народові і за те віддав своє життя.

Підсумок уроку .

Виконайте тестові завдання :

1. Козацьке військо йшло:
   а) через лан; б) біля лісу; в) попід горою.

2. Попереду козацьке військо вів:
   а) П. Сагайдачний;

   б) Б. Хмельницький;

   в) М. Дорошенко.

3. У кого серед козацтва був кінь вороний?
   а) І. Богуна;

   б) пана хорунжого;

   в) полковника.

4. За що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:
   а) проміняв жінку на тютюн та люльку;
   б) загубив шаблю в бою;
   в) не співав разом з усіма.

5. Сагайдачного у творі названо:
   а) розгубленим;

   б) байдужим;

   в) необачним.

6. Які предмети козацького побуту та спорядження згадуються?

   а)кінь,люлька,тютюн;

   б)шабля,сідло,кінь;

   в)кониченько,шабля;

   г)срібло,пістоль;

Скласти сенкан до слова "козак"

Рефлексія

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

• Чи справдилися ваші очікування від уроку?

• А які знання і вміння, здобуті сьогодні на уроці, ви зможете застосувати у повсякденному житті ?

Домашнє завдання.

Вивчити напам'ять пісню "Ой на горі та женці жнуть" .

Намалювати ілюстрації до пісні.