Ті самі слова

Чиподобається вам допомагати бабусі, мамі чи комусь іще із старших? Ось яка історія трапилась із Андрійком.

Улітку Андрійко пішов працювати на тваринницьку ферму. Його послали до бабусі Марини - куховарки. Вона варила їсти пастухам і дояркам. Андрійко допомагав бабусі: воду носив, картоплю чистив, дрова рубав, хліб нарізав.

Весело, привільно працювати влітку в степу. Сонечко гріє, вітер віє, пташки щебечуть, можна й до ставка піти покупатися, як бабуся дозволить.

Уранці бабуся і каже Андрійкові:

• - Піди води принеси.

• І такий тихий, добрий, ласкавий голос у бабусі, що Андрійко швиденько бере відро й біжить до колодязя.

• А колодязь далеченько, аж під лісом. Витягне відро води і живенько принесе.

• Та ось прислали на ферму ще одного працівника - діда Карпа. Став працювати він сторожем.

• Не сподобався він нікому: ні бабусі Марині, ні Андрійкові. Мовчазний, похмурий.

• Якось увечері Андрійко попросив:

• - Дідусю, розкажіть казку.

• Дід щось буркнув сердито, а потім каже:

• - Нічого тобі робити, казки захотілося... Піди краще води принеси...

• Такі холодні, крижані, безсердечні були ці слова. Андрійко з великим небажанням пішов по воду. Витяг повне відро, сів біля колодязя й довго сидів. Не хотілось іти до діда Карпа.

• Приніс Андрійко води й зараз же побіг до бабусі Марини.

• Уранці хлопчик устав до схід сонця. Начистив картоплі. І з нетерпінням чекав, щоб бабуся послала по воду.

• Нарешті почулися тихі слова:

• - Піди води принеси.

• Андрій побіг, витяг води й швиденько приніс на кухню.

Дай відповіді на запитання.

1 Чому, на вашу думку, оповідання називається "Ті самі слова"?

2.Чи завжди ви охоче виконуєте прохання мами допомогти?

ЧиЧи згодні ви із словами Тараса Шевченка: " Ну що б здавалося, - слова? Слова та голос - більш нічого!.

А серце б'ється, ожива, як їх почує!"

Як ви їх розумієте?