Прилади, використовувані для вимірювання температури шляхом контакту з досліджуваним середовищем, називають термометрами.
Перший прилад для оцінювання температури — термоскоп — сконструював видатний італійський учений Галілео Галілей у 1592 р. Термометричним тілом у термоскопі було повітря. Термоскоп Г. Галілея був дуже чутливим до зміни температури, але оскільки прилад не мав шкали, він не використовувався для кількісних вимірювань.
Видатний шведський фізик та астроном Цельсій у 1742 р. сконструював перший рідинний термометр.
На практиці застосовують різні види термометрів. У них використовуються різні термометричні тіла, а також залежність властивостей тіла від температури, наприклад, зміна об’єму тіла або електричного опору. Для вимірювання температури повітря в кімнаті використовують рідинні термометри, температур у котлах опалення та духовках кухонних плит — металеві термометри. Термометричним тілом тут є біметалева пластинка у вигляді спіралі зі стрілкою.
Для технічних потреб використовують також електричні термометри, принцип дії яких ґрунтується на вимірюванні залежності електричного опору тіла від температури. Дедалі більшого поширення набувають електронні термометри з цифровою індикацією, які можна застосовувати й для вимірювання температури власного тіла. Це мініатюрні пристрої, чутливі до найменших змін температури. Вимірювання температури інфрачервоними термометрами не потребує їх безпосереднього контакту з тілами. Достатньо зручними у використанні є високочутливі смужкові термометри для вимірювання температури тіла людини.