Тема: Води суходолу Південної Америки. Найбільші річкові системи.

I. Оганізаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Вчитель. Внутрішні води два басейни мають:

Океан Тихий, а ще Атлантичний

Води Південної Америки приймають.

Ще басейн існує внутрішнього стоку,

Це незначна частина вод на протязі року.

На материку досить повноводно

І річки можна знайти де завгодно.

Найповноводніша річка Амазонкою зветься,

Найвищий водоспад з Оріноко ллється.

А у Андах чудо материка:

Високогірне озеро – Тітікака.

Якщо інформацію ти цю сприймаєш,

В мандрівках труднощі здолаєш.

Скоріш збирай свої валізи

І мерщій – бо, до круїзу.

Любі друзі! Сьогодні на уроці ми здійснемо уявну подорож по річках та озерах Південної Америки. Пропливемо безкрайніми просторами найповноводнішої річки материка – Амазонкою, піднімемося на найвищий водоспад світу – Анхель, подолаємо скелясті береги високогірних озер, побуваємо в гостях у індіанців уру, спробуємо відчути радість туристичної подорожі, переживемо всі труднощі першовідкривачів. А щоб мрія здійснилася ми відправляємо до Південної Америки кілька експедицій. ( за партами сидять представники експедицій «Амазонка», «Великі річки», «Озера». До складу експедицій входять фахівці різних професій. Звіт кожної експедиції супроводжується демонстрацією презентації з відповідними назвами)

III. Вивчення нової теми

Вчитель. Найвологіша з усіх материків Південна Америка має густу мережу внутрішніх вод, що зумовлено особливостями рельєфу та клімату. Води материка представлені великою кількістю річок, озерами, болотами, вічними снігами та льодовиками, що ними вкриті вершини Анд та деякі високогірні долини. Сучасне зледеніння на материку не має великого поширення. Територія Південної Америки добре забезпечена підземними водами. Вони зосереджені в прогинах платформи на низовинах. На річки Південної Америки припадає 16% світових запасів гідроенергії.

Головним вододілом між басейном Тихого й Атлантичного океанів є Анди, тому всі великі річки материка сформувалися на рівнинному сході материка і впадають в Атлантичний океан. Загальними особливостями річок Атлантичного басейну є великі площі їхніх басейнів і повноводність. У Тихий океан несуть води лише короткі гірські річки Анд, непридатні для судноплавства. Області внутрішнього стоку сформувалися на посушливих плоскогір’ях Центральних Анд і займають невеликі площі (всього 6%).

Вологість клімату й регулярні значні опади на основній території материка, широкі рівнинні простори сприяють формуванню на материку великих й повноводних рік. Узагалі на долю Південної Америки припадає 20 % світового стоку річок, а за середнім стоком материк посідає перше місце. Під впливом вологих вітрів з Атлантики Південна Америка отримує в два рази більше опадів, ніж в середньому весь суходіл Землі. Живлення більшості рік Південної Америки дощове. Лише деякі ріки отримують додаткове живлення за рахунок ґрунтових вод, танення снігу й льоду в горах.

Отже, давайте зараз отримаємо більш детальну інформацію про внутрішні води Південної Америки із звітів учасників експедицій, які перебували на материку. Найбільш чисельна експедиція була відправлена до річки Амазонки. Прошу ознайомити присутніх із зібраною інформацією.

I. Звіт експедиції «Амазонка»

1. У пошуках золота і пригод

Мореплавець. Восени 1499 року від берегів Іспанії відпливла флотилія з чотирьох каравел і взяла курс на південний захід. Нею командував Вісенте Яньєс Пінсон, який брав участь у першому поході Колумба. Пізнавши смак подорожей, він вирушив шукати в далеких країнах золото і коштовності.

Каравели перетнули Атлантичний океан і в січні 1500 року підійшли до східного виступу Південної Америки приблизно 6 південної широти. Одного разу флотилія збилася з дороги і втратила землю з поля зору. Невдовзі стався дивовижний випадок: океан, по якому пливли каравели, був повен ... прісної води.

Порадившись, моряки дійшли висновку, що перебувають у районі впадіння в океан якоїсь величезної річки, їхні припущення підтвердилися. Знайшовши один із рукавів гирла, іспанці піднялися по ньому вгору на кілька кілометрів. По дорозі їм зустрілося кілька індіанських селищ, їхні жителі привітно зустріли прибульців, однак ті мали зовсім не мирні наміри: висаджувались на берег і влаштовували полювання на індіанців. Їм удалося захопити в полон понад тридцять чоловік. Цей живий «товар» вони збиралися вигідно продати після повернення. Та одного разу, немовби з метою помститись за вчинені злочини, на каравели піднялася величезної сили хвиля, яка прийшла з океану.

Вона пошкодила і порозкидала судна іспанців. Приголомшені моряки не могли прийти до тями. Тільки вода спала, уцілілі каравели з’єдналися і поквапилися піти з небезпечного місця.

Не знайшовши ні золота, ні коштовностей, втративши половину флотилії і частину екіпажу, Пінсон у вересні 1500 року повернувся на батьківщину. В трюмах уцілілих кораблів було трохи сандалового дерева, цукрової тростини, та полонені напівживі індіанці.

Проте георафічні результати подорожі дуже великі: були відкриті північно – східне узбережжя Південної Америки і гирло Амазонки.

Історик. Пізніше, у 1542 році, іспанці знову попрямували на пошуки золота та коштовностей. Мандрівники безшумно пристали до одного із селищ, маючи намір поповнити запаси провіанту. Довкола панувала тиша, та щойно люди зійшли на берег, як на них посипався град списів і стріл. Натовп індіанців атакував прибульців залпами із мушкетів. Незваним гостям довелося відступити.

Після бою іспанці розповідали, що їм довелося битися із лютими індіанцями, які спритно володіли списами і луками Довге волосся вкривало їхні плечі і спини, а на стегнах вони мали короткі спіднички.

У щоденнику одного з мандрівників з’явився запис, в якому висловлювалося припущення, що іспанці потрапили в країну амазонок.

Епізод бою іспанців з «амазонками» мав свої наслідки. По – перше, Велику ріку назвали рікою Амазонок, а пізніше переінакшили в Амазонку.

2. У пошуках витоку Амазонки.

Гідролог. Серед річок материка особливо виділяється Амазонка - найповноводніша річка Землі й найдовша річка Південної Америки. Витоками Амазонки є річки Мараньйон та Укаялі, які беруть початок у Перуанських Андах, де переважають скелясті гори, а клімат суворий і несприятливий для людини. На висоті 5100 м над рівнем моря, лежить маленьке озеро Ніньокоча. З гір в нього спускається льодовик, з якого бере початок джерело – це і є один з витоків Амазонки - Мараньйон. Мараньйон довго тече в горах по дну глибокої гірської складки. Перетворившись на могутній потік, він починає боротьбу з гірськими кряжами і виривається на простір із тісних обіймів Анд. Місце прориву Мараньйону – одне з найчудовіших на всій земній кулі. Місцевість дика й надзвичайно мальовнича: буйна й розкішна рослинність та багатий і різноманітний тваринний світ. На ділянці прориву Мараньйон утворює 27 скелястих каньйонів, таких вузьких, що по їх дну немає місця навіть для стежки. У кожному каньйоні Мараньйон кипить, шаленно мчить свої води, стиснені прямовисними скелястими стінами ущелин.

3. Велика вода

Дослідник. Після злиття Мараньйону з Укаялі, річка виходить на рівнину під назвою Амазонка. Амазонка перекладається з мови індіанських племен як «Велика вода». Амазонка – типова рівнинна річка. Площа басейну річки 7 млн км²; довжина — близько 6500 км, ширина основного річища у середній течії — 5 км, у нижній — до 20 км, у гирлі — до 80 км; глибина коливається в межах 70—100 м; рівень води під час повені підвищується на 6—20 м.

Амазонка приймає понад 500 приток. 17 з них мають довжину від 2000 до 3500 км; понад 100 – судноплавні.

Річка багатоводна протягом усього року, завдяки повноводним правим і лівим притокам. Коли настає сезон дощів у Північній півкулі, основну масу води приносять ліві притоки з Гвіанського плоскогір’я, та максимальне підняття рівня води спостерігається у березні - квітні, коли праві притоки під час дощів у Південній півкулі підвищують її рівень на 10 - 15 метрів. Річка розливається, затоплює великі площі, утворюючи непрохідні болота. Середньорічна витрата Амазонки – 5000 км³, що складає 15% стоку всіх річок земної кулі..

4. Амазонія: що її чекає?

Біолог. З усіх великих річок Землі природа особливо щедро нагородила басейн Амазонки. В ньому є все необхідне, щоб забезпечити життєві потреби населення майже всієї нашої планети. Тут зосереджена третина всіх наявних на Землі видів рослин і тварин. Жодна річка в світі не має такої багатої і різноманітної фауни прісноводних риб. Амазонка – рай для рибалок. У басейні широко розвинена рибна ловля, видобуток креветок і водяних рослин. У басейні досліджено близько 1700 видів риби з наявних 3000. Тут водяться такі рідкісні види, як піранья, рожевий дельфін і гігантська річкова черепаха. Тільки у водах самої Амазонки, не рахуючи приток, налічується близько 750 видів риб, більше третини того, що взагалі зустрічається на земній кулі. У Перуанській Амазонії на душу населення за рік у містах споживають 36 кг риби і 101 кг – у сільській місцевості.

Еколог. На тлі багатьох найбільших річок світу, що перебувають у катастрофічному стані, Амазонка збереглася майже в первісному вигляді. У сучасному вигляді екосистема Амазонки склалася близько 24 млн. років тому. Уже 20 млн. років Амазонка не має собі рівних за кількістю і розмаїттям біопродукції.

Площу басейну поділяють Бразілія, Перу, Болівія, Колумбія, Еквадор і Венесуела. Країни з недостатньо розвинутою економікою мають свої пріоритети розвитку. Їм не до гідробудівництва, і найближчим часом тут бурхливого економічного розвитку не передбачається. На річці зовсім не багато гребель, русло не зарегульване: у паводки вода вільно розтікається. Та деякі греблі перешкоджають міграції деяких видів риби.

Якість води залишається високою: кисню в ній багато, а органічних домішок мало.

Завдяки віддаленості басейну від центрів цивілізації промисловість тут стала розвиватися порівняно пізно і не встигла заподіяти річці значної шкоди. Хоча є специфічні проблеми. У районах водозабору можливе забруднення металами в шахтах. У шлаках містяться ціаніди, цинк, мишяк, свинець, ртуть. Особливо відмічається забруднення вод ртуттю золотодобувних шахт в пониззі Амазонки. У грунтах басейну також багато ртуті. Забруднення ртуттю поки що не викликало серйозних захворювань, хоча її вміст у кістках риби й волоссі людей перевищує ГДК.

Водна система басейну цілком забезпечує потреби населення у воді. Але питну воду тут майже не обробляють, що викликає різні захворювання. Недостатнє й очищення комунальних стоків у містах.

Річки басейну – основні транспортні артерії в регіоні, інших просто немає.

Треба відмітити також забруднення вод нафтою, яке повязане з вибухами нафтопроводів та потрапляння продуктів нафтопереробки у басейн річки.

Вирубка лісів на найбільших притоках Амазнки поки що немає відчутного впливу, але може порушити екологчічну систему регіону.

Так що проблема не в тім, як відновити екологічний баланс, а в тім, як захистити екосистему від руйнування.

Епоха великих відкриттів у басейні Амазонки ще не завершена. Вона триватиме доти, доки казково багаті скарби корисних копалин Амазонського басейну і могутні сили її річок не будуть поставлені на службу людині.

V. Домашнє завдання: вивчити параграф відповідно до теми; скласти кросворд до теми «Амазонка - річка Південної Америки».