Тема: "Релігійний жанр в образотворчому мистецтві".

Леонардо да Вінчі, 1452 — 1519 рр.

Леонардо да Вінчі народився неподалік містечка Вінчі, поблизу Флоренції. Його батько — заможний нотаріус, мати — селянка. Лише перші роки Леонардо провів з матір’ю, адже, коли батько одружився з багатою жінкою, то забрав його до себе. Вважається, що розлучений із матір’ю Леонардо все життя намагався відтворити її образ у своїх шедеврах. Зацікавився живописом Леонардо в юному віці: у 15 років він вчився в майстерні італійського скульптора та художника Верроккіо.

Леонардо довгі роки мандрував Італією, займався математикою, інженерними справами. Він здійснив десятки винаходів, креслення яких було знайдено аж після його смерті. Зокрема да Вінчі вигадав парашут, прототип для кулемета та водолазний костюм.

У віці 24-х років Леонардо і ще троє молодиків були притягнені до судового розгляду за анонімним звинуваченням у содомії, але їх виправдали. Про його життя після цієї події відомо дуже мало, але ймовірно, у нього була власна майстерня у Флоренції в 1476 — 1481 рр. В 1481 році, коли Леонардо було 29 років, монастир Сан Донато а Сісто замовив у нього великий вівтарний образ «Поклоніння Волхвів». Ця його робота не була завершеною. До речі, да Вінчі відомий своєю рисою не закінчувати свої проєкти. «Дама з горностаєм» належить до одного з чотирьох найвідоміших жіночих портретів Леонардо да Вінчі. Ймовірно, на картині зображена одна з коханок герцога Сфорца — Чечилія Ґаллерані. Горностая було обрано для картини не випадково — за своє біле хутро горностай вважався символом чистоти та цнотливості. За легендою, якщо його шкура бруднилися і втрачала білий колір, горностай помирав.

«Дама з горностаєм», Леонардо да Вінчі

Рафаель Санті, 1483 — 1520 рр.

Рафаель Санті народився в сім’ї художника Джованні ді Санті ді П’єтро в місті Урбіно. Батько був під покровительством герцогів Урбіно і працював їхнім придворним художником. Юний Рафаель допомагав виконувати численні замовлення герцога Монтефельтро. Невдовзі батько зрозумів, що талант сина перевершує його власний, і відправив того на навчання в місто Перуджу до відомого майстра П’єтро Перуджіно. Однак юнак не захотів виконати волю батька. Лише після його смерті у 1496 році Рафаель прибув у Перуджу. Через три роки сімнадцятилітнього художника визнали зрілим майстром. У 1503 році, скориставшись відсутністю вчителя, Рафаель виконав приватне замовлення на виготовлення картини для сімейної каплички. Робота «Заручини Діви Марії» свідчить про досвідчену руку і досягнення, які були рівні вмінням Перуджіно.

Сюжет картини взятий із християнських легенд. Коли Марії виповнилося чотирнадцять років, претендентам на її руку роздали по гілці. У кого вона розквітне, той мав стати її чоловіком. У картині показано момент, коли Йосип із розквітлою гілочкою одягає перстень Марії.

Наступного року прагнення до удосконалення приводить Рафаеля у Флоренцію. Молодий художник познайомився із творчістю Леонардо да Вінчі і Мікеланджело та усвідомив, що він ще не бачив справжнього великого мистецтва.

«Заручини Діви Марії», Рафаель Санті

Мікеланджело Буонарроті, 1475 — 1564 рр.

Майбутній геній був народжений на території Тоскани в невеликому селищі Капрезе в сім’ї аристократа, що розорився. Матір померла, коли хлопчику було шість років. Не маючи можливості самотужки виховати дітей, Людовіко Буонарроті змушений був віддати сина годувальниці. На щастя, сім’я, в яку він був відданий, була люблячою і ставилася до вихованця добре. Він здобув швидше здібності до скульптури і ліплення, ніж читання чи писання. Незабаром його батько знову одружився, і було прийнято рішення віддати хлопчика в школу Франческо Галатея да Урбіно. Навчання йшло дуже повільно і більшу частину свого часу юний художник проводив за змальовуванням ікон і фресок. Розуміючи, що навчання хлопчика результатів не принесе, його батько віддав Мікеланджело в майстерню до Доменіко Ґірландайо. Тут він познайомився з основними мистецькими матеріалами та техніками. «Муки святого Антонія» характеризують ранній період творчості митця. Картина показує відомий середньовічний сюжет, в якому святий Антоній піддається нападам демонів у пустелі й намагається протистояти їхнім спокусам. Ця робота зосереджена на моменті, коли преподобний Антоній, що як правило пересувався з підтримкою ангелів, потрапляє в диявольську засідку.

«Муки святого Антонія», Мікеланджело Буонарроті