Тема "Народна іграшка"

Традиції народної української іграшки

Одним із головних завдань народних традицій є виховання в нових поколіннях любові та поваги до культури своїх предків, своєї землі. Важливим засобом у досягненні цієї мети є народні іграшки, які здавна були не тільки забавками, але й виконували функції соціалізації та оберегу.

Джерело: rukotvory.com.ua

Сирна іграшка з Карпат

Серед численних зразків української народної іграшки почесне місце посідають фігурки з сиру, популярні у Карпатах. Для створення фігурок – коників, баранчиків, овечок, котиків – майстри кидають в окріп кисломолочний сир з коров’ячого або козячого молока та спеціальної закваски. З отриманої м’якої тягучої маси швидко ліплять іграшку та відразу ж поміщають у сольовий розчин для закріплення форми. Чим солонішим є розчин, тим міцнішою є готова іграшка.

Карпатська сирна іграшка. Джерело: poglyad.tv

Такі фігурки є й не тільки чудовою забавкою, але й ласощами, оберегом та справжнім витвором мистецтва: їх дарують на родини та на весілля, ними обдаровують колядників та посівальників, їх кладуть у великодній кошик та роздають на спомини душі. У Косовому в поминальні дні обов’язково залишають маленьких коників на могилках померлих родичів.

Дерев’яні іграшки

Археологи розповідають, що за часів Київської Русі існували на нашій землі дерев’яні іграшки: коники, пташки та іграшкова зброя: луки, мечі, щити. Особливого розвитку виготовлення дерев’яних іграшок зазнало в XVIII столітті, коли розцвітає ярмаркова торгівля.

Одним із найбільш популярних матеріалів для виготовлення іграшок була й залишається деревина: груша, верба, явір, липа, осика. З цього доступного й довговічного матеріалу виготовляються дитячі меблі (столи й стільці, скрині й лави-ліжка), знаряддя праці, які є маленькою копією дорослих, звукові іграшки (сопілки та скрипочки, пищики, тарахкальця та тріскачки), різноманітні рухливі іграшки: курочки та півники, що клюють зерно, фігурки ковалів та ткачів, мініатюрні макети млинів., а також дитячі іграшкові транспортні засоби – санки, візочки, тачечки та коники на колесах і коники-гойдалки.

Найвідомішою дерев’яною українською народною іграшкою є яворівська забавка, прикрашена характерним розписом – «вербівкою». Здавна традиційними кольорами яворівки були зелений (колір розквіту природи), червоний (життя) та синій (небо та вода), проте починаючи з початку XX століття для розпису активно використовують і жовтогарячий, який символізує сонячне сяйво. Головними орнаментами яворівки є «колко» – коло із листочками всередині та «вербівка» – довга гнучка лінія із симетричними рядками червоних та зелених листочків.

Яворівська дерев’яна забавка. Джерело: dolesko.com

Яворівська забавка відома із XVIII століття, пік її популярності сягає на позаминуле століття, а сьогодні вона переживає друге народження. Забавка входить до місцевого переліку нематеріальної культурної спадщини і номінована на включення до Національного переліку НКС України.

Дерев’яний коник. Джерело: rukotvory.com.ua

Глиняні іграшки

Глиняні забавки сягають ще часів Трипілля і є одними із найдавніших в нашій народній культурі. Трипільська кераміка базувалась на сільськогосподарських мотивах: статуетки богині родючості, фігурки домашніх тварин (вівці, коні, бики), макети транспортних засобів та будинків.

Трипільська кераміка, IV тис. до н.е. Джерело: pinterest.com

Активного розвитку цей вид народної культури зазнав у наступні епохи. Це й численні види свищиків, фігурки тварин – коники, олені, цапи, свині, песики та рибки, вершники на конях та «барині» і «панночки-наречені» у яскравих нарядних сукнях, колисочки з немовлятами та чортики.

Надзвичайно розповсюдженими були й так звані «монетки» або «дріб» – керамічні моделі посуду: крихітні макітри, глечики, тарілочки, чайнички. На ярмарках минулого-позаминулого століття вони продавалися тисячами та коштували одну копійку, звідси й назва.

Глиняні іграшки-музиканти. Джерело: np.pl.ua

Оскільки глина є м’яким та пластичним матеріалом, до виготовлення керамічних забавок часто долучалися діти. Така робота була важливим елементом народної педагогіки, вона не тільки розвивала навички роботи із глиною, але й прищеплювала важливі якості: старанність та наполегливість в досягненні хорошого результату.

Глиняна лялька. Джерело: rukotvory.com.ua

Найвідомішими українськими гончарними забавками були іграшки з Опішні на Полтавщині, найвживанішим сюжетом яких були сюжети із природи, народний побут, фантастичні сюжети, наприклад – звірята, які танцюють та грають на музичних інструментах.

Опішнянська глиняна іграшка. Джерело: vseosvita.ua