Матеріали до уроку у розділі ІІ «Права і свободи людини» - "Еволюція прав людини.Покоління прав людини". Урок містить візуалізацію теоретичного матеріалу з теми, відеоматеріали до уроку, інтерактивні вправи, мотиваційні завдання, та дискусійні питання. Продовжується формування понять громадянознавчого змісту.
Вміст уроку:
1
2
3
4
5
Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.
Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.
Скріншот виконаної вправи прикріпити у форму нижче.
(4 бали)
2
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Перегляд відеоролику.
Перегляньте відеоролик.
Поясніть, як ви його розумієте?
А що вам відомо про ваші права?
Демократичне суспільство, демократична держава нерозривно пов'язані з поняттями прав і свобод людини. Кожен із вас у повсякденному житті напевно вимовляли слова «я маю право», «це моє право», «права людини».
З курсу історії та правознавства пригадайте, коли й чому людина почала говорити про свої права.
Ми часто чуємо «Я маю право…». Однак не всі знають звідки ж походять права людини, як вони еволюціонували та які покоління прав людини. Саме про це ми сьогодні дізнаємося.
(2 бали)
3
Вивчення нового матеріалу.
План
Еволюція прав людини.
Покоління прав людини.
Групи прав і свобод людини
Борці за права людини
Робота з поняттям :
Право – система загальнообов’язкових, гарантованих і забезпечених державою правил поведінки, що регулюють соціальні відносини в суспільстві.
Свобода – здатність і можливість свідомого вольового вибору індивідом своєї поведінки
Покоління прав людини.
Слово вчителя: Розвиток уявлень про права людини логічно призвів до їхнього законодавчого закріплення. Виникають покоління прав людини.
Формування понять
Покоління прав людини - це історичний етап в еволюції уявлень про права людини, визначений хронологічними рамками, доповненими за змістом нормативно-правовими актами, в яких закріплені права людини.
Пояснення вчителя
Сучасне міжнародне співтовариство визнає три покоління прав, які стосуються різних сфер людської діяльності.
ЯКІ ПОКОЛІННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ РОЗРІЗНЯЮТЬ.
Фрагментл№1 Першим поколінням прав і свобод людини і громадянина називають громадянські (особисті, особистісні) і політичні права, що були проголошені внаслідок англійської, американської і французької революцій у ХУІІ-ХІХ ст. До них належать право на життя, свобода віросповідання, право на свободу зборів, мітингів, демонстрацій, свобода виявлення поглядів тощо. Вони визначали межі втручання державної влади у життя громадянського суспільства і були засновані на традиційних ліберальних цінностях права і свободи.
Відлік першого покоління прав людини ведуть із періоду встановлення юридичної рівності, коли зруйнувалися станові рамки середньовічного суспільства. Законодавчі акти буржуазного суспільства, що утверджувалось надали ідеї рівності конституційного або іншого законодавчого оформлення. Принцип юридичної рівності, який став основою універсальності прав людини, надав їм справді демократичного характеру.
Першими актами, що нормативно закріплювали саме це покоління прав людини, були: Петиція про права (1628), Habeas Corpus Act (1679) і Білль про права (1689), Декларація незалежності США (1776), Конституція США (1787), Білль про права (1791), французька Декларація прав людини і громадянина (1789) та ін. Після Другої світової війни необхідність забезпечення основних прав людини була визнана в більшості розвинутих країн. Ці права закріплені в міжнародних документах (пактах і конвенціях), одним із яких є Міжнародний пакт про громадянські і політичні права. Цікаво, що саме ці права правозахисники вважають істинними правами людини, бо вони абсолютно незалежні від держави.
Фрагменто№2
Друге покоління прав і свобод людини і громадянина пов’язане з боротьбою людей за поліпшення свого соціально-економічного становища та культурного рівня. Такі вимоги виникли після Першої світової війни, а вплинули на розвиток конституційного права країн світу та міжнародного права після Другої світової війни. Саме тоді, завдяки бурхливому розвитку виробництва, склалися реальні передумови для задоволення економічних і соціальних потреб людей. Це були такі права як право на працю і вільний вибір роботи, на соціальне забезпечення, відпочинок і дозвілля, на освіту, достатній рівень життя тощо. Друге покоління прав людини називають ще системою позитивних прав. Вони не можуть реалізуватися без організаційної, координуючої та інших форм діяльності певної держави для їх забезпечення.
Соціальні, економічні та культурні права знайшли нормативне вираження у Загальній декларації прав людини 1948 р. і особливо Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 р.
Фрагментл№3
Становлення третього покоління прав людини пов’язано з національно-визвольним рухом країн, що розвиваються, а також із загостренням глобальних світових проблем після Другої світової війни.
Права людини третього покоління, на відміну від інших поколінь прав людини, формувалися як колективні – «солідарні права», тому що їх не може реалізувати окрема особа. Вони є такими, що можуть здійснюватися людською спільнотою чи асоціацією. Їх можна назвати правами людини і народів. Зазвичай до прав людини третього покоління відносять право на політичне, економічне, соціальне і культурне самовизначення, право на економічний і соціальний розвиток, право на використання спільної спадщини людства, право на мир, право на здоров’я і безпечне навколишнє середовище, право на гуманітарну допомогу.
Ці права є надбанням як кожної людини, так і всього людства в цілому. Взаємозалежність між двома першими та третім поколіннями прав людини здійснюється за таким принципом: реалізація колективних прав не повинна обмежувати права і свободи особи.
4
Яке у вас враження від цього переліку?
Про що він свідчить?
Якими є загальні тенденції у розвитку прав людини?
(3 бали)
5
Дискусія за наступними питаннями: (виберіть одне)
1)Чим, на ваш погляд, відрізняються права другого покоління від прав першого покоління?
2)Чи певні права є важливішими, ніж інші?
3)Які права під час надзвичайних обставин можуть бути обмежені, а які—ніколи?
4) У сучасних умовах поширення пандемії COVID-19 - карантинні обмеження та вакцинація — це єдиний ефективний спосіб захистити себе від коронавірусної хвороби. Тому уряди багатьох країн , зокрема і в Україні запроваджують жорсткі карантинні обмеження і запроваджують фактично пимусову вакцинацію деяих категорій професій. Як ви вважаєте чи не є це порушенням прав людини, свою думу обгрунтуйте.