Тема № 9 Тема: « Державна система забезпечення якості лікарських засобів і виробів медичного призначення»

План

1.Структура Державної системи контролю якості лікарських засобів.

2.Основні завдання Державного фармакологічного центру МОЗ України, Державної інспекції з контролюякості лікарських засобів.

3.Поняття про належну лабораторну практику.

4.Нормативні документи, які регламентують вимоги до якості лікарських засобів. 5.Організація роботилабораторій з контролю якості лікарських засобів: завдання, організаційна структура, оснащення, штат.

Актуальність теми

Питання забезпечення населення якісними, ефективними та безпечними ЛЗ залишається одним із пріоритетних напрямів діяльності урядів багатьох країн і міжнародних організацій.

міжнародних організацій.

Якість ЛЗ – сукупність властивостей, які надають ЛЗ здатність задовольняти потреби споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Головним критерієм якості ЛЗ за визначенням ВООЗ є:

• Відповідність встановленим стандартам;

• Ефективність;

• Безпечність застосування;

• Інформаційне забезпечення.

Поява на фармацевтичному ринку фальсифікованих, неякісних і незареєстрованих ЛЗ є соціально-економічною та медико-фармацевтичною проблемою.

Обіг указаних препаратів:

• Ставить пряму загрозу здоров’ю населення, а іноді й життю;

• Призводить до значних фінансових збитків легальних виробників ЛЗ;

Фальсифікований ( підроблений, контрафактний) ЛЗ - лікарський засіб з неправильним маркуванням щодо його справжності та/ або виробника, нанесеним навмисно та у обманних цілях.

Неякісний / субстандартний ЛЗ – лікарський засіб, що не пройшов процедуру державної реєстрації /перереєстрації у відповідних органах і не внесений до державного реєстру ЛЗ.

Незважаючи на активну протидію обігу вищеозначених препаратів з боку міжнародних організацій і національних органів, випадки появи їх на фармацевтичному ринку фіксуються постійно.

За даними ВООЗ, фальсифіковані ЛЗ становлять близько 10% світового ринку ліків.

На сьогодні існує чотири типи фальсифікованих ЛЗ:

І тип - « плацебо» - не містить активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ)

ІІ тип – «імітація»- АФІ замінені на більш дешеві та менш ефективні.

ІІІ тип – « змінені/ модифіковані ЛЗ» кількість АФІ не відповідає заявленій.

ІV тип – « препарати-копії» - містять АФІ у потрібній кількості, але іншого походження.

За даними інформаційної бази ВООЗ, найбільш питому вагу у структурі фальсифікації ЛЗ мають препарати, які не містять активних компонентів (тип І),далі контрафактні, що мали невідповідну кількість діючих речовин.

Сучасна концепція забезпечення якості лікарських засобів

Забезпечення якості – це всеосяжна концепція, яка охоплює гарантування якості ЛЗ, починаючи від етапу їх розробки і дослідження через виробництво, контроль якості, зберігання, розповсюдження та закінчуючи наданням інформації лікарю і пацієнту.

Вирішення завдання забезпечення населення якісними ЛЗ покладено на державну систему забезпечення якості (СЗЯ) зі спеціальними органами та структурами.

Під системою забезпечення якості розуміють комплекс організаційних заходів, який вимагає від кожного суб’єкту фармацевтичної діяльності дотримання встановлених норм і стандартів.

Основне завдання СЗЯ — забезпечення якості активних фармацевтичних інгредієнтів, ЛЗ на етапах ввезення на територію України, виробництва, транспортування, зберігання, оптової та роздрібної реалізації.

Функції системи забезпечення якості:

• Контролююча

• Регулююча

• Управлінсько-координуюча

• Інформаційна

• Науково-методична

Вітчизняна система забезпечення якості ЛЗ побудована за принципом централізації з адміністративною підпорядкованістю складових і має три рівні:

• національний;

• регіональний;

• мікроекономічний

Нормативно -правовою основа СЗЯ

• Фармакопея,

• міжнародні стандарти;

• національні стандарти;

• законодавчі та нормативно-правові акти.

Фармакопея – це правовий акт, який має законодавчий характер і містить загальні вимоги до ЛЗ, фармакопейні статті, а також методики контролю якості ЛЗ.

Європейська фармакопея є обов’язковою для використання в тих країнах, які підписали конвенцію ( Європейська фармацевтична конвенція) і має пріоритетні положення відповідно до національної фармакопеї.

Україна приєдналася до Конвенції у 2012 році.

Державна Фармакопея України (ДФУ) — це правовий документ, що містить загальні вимоги до ліків, фармакопейні статті (монографії), а також методики контролю якості ЛЗ.

Державна фармакопея України ( ДФУ) набрала чинності в жовтні 2001р, має законодавчий характер і гармонізована з Європейською Фармакопеєю.

Загальноприйнятими у світі є система стандартів якості ISO і комплекс належних практик GXP (GLP, GCP, GMP, GDP, GPP та ін.), додержання яких є обов’язковим на усіх етапах життєвого циклу ЛЗ:

---розробка → доклінічні та клінічні випробування → виробництво → оптова реалізація → відпуск кінцевому споживачу.

Гарантування якості ЛЗ на всіх етапах має забезпечуватися ліцензуванням відповідно до правил і норм належних практик (GLP → GCP → GMP → GDP → GPP). Додатково вводяться Належна практика закупівель (Good Pharmaceutical Procurement Practice — GPPР) і Належна практика зберігання (Good Storage Practice — GSP).

Центральне місце у структурі національних СЗЯ посідає орган, уповноважений на здійснення державного контролю ЛЗ. Як правило, він функціонує у структурі міністерства охорони здоров’я, знаходиться в його безпосередній підпорядкованості і має широкі повноваження.

В Україні таким спеціальним уповноваженим органом є Держлікслужба МОЗ.

Загальними функціями, які виконують вищезазначені організації, є реєстрація ЛЗ та надання дозволу на продаж ЛЗ (торгової ліцензії), контроль за рекламою, надання експортних сертифікатів, а також вилучення продукції та заборона її реалізації, здійснення ліцензування й інспектування виробництв, контроль у сфері імпортно-експортних операцій.

Інститут уповноваженої особи (Authorized Person), що законодавчо закріплений у ЄС, обов’язково засвідчує, що кожна серія ЛЗ, яка виробляється в країнах ЄС, була виготовлена та проконтрольована відповідно до директив ЄС і вимог ліцензійного (реєстраційного) досьє.

Таким чином, ЛЗ, експортовані й імпортовані в межах ЄС, не піддаються повторному контролю після перетину кордонів. Важливими елементами СЗЯ, які безпосередньо впливають на ефективність її функціонування, є державні механізми забезпечення якості ЛЗ (реєстрація ЛЗ, ліцензування, сертифікація, інспектування та фармаконагляд).

Державні механізми забезпечення якості лікарських засобів

Система забезпечення якості лікарських засобів у ЄС включає:

• ліцензування (реєстрацію) ЛЗ;

• ліцензування виробництва, дистрибуції та імпорту ЛЗ;

• інспектування виробників і дистриб’юторів щодо відповідності стандартам належних практик;

• функціонування інституту уповноважених осіб;

• державний контроль якості на етапах реєстрації та реалізації;

• фармакологічний нагляд;

• сертифікацію субстанцій Європейською Фармакопеєю.

Державна реєстрація ЛЗ.

Відповідно до чинного законодавства на території України дозволяється застосування лише зареєстрованих у Державному реєстрі ЛЗ (за винятком ЛЗ, які виготовляються в аптеках).

Державна реєстрація здійснюється МОЗ на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів, проведеної Державним експертним центром МОЗ.

Наказом МОЗ про державну реєстрацію ЛЗ затверджується фармакопейна стаття або методи контролю його якості, інструкція для медичного застосування, здійснюється погодження технологічного регламенту або технології виробництва ЛЗ, а також присвоюється реєстраційний номер, який вноситься до Державного реєстру та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні ЛЗ. Заявнику видається реєстраційне посвідчення із зазначенням строку, протягом якого дозволяється застосування ЛЗ в Україні (як правило, 5 років). Після закінчення вказаного строку подальше застосування ЛЗ можливе лише за умови перереєстрації.

Сертифікація — процедура, за допомогою якої визнаний в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем управління якістю, систем екологічного управління, а також персоналу встановленим законодавством вимогам.

Сертифікат серії ЛЗ видається виробником. Він підтверджує, що дана серія ЛЗ відповідає затвердженій специфікації, а також призначений для супроводу й підтвердження якості та терміну придатності певної серії або партії ЛЗ,

В Україні документом, що декларує якість ЛЗ, є сертифікат якості виробника.

Для отримання сертифіката заявник подає до Держлікслужби заяву встановленого зразка та сертифікаційне досьє.

Термін дії сертифікатів визначається у кожному окремому випадку

Організація інспектування підприємств і закладів фармацевтичної галузі

Здійснення державного контролю за роботою суб’єктів господарської діяльності незалежно від їх форми власності з питань забезпечення якості ЛЗ у процесі їх виготовлення в умовах аптек, оптової та роздрібної торгівлі є одним із основних завдань Держлікслужби України та її територіальних органів.

Контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо забезпечення якості ЛЗ у процесі їх виробництва, зберігання, транспортування, реалізації та медичного застосування проводиться шляхом планових та позапланових перевірок, які здійснюються безпосередньо за місцем провадження господарської діяльності.

Підставою для перевірки є наказ (рішення) територіальної служби чи Держлікслужби, в якому зазначені назва суб’єкта, його місцезнаходження, склад робочої групи інспекторів, термін проведення, характер перевірки. Рішення (наказ) друкується на фірмовому бланку і завіряється печаткою інспекції та підписом начальника або його заступника.

Планова перевірка — всебічна перевірка суб’єкта господарювання згідно із затвердженим планом. Проводиться не частіше одного разу на рік. План перевірки суб’єктів господарської діяльності складається територіальною службою з урахуванням усіх місць реалізації ЛЗ (із зазначенням адрес) та подається на погодження до Держлікслужби щоквартально.

Позапланова перевірка проводиться з метою контролю виконання заходів із усунення порушень та недоліків, виявлених за результатами попередньої планової перевірки.

Залежно від характеру встановлених порушень і обсягу роботи, яка має бути виконана для їх усунення, термін її проведення може бути визначений у проміжок часу від 6 тижнів до 6 місяців. Строк здійснення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів малого підприємництва — двох робочих днів.

Порядок проведення контролю регламентується наказом МОЗ України №677 від 29.09.2014 р. Аптечні бази, склади, оптові фірми, аптеки різних форм власності повинні забезпечувати проведення вхідного контролю в повному обсязі. Для цього наказом керівника організації має бути призначена уповноважена особа.

Уповноважена особа повинна мати вищу фармацевтичну освіту. До її компетенції належить підготовка та оформлення висновку щодо результатів вхідного контролю якості серій ліків, що надійшли до закладу, з відміткою про можливість передачі їх до реалізації. Обов’язки уповноваженої особи:

• проведення вхідного контролю якості ЛЗ, у т. ч. перевірки зовнішнього вигляду ЛЗ та його візуальний огляд; супровідних документів-накладних, в яких обов’язково мають бути зазначені найменування, дозування, лікарська форма, номер серії, кількість, назва виробника кожного ЛЗ; сертифікатів якості виробника, завірених печаткою останнього постачальника; відомостей про державну реєстрацію ЛЗ;

• оформлення висновку вхідного контролю якості ЛЗ;

• ведення реєстру ЛЗ, які надійшли до суб’єкта господарської діяльності,.

• ведення реєстру ЛЗ, які реалізуються суб’єктом господарської діяльності, • перевірка наявності неякісних та фальсифікованих серій лікарських засобів згідно з наданою інформацією Держлікслужби та територіальної служби;

• надання територіальному органу державної служби відомостей про виявлені неякісні та фальсифіковані ЛЗ

• зупинення торгівлі та розміщення у карантинній зоні таких ЛЗ;

• погодження внутрішнього порядку обігу ЛЗ.

Організація внутрішньоаптечного контролю якості лікарських засобів

Уся виробнича діяльність аптеки має бути спрямована на забезпечення високоякісного виготовлення ЛЗ, запобігання браку в роботі та надання пацієнтам якісних, ефективних і безпечних ліків.

Головним інструментом є чітко організований внутрішньоаптечний контроль.

Внутрішньоаптечний контроль — це комплекс запобіжних заходів та видів контролю, які затверджують показники якості та безпеки ЛЗ, що здійснюється безпосередньо в аптеці.

Відповідальність за його проведення покладається на провізора-аналітика. Завідувач аптеки, його заступники, уповноважена особа також мають вміти здійснювати усі види внутрішньоаптечного контролю якості і в разі відсутності провізора-аналітика забезпечити їх виконання.

Внутрішньоаптечному контролю лікарських засобів (ВАКЛЗ) підлягають усі ЛЗ, виготовлені в аптеках, а також ВАЗ, розчини-концентрати, напівфабрикати, вода очищена і вода для ін’єкцій, субстанції та допоміжні речовини при заповненні в штангласи.

Відповідно до чинного законодавства існують шість видів ВАКЛЗ: письмовий, опитувальний, органолептичний, фізичний, хімічний та контроль при відпуску.

Умовно їх можна розділити на обов’язкові та вибіркові.

До обов’язкових належать письмовий, органолептичний, опитувальний та контроль при відпуску. Їх застосовують до кожного ЛЗ, виготовленого в умовах аптеки.

До вибіркових належать хімічний і фізичний види контролю які проводяться залежно від виду лікарської форми, віку хворого, сумніву щодо якості приготування, складу препарату тощо.

Письмовий контроль полягає в перевірці дотримання правил технології (послідовності змішування), відповідності записів у паспорті письмового контролю пропису в рецепті, правильності зроблених розрахунків. Здійснюється провізором-аналітиком після передання йому виготовленого ЛЗ, рецепта на нього та заповненого паспорта письмового контролю, який зберігається в аптеці протягом двох місяців.

Органолептичний контроль здійснюється у вигляді перевірки зовнішнього вигляду ЛЗ, у тому числі якості закупорювання, кольору, запаху, однорідності змішування, відсутності механічних включень у рідких лікарських формах. При цьому за показником однорідності змішування перевірка здійснюється вибірково в кожного фармацевта чи провізора протягом робочого дня: для порошків — за вмістом діючої речовини в одиниці дозованого ЛЗ, для мазей і супозиторіїв — за методикою визначення однорідності відповідно до вимог ДФУ.

Контроль при відпуску, метою якого є відпуск хворому саме його ліків, передбачає перевірку відповідності:

• упаковки лікарського препарату;

• оформлення препарату — вимогам чинних нормативних документів;

• зазначених у рецепті доз (отруйних та наркотичних (психотропних) ЛЗ) — віку хворого;

• номера на рецепті та номера на етикетці; прізвища хворого на квитанції — прізвищу на етикетці, у рецепті або його копії;

• складу ЛЗ, вказаного на етикетці, — пропису в рецепті.

Цей вид контролю здійснює провізор аптеки, який відпускає ліки. При задовільному результаті він проставляє свій підпис і дату на зворотному боці рецепта або замовлення та в паспорті письмового контролю.

При проведенні опитувального контролю провізор-аналітик називає перший інгредієнт, що входить до складу ЕЛЗ, та його кількість, після чого особа, яка проводила виготовлення, називає всі взяті ним для виготовлення ЕЛЗ інгредієнти та їх кількості, а при використанні напівфабрикатів (концентратів) називає також їх склад і концентрацію.

Фізичний контроль полягає у перевірці загальної маси або об’єму ЕЛЗ, кількості та маси окремих дозованих одиниць (не менше трьох доз).

Обов’язковій перевірці підлягають:

– сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні речовини;

– ЕЛЗ для новонароджених і немовлят.

Хімічний контроль полягає в ідентифікації та визначенні кількісного вмісту речовин, що входять до складу ЕЛЗ.

Хімічний контроль проводять за фармакопейними методами. Ідентифікації підлягають:

• ЕЛЗ, що містять сильнодіючі, отруйні, наркотичні, психотропні речовини;

• ЕЛЗ для новонароджених і немовлят;

• концентрати (напівфабрикати) та рідкі ЛЗ у бюреточній установці та штангласах з емпіричними краплемірами в асистентській при заповненні, у тому числі матричні настойки, тритурації, розчини, розведення, а також кожна серія ЛЗ, розфасованих в аптеці.

Ідентифікації та кількісному аналізу підлягають: – усі ін’єкційні та внутрішньовенні інфузійні ЛЗ до та після стерилізації (стабілізуючі речовини визначаються до стерилізації); – усі очні краплі та мазі (при аналізі очних крапель вміст у них ізотонізуючих речовин і (стабілізуючих) антимікробних консервантів визначається до стерилізації); – усі лікарські форми для новонароджених та немовлят (за відсутності методик кількісного аналізу ці лікарські форми мають бути перевірені якісним аналізом); – розчини кислоти хлористоводневої (для внутрішнього застосування), атропіну сульфату та срібла нітрату; – усі концентровані розчини, напівфабрикати, лікарські засоби, виготовлені про запас, внутрішньоаптечна заготовка (кожна серія); – концентрація спирту етилового у водно-спиртових розчинах (визначається спиртометром або рефрактометричним методом);

ЛЗ, які виготовляються в аптеках реєструться в Журналі реєстрації окремих стадій виготовлення ін’єкційних, внутрішньовенних інфузійних та очних лікарських засобів.

Для концентратів, напівфабрикатів, ВАЗ і фасовки лікарських засобів — у Журналі лабораторних і фасувальних робіт.

Результати органолептичного, фізичного та хімічного контролю заносяться до Журналу реєстрації результатів контролю лікарських засобів, виготовлених в аптеці, внутрішньоаптечної заготовки, етилового спирту.

Лабораторії з аналізу якості лікарських засобів при обласних інспекціях, їх завдання, функції, структура, обладнання та оснащення

В залежності від кількості виконуваних у рік аналізів лабораторії поділяються на категорії.

Установлено чотири категорії по оплаті керівного складу і три категорії по обсягу роботи.

Контрольно-аналітична лабораторія забезпечується необхідними приладами, апаратами, хімічним посудом, господарськими приналежностями, реактивами, допоміжними матеріалами і т.п

Задачі лабораторій

Контрольно-аналітичні лабораторії виконують ряд виробничих і організаційно-методичних функцій. Виробнича діяльність лабораторії полягає в перевірці якості лік, виготовлених аптеками, а також контроль якості продукції фармацевтичних фабрик, аптекоуправлінь і медикаментів, що надходять на аптечні склади.

Перевірка якості ліків і внутріаптечних заготівель може здійснюватися хіміком-аналітиком лабораторії безпосередньо при відвідуванні госпрозрахункових чи лікарняних