Тема 4. Передача живопису різноманітної фактури матеріалів

Тема 4. Передача живопису різноманітної фактури матеріалів

І. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ФАКТУРА

Фактура – це характер поверхні предмета, який визначається властивостями матеріалу, з якого він складається, і способом його обробки, поряд з формою і кольором допомагає орієнтуватися в навколишній дійсності, а також один із засобів вираження художнього образу твору.

В образотворчому мистецтві фактура – досить багатопланове поняття, що припускає як ступінь майстерності художника у передачі фактури різних предметів (тонкість мережива, м’якість оксамиту, холодний блиск металу), так і особливості авторського творчого методу, характер обробки матеріалу в скульптурі або спосіб накладення фарби в живописі, збагачення фактурою графічних робіт як природною так і фантазійною творчою фактурою (крапки, зірочки, хвилясті лінії тощо).

Фізичні властивості фактури Естетична виразність фактури

Характер поверхні, або фактуру, ми сприймаємо зазвичай візуально – як вона відображає або поглинає світло, а також тактильно – проводячи рукою по предмету. Фактура, як і колір, має фізичну характеристику, а також має естетичну виразність. До фізичних властивостей фактури відносяться гладкість, шорсткість, колючість, слизькість, горбистість, пухнастість, м’якість. У багатьох випадках це залежить від технології обробки матеріалів (плетені, прорізні, тиснені, горіння і т.д.). До естетичної виразності можна віднести декорування, прикрашання поверхні, використання умовних засобів для підкреслення художнього характеру форми.

Фактура широко використовується графіками, живописцями, скульпторами, архітекторами, дизайнерами.

Як малювати хутро

Навчившись передавати в малюнку форму та обсяг предмета, не можна вважати роботу закінченою. Щоб зображений об’єкт виглядав реалістично, потрібно навчитися малювати його фактуру. Одна з таких поверхонь — це хутро.

Вам знадобиться

- Папір;
- Акварель;
- Пензлики;
- Палітра;
- Акварельні олівці.

Інструкція

1. Потренуйтеся в малюванні хутра на зображенні кролика. На ньому є як гладка коротка шерсть, так і довга пухнаста. Для роботи вам знадобляться акварельні фарби і акварельні олівці.

2. Основний колір нанесіть за допомогою широкої кисті. Змішайте в палітрі цегельний коричневий колір, охру і сепію. Нанесіть його широкими мазками на весь тулуб тварини.

3. Додайте в отриманий колір трохи світло-жовтого і розбавте новий відтінок водою. Їм потрібно залити голову кролика.

4. Поки фарба на мордочці не висохла, змішайте в палітрі умбру і чорний колір. Нанесіть його пензликом поменше на область над носом кролика. Оскільки поверхня паперу досить волога, новий відтінок змішається з попереднім, розтечеться по листу, усуваючи чіткі контури. Це створить ефект пухнастого хутра.

5. На вигинах тулуба колір хутра виглядає дещо інакше через заломлення світла на його поверхні. Так, наприклад, над задньою лапкою кролика він здається більш помаранчевим, а на спині біля голови і в районі хвоста варто додати поверх основного кольору холодний темно-коічневий (для додання холодного відтінку капніть зовсім небагато синього).

6. Біля вуха кролика намалюйте сіруватий пух. Для цього попередньо пройдіть чистою вологою пензлем по цій ділянці малюнка, а потім нанесіть на нього сильно розведений водою чорний, змішаний зі світло-коричневим. Такий же відтінок, але вже на суху основу, накладіть на бік тварини.

7. Візьміть найтоншу пензлик. Умочіть її в умбру і додайте трохи чорного. Цим кольором позначте тіні в глибині хутра поруч з носом кролика. Наносьте фарбу короткими мазками.

8. Завершити малюнок і домогтися реалістичного зображення хутра вам допоможуть акварельні олівці. Візьміть олівець світло-сірого кольору. Він повинен бути дуже гостро заточеним. Штрихами у напрямку шерсті позначте світлі волоски біля вух кролика. Світло-жовтим (ближче до коричневого) пройдіться по голові — особливо навколо очей і збоку. Олівцем цегельного відтінку прорисуйте хутро на спині кролика.

   

Передаємо фактуру і текстуру

Щоб малюнок вийшов реалістичним необхідно вміти правильно передавати фактуру об’єкта. Якщо це камінь – промальовування повинно бути впевненим і твердим, якщо це хмари – м’яким і повітряним. Чітких правил немає – кожен художник знаходить свій характерний стиль шляхом проб і тренувань.

Спробуйте намалювати обрис обраного предмета на папері, а потім промалюйте характерну фактуру матеріалу, з якого він складається.

Якщо текстура – це малюнок і нерівності на предметі (прожилки каменю, волокно дерева), то фактура – це характер поверхні (вона може бути глянцевою, матовою, об’ємною).

Різні твердість і нахил інструменту дають різні фактури. Наприклад, легке косе штрихування використовується для передачі ніжної шкіри обличчя, заточеним грифелем олівця художники передають будову кори дерева або каменю, ластиком можна пропрацювати хутро, волоски або траву.

Додайте фото малюнку різної текстури

Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

• Вдалось вам виконати завдання?

• Що найбільше сподобалось на уроці?

• Що нового дізналися? –

• Чого навчилися?