Технології опрацювання мультимедійних даних. Роль електронних медійних засобів в житті людини

Опрацюйте теоертичний матеріал:

Поняття мультимедіа

Мультимедіа (лат. multum + medium) — комбінування в одному інформаційному продукті різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, відео, з можливістю її інтерактивного використання.

Повідомлення, подані комбінованим способом, ще називають мультимедійними.

Повідомленнями, які подано комбінованим способом, є:

• стаття в часописі зі світлинами, що ілюструють архітектуру міста;

• відеокліп на популярну пісню;

• навчальний відео фільм про події в історії України;

• презентація про екскурсію учнів класу до Канева з відповідними світлинами та описом пам’ятних місць;

• відеозапис вашої прогулянки парком тощо.

Роль електронних медійних засобів у житті людини

Складно уявити сучасне життя без телебачення, електронної пошти, сайтів обміну відеоінформацією, інтернет-порталів новин або блогів та ін. Їх традиційна роль своєрідного вікна у світ постійно зростає. Засоби масової інформації набули нових функцій і виступають як форум, що сприяє соціальній взаємодії та спілкуванню.

Доступність ЗМІ, зокрема Інтернету, сприяє підвищенню обізнаності людей, розширенню доступу до інформації. Нині з метою отримання інформації надається перевага інтернет-виданням, супутниковому телебаченню, блогам і соціальним медіа.

Традиційні засоби масової інформації (ЗМІ) називають «четвертою владою»— за аналогією з трьома традиційними гілками влади (законодавчою, виконавчою та судовою). Сьогодні «п’ятою владою» можна вважати Інтернет. Саме ці ресурси конкурують зі ЗМІ в обговоренні проблем, створюючи нові можливості для організації громадської діяльності.

Глобальні мережі телекомунікацій виступають не лише як засоби надання та отримання інформації, вони перетворюють інформацію на один із найдорогоцінніших активів і базу нової глобальної інформаційної економіки. Ті, хто володіє більшим обсягом цих активів разом із відповідною інфраструктурою, мають величезні економічні важелі.

Розвиток комунікаційних технологій і розповсюдження мереж змінили спосіб життя людей, які значну частину робочого часу проводять перед моніторами комп’ютерів та екранами смартфонами, а дозвілля — за відеоіграми та в соціальних мережах. Швидкими темпами світом шириться дистанційне навчання та віддалене працевлаштування.

У майбутньому суспільство все більше спиратиметься на ІТ: веб-технології, хмарні обчислення і bigdata, смартфони й Інтернет речей, штучний інтелект та ін. У цих умовах медіаосвіта є фундаментальною складовою інформаційної безпеки країни: для кожної людини важливо розуміти функції медіа й уміти критично оцінювати їх контент, а також приймати обґрунтовані рішення.

Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно-опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку ІТ.

На початку 2017 року Міжнародна організація ЮНЕСКО опублікувала головні положення п’яти запропонованих нею правил щодо медійно та інформаційної грамотності:

1. Інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, Інтернет мають використовуватися суспільством критично. Вони однакові за статусом, і жодне з цих джерел не варто вважати важливішим за решту .

2. Кожен громадянин є творцем інформації/знань. Кожен має право на доступ до інформації/знань та право на самовираження. Медійна й інформаційна грамотність має бути для всіх — і для чоловіків, і для жінок, — і тісно пов’язана з правами людини.

3. Інформація, знання та повідомлення не завжди є нейтральними, незалежними чи неупередженими. Будь-яка концептуалізація, використання та застосування MIL має зробити це твердження прозорим і зрозумілим для всіх громадян.

4. Кожен громадянин хоче отримувати й розуміти нову інформацію, знання та повідомлення й мати можливість спілкуватися з іншими, навіть якщо він не висловлює це прагнення. Його право на це ніколи не має порушуватися.

5. Медійна й інформаційна грамотність не набувається одномоментно. Це постійний та динамічний досвід і процес. Його можна вважати завершеним, якщо він складається зі знання, уміння й установки з використання, створення та передачі інформації щодо медіа та технологічного контенту.

Незважаючи на численні позитивні результати, використання електронних, цифрових та інтернет-ЗМІ може й зашкодити (мал. 1).

Сьогодні однією з найважливіших навичок, яку необхідно розвивати, є критичне мислення, спроможність відрізнити правдиву інформацію від фейку (англ. Fake — підробка, фальсифікація) — неправдивої інформації, що розповсюджується навмисно, щоб дезінформувати аудиторію.

Медіаосвіта спрямована на те, щоб зробити всіх громадян обізнаними про силу ЗМІ і забезпечити для них можливості відрізняти інформацію від фейку, навчити бути невразливими для реклами, а також підтримувати онлайн-безпеку та належний рівень конфіденційності.

Мал. 1. Можливі негативні наслідки

Перегляньте відео-урок: