Проте так було не завжди. Раніше театр починався з афіші, яку створював художник. Задовго до початку вистави з афіші ми можемо отримати основну інформацію про твір і його автора. В ній також зазвичай повідомляється назва і адреса театру, дата і час вистави. З афіші, а ще детальніше з програмки або буклету, ми можемо дізнатися про всіх, хто готував спектакль: режисера, художника-постановника, композитора, звукорежисера, дійових осіб і виконавців — акторів і акторок. Як і будь-який твір друкованої графіки, афіші створюються художниками/художницями, а тиражуються у друкарні.

Сам термін «афіша» прийшов до нас із Франції — «affiche» — афіша, оголошення.

Афіша — рекламне або довідкове аркушеве видання з інформацією щодо певного культурного заходу (події), призначене для розклеювання.

Під терміном «театральна афіша» розуміється оголошення про виставу як у вигляді тексту, так і у вигляді художнього зображення, що доповнюється текстом.

Головне завдання театральної афіші — безпосередня передача інформації, яку необхідно донести до глядача. В афіші відображається не тільки назва спектаклю, а й театр, у якому буде проходити вистава, дата і час вистави тощо. Також дуже важливими вимогами до театральної афіші є великі розміри і доступність великій кількості людей.

Коли художник працює над афішою, він розуміє, що первинне враження від вистави у глядача починає формуватися заздалегідь, а не з моменту відкриття завіси на сцені. Зацікавити виставою може театральна афіша. І глядачу важливо дізнатися не тільки про назву вистави, а й отримати іншу важливу й цікаву інформацію. Тому афішу можна розглядати як джерело, що містить точну інформацію про репертуар того чи іншого театру, склад його трупи, виконавців даної конкретної вистави.

Які ж прийоми допоможуть художникові швидко і доступно донести інформацію до глядача?

Головним засобом виразності в афіші є композиція. Вона має бути чіткою, лаконічною, виразною. Для цього художник узагальнює, тобто спрощує зображувані образи, відмовляючись від дрібних другорядних деталей. Текст повинен бути стислим і гармонійно поєднуватися із зображенням, шрифт — відповідати змісту і легко читатися. Кольорова гама має посилювати виразність афіші.

Театральна грамота

Сцена – це простір для гри акторів, наповнений емоціями. Перш ніж оформляти реальний простір сцени, художник театру робить макет декорацій, якнайточніше зображуючи всі деталі майбутнього зображення сцени.

Театральний художник, окрім афіши, декорацій і друкованої продукції, відповідає за грим.

Грим (з фр. — забавний дідусь) — різновид театрального макіяжу.

Він може бути подібним до реального персонажа, умовним, як маска, чи перебільшеним. Грим намальований («сльози» на щоках) називають живописним, а з приклеєними штучними «вусами і бородою» — об’ємним.