Тарас Шевченко. Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка»)

Посилання на урок https://meet.google.com/hkk-tjdv-vqq

Завдання для відсутніх на онлайн уроці.

Опрацюймо відеоурок

Покоління поколінню

Об тобі розкаже,

І твоя, Кобзарю, слава

Не вмре, не поляже!

О.Афанасьєв-Чужбинський

«Словесний настрій».

• Схарактеризуйте свій настрій за допомогою кількох прислівників.

• У яких творах Т.Шевченка йдеться про роль поета в житті народу? («На вічну пам'ять Котляревському», «До Основ’яненка»).

СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань та завдань.

• Виразне читання вчителем (або прослуховування поезії Т.Шевченка «До Основ’яненка» у виконанні гурту «Кому вниз»).

• Що ви знаєте про створення поезії? (Була написана 1839 року. Збіглася в часі з непростими пошуками молодим Шевченком власного шляху в житті й літературі).

• Що стало поштовхом до написання? (Нарис Г.Квітки - Основ’яненка «Головатий»).

Довідка.

Антон Головатий – кошовий отаман чорноморського козацького війська.

«Це цікаво!»

       «Невдовзі після створення вірша – наприкінці 1839 або на початку 1840 року Шевченко…, переслав вірш Г.Ф.Квітці-Основ’яненкові у листі до нього за підписом «Перебендя». І то була не просто модна тоді літературна містифікація, така собі гра молодого дописувача в загадкові псевдоніми, а без жодного перебільшення знакова для української літератури та історії подія.

       П.Куліш порадив Шевченкові іншу редакцію, позаяк Головатий – «лицо не очень важное и мало известное народу и історикам». Повернувшись із заслання, поет змінив рядок на «Наша дума. Славослови», маючи на увазі під «думою» не фольклорний жанр, а думки-мрії про волю України. Куліш же під час верстання «Кобзаря» в його друкарні 1860 р. наполіг на своєму виправленні, хоча Т.Шевченко і заперечував проти цього. На пораду Куліша, у ліричному посланні «До Основ’яненка» поет зробив суттєве виправлення – замінив поетичну фразу «Наш завзятий Головатий / Не вмре, не загине», і вийшов геніальний афоризм, гідний геніального Шевченка:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!

Перша і друга редакції повніше відбивають Шевченкові погляди, ніж нав’язана йому заміна, хоча й вона за своїм змістом йому не чужа.

• У якій формі написана поезія? (Послання).

Теорія літератури.

Послання – вірш у формі звертання до певної особи або збірного адресата.

• Назвіть ознаки жанру послання на прикладі поезії Т.Шевченка «До Основ’яненка». (Різновид епістоли, віршоване звернення до конкретного адресата, що зумовлює наявність прохання, роздумів, наведення фактів).

«Це цікаво!»

       Шевченко використав фрагмент Горацієвої оди «До Мельпомени» як інтертексту: «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине… / От де, люде, наша слава, / Слава України! / Без золота, без каменю, / Без хитрої мови, / А голосна та правдива, / Як Господа слово…».

Камінь (мармур, граніт) як міцний довговічний матеріал, з якого робляться пам’ятники, монументи.

Метал (мідь, бронза, золото) – елемент оздоби, а також матеріал для написів на цих монументах.

Теорія літератури.

Інтертекст – співвідношення одного тексту з іншим, діалогічна взаємодія текстів.

Прослухування поезії "До Основ'яненка"

• Визначте основну думку вірша.

• Зверніть увагу на значення образів «воля», «слава», «правда», «дума».

• Дослідіть, як реалізована у творі лексема «слава»? (Козацька слава (горда, велична): «За що слава козацькая / На всім світі стала!..»).

Словникова робота.

Лексема – слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.

Слава – символ, запорука невмирущості народу.

…Слава не поляже;

Не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі,

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.

Слава – стимул до життя, боротьби, самоствердження.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!..

• Іван Дзюба зазначив, що у Шевченка слава – атрибут національного життя. А як думаєте ви? (Нею перейнята народна мораль, побут, громадське життя. Це робить її стимулом життєдіяльності українця).

• Що Шевченко протиставляє підневільному становищу тогочасної України? (Часи героїчної козаччини та козацької державності).

• Що згадує автор у творі? (Старожитну Україну, запорозьке козацтво, колишню славу рідного краю).

• На що скаржиться? (На власне безталання).

• Чому Т.Шевченко звертається до Г.Ф.Квітки-Основ’яненка з проханням зображувати у своїх творах минуле батьківщини, Запорозьку Січ? (Це мало велике значення для пробудження національної свідомості українців).

• За чим поет щиро сумує?

• Що Т.Шевченко називає «дивом, що було, минуло»? (Козацьку вольницю, звитягу запорожців, все, що уособлює українську старовину).

• За допомогою яких художніх засобів передає свою зажуру? (Через систему персоніфікацій).

Теорія літератури.

Персоніфікація – (від лат. persona – особа і  facio – роблю) – окремий вид уособлення, коли предметам, явищам і абстрактним поняттям надаються властивості людини, вони олюднюються з метою яскравішого зображення.

• Наведіть приклади. (Очерети запитують у Дніпра, а могили – у вітру, тирса – в степу, а чайки – у синього моря).

• Про що їхні запитання? (Де ви, преславні козаки?).

• Про що просять? (Повернутися).

• Чи можливе таке повернення? (Так, але тільки як повернення ідеї).

• Чим, на думку Шевченка, вмотивована думка про те, що січовики «Не вернуться, / Навіки пропали!»? (Чинником долі: «Такая їх доля: / Не вернуться сподівані, / Не вернеться воля. / Не вернуться запорожці, / Не встануть гетьмани, / Не покриють Україну / Червоні жупани!». У цих рядках Кобзар дав свою надзвичайно виразну образну формулу протиставлення історичних епох).

• Як називається художній засіб, використаний автором у цих рядках? (Анафорою).

Теорія літератури.

Анафора – (від гр. anaphora – піднесення, винесення вгору), або Єдинопочаток – повторення тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків, частин фрази, речень, абзаців, строф, розділів твору.

• З якою метою їх використовує автор?

• Розкажіть про мову твору. (Церковнослов’янізми, архаїзми, історизми, використані поетом у творі, посилили історіософський складник Шевченкового художнього осмислення дійсності, загострили важливі питання мовного й національного самоусвідомлення: «Чия правда, чия кривда / І чиї ми діти?». Це надзвичайно схвилювало поета, адже він ніколи не відрікався від рідної мови, а оспівував її мелодійність, поетичність і чарівність).

• Чи тільки мова перебуває в занедбаному стані? (Ще й історія, пам'ять, культура, минуле народу).

• Чи знають українці, чиї вони діти? (Ні. Нашу історію нам розкажуть інші).

• Що звучить у рядках вірша «Наша дума, наша пісня / Не вмре, не загине»? (Тверде переконання в тому, що попри все, творча спадщина українських письменників забуття таки уникне).

• Чому Шевченко так переконаний, що український народ не може загинути? (Бо він має скарб – пісню.  А це – жива історична пам'ять нації. Славне історичне минуле завжди буде жити в думі й пісні).

• У що вірить поет? (У безсмертя українського народу).

• До чого закликає? Прокоментуйте заклик Т.Шевченка у посланні. («…подивитися лишень добре, пригадати тую славу», що «кров’ю умивалась», «спала на козацьких вольних трупах». Безмежна сила почуття закладена в цих рядках).

• Який образ України? (Персоніфікований. Набуває різних модифікацій. Україна – сирота, зневажена дітьми мати).

• Що ви можете сказати про образ сироти? (Він виростає до масштабної метафори).

• Якої саме? (Сирота – Україна).

• Дослідіть образи-символи. Вкажіть, які почуття автора вони передають.

Образи-символи.

Могили – свідки минулого. «Співай же їм, мій голубе! / Про Січ, про могили - / Коли яку насипали, / Кого положили…».

Образ крові наявний у Шевченковій поезії у складі народно-епічної гіперболи «море крові».

Теорія літератури.

Гіпербола – (від фр. hyperbole  - перебільшення, зайвина) – різке перебільшення якихось рис людини, предметів або явищ, їх кількості, розмірів, сили тощо, щоб надати зображуваному виняткової виразності, загостреності з метою виявлення емоційності, захоплення або презирства.

• Якою символікою пройнята поезія? (Народнопоетичною).

• Наведіть приклади. (Місяць, вітер, чайка, степ, могили, домовина).

• Заповніть таблицю.

Лінгвостилістичний експеримент.

• Відновити й записати поетичні уривки, в яких зумисне порушено ритм, використавши епанафору.

Теорія літератури.

Епанафора – (від гр. epanaphora – композиційний стик) – стилістична фігура, в якій наступний уривок синтаксичної одиниці починається тим, чим закінчується попередній.

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України!..

• Які засоби виразності використано у поданих віршованих рядках?

• Яка роль риторичних фігур у творі?

• Назвіть вид лірики, до якого відноситься поезія Т.Шевченка «До Основ’яненка». (Громадянська лірика).

Теорія літератури.

Громадянська лірика – умовна назва ліричних творів, в яких актуалізуються соціальні та національні мотиви.

• До якого літературного напряму належить? (Романтизму).

Теорія літератури.

Романтизм – літературний напрям, характерними особливостями якого є зображення незвичайного, яскравих і сильних особистостей, звернення до історичної тематики, екзотичні пейзажі (часто нічні), несприйняття буденності.

• Поезія Шевченка  «До Основ’яненка» - твір про славне минуле України. Чи спроектована вона в сучасність? (Так).

• Обґрунтуйте своє твердження. (Автор промовляє до національної свідомості нині сущих українців, до їхньої честі й гідності).

(Звучить кантата М.Лисенка «Б’ють пороги» на текст вірша Т.Шевченка «До Основ’яненка»).

• І це не пусті слова в устах людини, яка поклала життя в боротьбі за відродження нашої національної свідомості. Запам’ятаймо ж їх.

Бесіда.

• Над чим вас спонукає замислитися розглянутий твір?

• Що з уроку понесете з собою в життя?

• Чи висловлені Шевченком думки актуальні для нашого сучасника?

• Які твори Кобзаря вплинули на формування вашої національної свідомості?

РЕФЛЕКСІЯ

Асоціювання.

• Занотуйте слова-асоціації до сьогоднішнього уроку.

• Отже, поезія Тараса Шевченка пройнята духом запорозької минувшини, але спроектована вона в сучасність, закликає українців повернути собі національну гідність і честь.

ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Написати письмовий твір-мініатюру на одну з тем:

"Голос душі українського народу".

«Щоб пізнати Шевченка, замало всього життя».

За бажанням:

1. Написати твір-рекламу на твір Т.Шевченка (за вибором).

2. Підготувати до виразного читання уривок з поезії «До Основ’яненка».

   Створити психологічний портрет митця.

3. Дослідити спільне й відмінне у творах Т.Шевченка: «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «До Основ’яненка».