" Та вже років двісті"

" Та вже років двісті"

А вже років двісті
Як козак в неволі,
Понад Дніпром ходить,
Викликає долю.
– Гей, гей, вийди, доле, із води,
Визволь, визволь із біди.
– Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Хоч сама добре знаю, як тяжко в неволі.
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі.
А вже з наших списів серпи поробили,
А гострії шаблі на коси змінили.
– Гей, гей, козаченьки, як орли,
А де ж ваші кониченьки вороні?
– Наші коні в плузі, а козак за плугом.
А вітер сумує, розмовляє з лугом.
– Гей, гей, кинь, козаче, плуга, бери ніж,
Де побачиш воріженька, не барися, ріж.
– Ой, пане Богдане, нерозумний сину,
Занапастив нарід, ще й неньку Вкраїну.
Гей, гей, занапастив, зруйнував,
Бо в голові розуму мало мав.

Варіант 2

А вже років двісті як козак в неволі

Понад Дніпром ходить викликає Долю

Гей вийди Доле із Води

визволь мене Серденько із біди | (2 рази)

Ой рада б я вийти Та й са... тай сама в неволі

Гей у неволі у ярмі під турецьким караулом у тюрмі | (2 рази)

Ой пане Богдане неро... нерозумний сину

Занапастив військо ще й сво... свою Вкраїну

Гей занапастив зруйнував бо в голові розуму мало мав | (2 рази)

Рід літератури – лірика

Жанр: козацька пісня.

Тема: відображення туги за втраченими часами волі, героїчних подвигів та силою козацтва.

Ідея:показати гіркі наслідки втрати свободи та національної ідентичності, а також те, як зрада та нерозсудливість керівників можуть призвести до поневолення народу.

Основна думка: народ повинен бути готовим боротися за свою волю.

Настрій пісні: трагічний, сумний, сповнений розпачу та розчарування.

Художні засоби

Анафора (повтори): Гей, гей

Порівняння: Козаченьки, як орли

Епітети: “нерозумний сину”, кониченьки вороні

Про що козацька пісня “Та вже років двісті”? Пісня звертається до теми національного поневолення України після занепаду козацької держави та втрати незалежності. Цей твір розповідає про козаків, які після поразки та поневолення змушені жити під чужим гнітом. Вона описує, як героїчні козаки, які колись боролися за свободу, тепер змушені працювати на ворога, втрачаючи свою гордість та силу.

1. Які емоції — відчаю, безнадії чи приреченості — переповнюють козака, який понад двісті років ходить понад Дніпром і кличе свою долю? Спробуйте відчути біль поколінь, закладений у цьому діалозі з долею.

2. Проаналізуйте метафоричну трансформацію зброї («з наших списів серпи поробили, / А гострії шаблі на коси змінили») та зміну ролі козака («Наші коні в плузі, а козак за плугом»). Про що свідчить цей перехід від військової боротьби до підневільної праці?

3. Яку роль у цьому фольклорному творі відіграє діалогічна форма? Як протиставлення реплик козака, долі та голосу автора (чи гетьмана) допомагає розкрити драматизм історичної епохи?

4. Як ви сприймаєте різку оцінку діяльності гетьмана наприкінці твору («Ой, пане Богдане, нерозумний сину, / Занапастив нарід, ще й неньку Вкраїну»)? Які почуття гіркоти та розчарування викликає у вас таке переосмислення історичних подій?

5. Знайдіть у тексті рефрен та окличні інтонації. Проаналізуйте, як ритміка пісні та звукопис посилюють напругу та трагізм народного буття в неволі під чужим «караулом».

6. До якого жанру усної народної творчості належить цей твір? Які специфічні ознаки соціально-історичної лірики в ньому виявлено найяскравіше?

7. Уявіть, що ви маєте можливість звернутися до козака з перших рядків пісні. Які слова підтримки та віри у майбутнє ви б знайшли для нього, щоб подолати тугу вікового уярмлення та мотив руїни?

1. Розгляньте триптих на ілюстрації. Знайдіть у кожній частині малюнка деталі-символи , які відображають еволюцію історичної долі українського козацтва від волелюбності до підневільної праці.

2. Опишіть внутрішній стан і гаму почуттів козака, зображеного на центральній та правій частинах ілюстрації. Як через кольорову гаму та міміку персонажів художнику вдалося передати мотив туги за волею та гіркоти історичної втрати?

3. Яким відомим вам літературним прийомом (порівнянням, метафорою чи контрастом) можна охарактеризувати перетворення бойової зброї на сільськогосподарські знаряддя праці (серпи, коси, коні в плузі), що наочно продемонстровано на ілюстрації?

4. Порівняйте текстовий зміст пісні «А вже років двісті...» з образами, використаними на ілюстрації. Які рядки твору знайшли найточніше візуальне втілення у лівій, центральній та правій частинах малюнка?

о

«Шість капелюхів мислення» :

• Білий капелюх (факти): Протягом уроку ми проаналізували зміст та історичний контекст пісні «А вже років двісті...», з'ясували .........

• Червоний капелюх (емоції): Які почуття у вас переважали під час роботи з текстом? Чи відчули ви біль, тугу та глибоку ностальгію поколінь за втраченою волею?

• Чорний капелюх (критика, перешкоди): Що найбільше перешкоджало героям твору змінити своє життя? У чому полягала трагічність історичного вибору та наслідків руїни?

• Жовтий капелюх (оптимізм, користь): Чому подібні пісні-думи є життєво необхідними для нашої історичної пам'яті? Чого вони навчають сучасне покоління українців?

• Зелений капелюх (творчість): Уявіть, що історія робить новий виток. Які нові рядки ви могли б додати до цієї пісні від імені сучасного захисника України, який виборює нашу свободу?

• Синій капелюх (підсумок): Головний висновок нашого уроку: .............

заплющить очі на кілька секунд і уявіть довгий ланцюжок українських поколінь уздовж берегів Дніпра — від козаків у неволі до сьогодення.

Д/з спробуйте побудувати часову лінію " Українські покоління від давніх часів до сьогодення"