Симетричний орнамент

Орнамент (прикраса) — візерунок, який складається з ритмічно впорядкованих елементів: призначається для прикрашення різних предметів (посуд, текстильні вироби, меблі, книги та інше), архітектурних споруд (як усередині, так і ззовні), творів пластичних мистецтв (здебільшого прикладних).

Орнамент пов'язаний з поверхнею, організовує її і прикрашає, орнамент оперує невизначеними формами або стилізує реальні мотиви, які схематизує до невпізнання.

Особливості орнаменту:

1. декоративна стилізація;

2. площинність;

3. зв'язок із поверхнею.

За характером композиційні орнаменти класифікуються на:

1. стрічкові;

1. сітчасті;

1. композиційно-замкнені.

За мотивами, які використовуються в орнаментах, їх поділяють на:

1. геометричні, які складаються з абстрактних форм (точки, прямі, ламані, зигзагоподібні, сітчастоперетинні лінії, круги, ромби, багатокутники, зірки, хрести, спіралі, більш складні мотиви —меандр та інші);

2. зооморфні або тваринні (стилізація реальних або фантастичних тварин);

1. використання мотивів людської постаті, архітектурних фрагментів, знаків і емблем (гербів);

2. стилізовані написи на архітектурних спорудах (наприклад, на середньо-азійських мечетях, середньовічних палацах) або в книгах (так звана — в'язь);

3. складні комбінації мотивів, наприклад, геометричних і тваринних форм —так звана тератологія;

Види симетрії

Симетрія — це певний просторовий порядок, математично точна закономірність у розміщенні предметів або їх частин. Існує декілька видів симетрії. Найпоширеніша дзеркальна симетрія. Вона притаманна тілу людини і більшості тварин, багатьом предметам і застосовується в мистецтві. Якщо будь-який предмет або фігуру розділити на дві половини так, щоб одна половина повторювала другу, то це й буде дзеркальна симетрія.

Орнамент вирізаний із складеного вдвоє аркуша кольорового паперу, — найпростіший спосіб досягнення дзеркальної симетрії.

Вісь симетрії — це точка, навколо якої фігура переміщується на певний кут. Це другий вид симетрії.

«Роза» — центральне округле вікно собору Паризької Богоматері. XVIII ст.

Тут осьова симетрія (16 площин симетрії)

Наступний вид симетрії — перенесення або трансляція. Симетричні елементи можуть накладатись, якщо їх переміщувати вздовж прямолінійної осі .

В орнаментальних і декоративних зображеннях застосовуються різні види симетрії:

• дзеркальна: дві стрічкові, трисітчасті, п'ять центричних;

• вісь симетрії (циклічно-обертова) — від кількості циклів суміщенняфігури самої з собою (під час повного оберту) залежить різновид циклічно-обертової симетрії: 3-го порядку, 4-гопорядку, 5-го порядку і т. д.;

• перенесення — сім стрічкових, сімнадцять сітчастих і чимало центричних.

Стрічковий орнамент (або фризовий) — це візерунок, декоративні елементи якого створюють ритмічний ряд з відкритим двобічним рухом, що вписується в стрічку. Стрічковий орнамент розміщують у смузі з вертикальним або горизонтальним членуваннями мотивів. До цього типу орнаменту відносять бордюри, облямівки, шпалери, а також меандр.

Сітчастий орнамент — композиція будується за допомогою сітки, яка складається із системи різноманітних вузлів. Він будується на ритмічних чергуваннях одного або декількох мотивів.

Розрізняють п'ять різновидів орнаментів, які ґрунтуються на формах (мал.3.10):

а) квадратній;

б) трикутній;

в) прямокутній;

г) ромбовидній;

ґ) паралелограматичній.

Меандр — орнамент із неперервною кривою або ламаною під прямим кутом лінією, яка утворює спіраль. Меандрів орнамент розроблений в мистецтві Стародавньої Греції.

Незамкнений стрічковий орнамент несе в собі ритмічне повторення мотивів. Існує сім видів симетрії орнаментальних стрічок (мал. 3.9):

А —елемент асиметричний;

Б — одна площина симетрії, котра паралельна до осі переносу;

В — плаваючі відображення;

Г — осьова симетрія;

Г — площини дзеркальної симетрії перпендикулярні до осі переносу;

Д — поперечні площини симетрії поєднуються із плаваючим відображенням і осьовою симетрією;

Е—повздовжня і багато поперечних осей симетрії.

Зображення окремого предмета також може сприйматись як орнамент, якщо художник підкреслює ритмічність у розміщенні його частин.Цілісний предмет має орнаментальну композицію замкненого характеру, яка виразно показує закінченість речі її межі.Орнаментальна облямівка, яка обходить річ по контуру, — найкращий приклад такого замикання. Внутрішнє поле може при цьому, залишатися вільним або заповнюватися рівномірним орнаментом. Ритм у нього відрізняється від ритму облямівки. Цілісність речі ще більше підкреслює виділення центра композиції.