Своєрідність поезії ХІХ ст. Романтична поезія. Пісенна лірика Михайла Петренка. Втілення мрій і поривань особистості у вірші «Дивлюсь я на небо». Ознаки романтизму у творі, засоби художньої виразності у вірші.
Своєрідність поезії ХІХ ст. Романтична поезія. Пісенна лірика Михайла Петренка. Втілення мрій і поривань особистості у вірші «Дивлюсь я на небо». Ознаки романтизму у творі, засоби художньої виразності у вірші.
Поезія цього часу має особливий характер. Вона поєднує фольклорні мотиви — народні пісні, легенди, казки — з особистими переживаннями поета. Це робить твори близькими й зрозумілими для народу, але водночас глибокими й індивідуальними. Поети дедалі більше звертають увагу на внутрішній світ людини, її почуття, мрії, страждання. Саме в цей період активно розвивається романтичний напрям, який прагне показати людину не лише як частину суспільства, а як особистість із власними думками й емоціями.
2. Романтизм як літературний напрям
Романтизм — це новий погляд на мистецтво й людину.
Його основні риси:
Культ почуттів і мрій. Поети вірять, що саме емоції й фантазія відкривають справжню красу світу.
Прагнення до ідеалу. У творах часто зображено мрію про досконале життя, гармонію, свободу.
Протиставлення мрії та реальності. Герої романтичних творів живуть у світі високих ідеалів, але стикаються з жорстокою дійсністю.
Образ самотньої, духовно багатої особистості. Це герой, який відчуває себе інакшим, шукає сенс життя, але часто залишається самотнім.
Звернення до природи.Природа стає дзеркалом душі: буря символізує тривогу, квітучий сад — радість, тиша — спокій.
Таким чином, романтизм відкрив нові горизонти для літератури ХІХ століття. Він навчив поетів і читачів бачити красу не лише в зовнішньому світі, а й у глибинах людської душі.
2
Михайло Петренко — представник романтичної лірики.
Даних біографії М.Петранка збереглося не дуже багато.
Михайло Петренко народився в 1817 році в місті Слов’янську (нині Донецька область) в сім’ї губернського секретаря.
Як і де проходили початкові етапи навчання юного Михайла невідомо, але вважається, що початкову освіту він отримав у місті Слов’янську.
З 1833, Михайло проживав і вчився у Харкові. У 1837 Михайло вступив до Імператорського Харківського університету на юридичний факультет.
У 1841 Михайло закінчив юридичний факультет Харківського університету.
У 1844 році М. Петренко вступив на службу в Харківську Палату кримінального суду канцелярським чиновником. Просування по службі виглядало так: губернський секретар (серпень 1844), колезький секретар (листопад 1846), титулярний радник (січень 1853) і колезький асесор (після 1858).
Мабуть, в 1848 році він одружився з дворянкою Анною Євграфівною Миргородовою (можливо, ще у Вовчанську, або Гадячі). У родині народжувалися діти: Микола (1849 р.н..), Людмила (1851 р.н..), Варвара (1853 р.н..), Марія (1855 р.н..) і Євграф (1857 р.н..).
Фактично, з 1849 року розпочинається Лебединський період життя Михайла Петренка. У Лебединському земському суді Михайло служив до кінця 1862 року
По Високому маніфесту, що відбувся 26 серпня 1856, Петренко був нагороджений пам’ятною медаллю другого ступеня «В пам'ять війни 1853–1856 рр.» темної бронзи на Володимирській стрічці, але участі у Кримській війні 1853–1856 не брав.
Помер колезький асесор повітовий стряпчий Михайло Миколайович Петренко 25 грудня 1862 у віці 45 років від лихоманки в місті Лебедині Харківської губернії.
Перегляньте відео.
3
Робота з поезією «Дивлюсь я на небо»
Прослухайте
Прочитайте
Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав.
Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все горе втопить.
Бо долі ще змалку здаюсь я нелюбий, Я наймит у неї, хлопцюга приблудний; Чужий я у долі, чужий у людей: Хіба ж хто кохає нерідних дітей?
Кохаюся з лихом, привіту не знаю І гірко і марно свій вік коротаю, І в горі спізнав я, що тільки одна — Далекеє небо — моя сторона.
І на світі гірко, як стане ще гірше, — Я очі на небо, мені веселіше! Я в думках забуду, що я сирота, І думка далеко, високо літа.
Коли б мені крилля, орлячі ті крилля, Я б землю покинув і на новосілля Орлом бистрокрилим у небо польнув І в хмарах навіки от світу втонув!
4
Бесіда за змістом:
Які почуття передає ліричний герой?
Про що він мріє?
Чому образ неба є центральним?
5
Творче конструювання.
Створити сенкан на тему «Мрія».
6
Ознаки романтизму у вірші
мрійливість і піднесеність настрою;
ідеалізація польоту як символу свободи;
ліричний герой — самотня, чутлива особистість;
природа відображає внутрішній стан людини.
Засоби художньої виразності
Робота з текстом:
епітети (ясні зорі, тихі небеса);
метафори (душа прагне летіти);
риторичні запитання;
повтори, що підсилюють емоційність;
символи (небо — мрія, політ — свобода).
Аналіз твору:
Жанр — ліричний вірш, вид лірики — філософська.
Тема — роздуми ліричного героя про свою долю, прагнення свободи, порівняння життя людини з життям птахів.
Ідея — мрія про політ як символ душевної свободи, протест проти земної неволі.
Ознаки романтизму: культ почуттів, прагнення до ідеалу, протиставлення мрії та реальності, образ самотнього героя, звернення до природи (небо як символ мрії).
Художні засоби: метафори («чому я не сокіл»), порівняння, риторичні запитання, символи (небо — мрія, свобода).
7
Творча робота.
Мініесе «Моя мрія»
Напишіть короткий текст (5–6 речень), у якому розкрийте власну мрію, використовуючи однорідні члени речення (наприклад: Я хочу подорожувати, відкривати нове, пізнавати світ).
8
Рефлексія
Дати відповідь на питання:
«Що нового ви дізналися про поезію Петренка?»
«Чи близькі вам його мрії?»
Вправа «Світлофор»
🟢 — зрозуміло,
🟡 — є питання,
🔴 — треба ще пояснити.
9
Домашнє завдання
Вивчити напам’ять вірш «Дивлюсь я на небо».
Підготувати усний відгук про власні мрії та прагнення, використовуючи однорідні члени речення.
.png)