Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

ТЕМА: Суспільно-політичне життя на західноукраїнських землях
(друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

1. Загальні умови суспільно-політичного життя

Західноукраїнські землі — Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття — входили до складу Австро-Угорської імперії.

Після Австро-угорського компромісу 1867 р. вони перебували:

• Галичина й Буковина — в австрійській частині

• Закарпаття — в угорській частині

Особливості політичного режиму:

• конституційна монархія

• наявність парламентів (рейхсрат, крайові сейми)

• можливість легальної політичної діяльності

⚠️ Однак українці залишалися політично дискримінованими.

2. Революція 1848–1849 рр. і початок політичної активності

Значення для українців:

• створення Головної руської ради (Львів)

• висунення національних вимог

• формування політичної еліти

Хоча революція зазнала поразки, вона:
✔ започаткувала український політичний рух
✔ сформувала програму національних вимог

3. Основні течії українського руху

3.1. Москвофіли

• вважали українців частиною «єдиного російського народу»

• орієнтувалися на Російську імперію

• використовували церковнослов’янську мову

📉 З кінця ХІХ ст. втратили популярність.

3.2. Народовці

• визнавали окремішність української нації

• відстоювали українську мову й культуру

• підтримували єдність усіх українських земель

📌 Саме народовці стали основою модерного українського руху.

4. Політичні партії західних українців

Русько-українська радикальна партія (1890)

• перша українська політична партія

• лідери: Іван Франко, Михайло Павлик

• поєднання соціальних і національних вимог

Українська національно-демократична партія (1899)

• найбільш впливова

• виступала за:

  • автономію українських земель

  • розвиток освіти

  • парламентську боротьбу

Українська соціал-демократична партія

• захист прав робітників

• соціальні реформи

• участь у профспілковому русі

5. Парламентська діяльність

Українці брали участь у:

• Галицькому крайовому сеймі

• Австрійському рейхсраті

Проблеми:

• обмежене виборче право

• нерівне представництво

• тиск з боку польських та угорських еліт

Проте парламентська діяльність:
✔ навчила політичної боротьби
✔ сприяла формуванню лідерів

6. Національно-культурні організації

«Просвіта» (1868)

• мережа читалень

• освіта селян

• поширення української мови

Наукове товариство ім. Шевченка

• центр української науки

• історія, філологія, природничі науки

• очолював Михайло Грушевський

7. Роль інтелігенції та церкви

Інтелігенція

• вчителі, письменники, юристи

• формували національну свідомість

• поєднували культурну і політичну діяльність

Греко-католицька церква

• захищала українську ідентичність

• підтримувала освіту

• духовна опора українців

8. Особливості регіонів

Східна Галичина

• найбільш активне політичне життя

• конфлікт з польською адміністрацією

Буковина

• відносна національна толерантність

• співпраця українців і румунів

Закарпаття

• жорстка мадяризація

• слабкий український рух

9. Загальна оцінка суспільно-політичного життя

Позитиви:

✔ легальна діяльність партій
✔ розвиток парламентаризму
✔ формування національної еліти

Негативи:

✖ дискримінація українців
✖ обмежене виборче право
✖ національний тиск

10. Історичне значення

Суспільно-політичне життя західноукраїнських земель:

підготувало українців до боротьби за державність
та стало основою подій ХХ століття.