Суспільне, релігійне та культурне життя Давньої Індії

1. Що характеризувало суспільство Давньої Індії?

Після приходу аріїв в індійському суспільстві утвердився поділ на варни. Так називали великі групи людей із чітко визначеними правами та становищем у суспільстві. Усього варн було чотири: брахмани - члени жрецьких родів, кшатрії - члени царських родин та військова знать, вайш’ї - рядові вільні общинники. Четверта варна - шудри (неповноправні) - розорені співплемінники та нащадки підкореного доарійського населення, дрібні ремісники тощо, зобов’язані служити першим трьом варнам. Належність до будь-якої варни визначалася походженням. Так, син брахмана міг бути лише брахманом, а син шудри міг належати тільки до варни шудр. Брати шлюби між представниками різних варн було заборонено. Жителі Індії вважали, що брахмани постали з вуст верховного божества Брахми, кшатрії - з рук, вайш’ї - зі стегон, а шудри - зі стоп.

Неповноправність шудр виявлялася в низці обмежень: їм було заборонено навіть слухати Веди. Вони не проходили обряд посвячення як духовного народження. Власне, тому брахманів, кшатріїв та вайш’їв називали «двічі народженими», а шудр - «раз народженими». Люди, які належали до однієї варни, мали той самий спосіб життя, будували схожі житла, споживали однакову їжу.

На самому дні суспільства перебували недоторкувані - навіть дотик до них ритуально оскверняв «двічі народженого». За Ашоки в межах варн та разом з ними почали виникати касти. У касти об’єднувалися переважно люди однієї професії. Діти належали до касти батьків.

Найвідоміший буддійський храм - ступа - у Санчі. 3-2 ст. до н. е.

Як ви вважаєте, навіщо був потрібний поділ індійців на варни та касти? Чи впливав він на буденне життя індійців? Як саме? Чи міг поділ на варни та касти зумовити занепад індійської цивілізації? Чому?

2. Коли виник буддизм і в чому сутність цієї релігії?

У Давній Індії зародилося віровчення, якому судилося стати однією із сучасних світових релігій, - буддизм. Його виникнення пов’язують з ім’ям Сідхартхи Гаутами, який жив у 6-5 ст. до н. е.

За переказами, принц Сідхартха випадково довідався, що на кожного чекають старість, хвороби та смерть. Приголомшений таким відкриттям, у 29-річному віці він зрікся свого високого становища, полишив дружину та сина й став пустельником.

Духовне прозріння зійшло на Сідхартху, коли він сидів у глибокій задумі під деревом бодхі поблизу міста Буддх-Гая. Відтоді Сідхартху називали Буддою - Просвітленим. Усе життя, твердив Будда, - страждання: «Народження - страждання, хвороба - страждання, смерть - страждання; присутність того, кого ми ненавидимо, - страждання; віддалення від того, кого ми любимо, - страждання». Спасіння досягне лиш той, хто подолає жагу життя, упокорить будь-яке сильне почуття, обмежить бажання, а відтак досягне душевного спокою - нірвани. Будда переконував, що кожна людина здатна врятуватися сама шляхом самовдосконалення. Основним моральним обов’язком кожного в буддизмі вважають щедрість і доброчесність, а найбільшою чеснотою - безмежне милосердя до всього живого, терпимість і всепрощення.

Скульптура Будди.

Знайдено в м. Сарнатх, де Будда виголосив свою першу проповідь.

Будда в так званій позі лотоса - позі внутрішньої зосередженості, занурення в себе.

Прочитайте уривок із джерела та дайте відповідь на запитання. Особливого поширення буддизм досяг в Індії за царя Ашоки. Водночас в одному з наскельних указів царя читаємо:

• «Цар Ашока, улюбленець богів, складає шану послідовникам усіх віровчень... Щоб не було вихваляння свого віровчення й осуду чужої віри... той, хто чинить у такий спосіб, і своє віровчення звеличує, і чужому віровченню сприяє. Той, хто чинить інакше, і своє віровчення занапащає, і чужому шкодить».

• Яку позицію обстоював цар у справі релігійних вірувань?

3. Що таке індуїзм?

Окрім буддизму, в Індії чимало прихильників вірування, що ввібрало в себе розмаїття традиційних попередніх індійських релігій, - індуїзму. Прихильники цієї релігії головними богами вважали Брахму, Вішну та Шиву. Брахма - творець і правитель світу. Він поділив людей на варни, карав невірних і грішників. З ним були нерозривно пов’язані бог-охоронець Вішну і бог-руйнівник Шива. Брахму вважали покровителем жерців-брахманів, Шиву - покровителем купців, ремісників та землеробів. Шанували прихильники індуїзму (індуси) й інших богів. Наприклад, Індру - покровителя воїнів-кшатріїв і царської влади. Шанували дружин Вішну та Шиви - Лакшмі (богиню сімейного щастя, символ жіночої вроди, ласки, самопожертви) й Калі (богиню жаху та символ невгамовності). Виникло вчення про аватари, тобто сходження бога на землю та його втілення в земну істоту заради «спасіння світу» та відновлення дхарми. Серед аватар бога Вішну - боги Будда, Кришна й царевич Рама - герой однієї з найвідоміших давньоіндійських поем «Рамаяни».

4. Що знали про світ давні індійці? У чому своєрідність давньоіндійської архітектури?

Багатьма здобутками давньоіндійської культури людство користується дотепер. Давні індійці перші почали виробляти тканини з бавовни та навчилися отримувати цукор із цукрової тростини. Індія є батьківщиною гри в шахи, яку називали «гатуранга», що означає «армія, що складається із чотирьох родів військ». Індійці вміли визначати більше ста хвороб і користуватися лікарськими травами. Індійські математики винайшли простий і зручний спосіб лічби та запису чисел - десяткову систему числення (так звані арабські цифри). Кожна цифра змінює своє значення залежно від її місця в числі. Тому для позначення десятків, сотень, тисяч можна користуватися тими самими знаками. Індійці також запровадили в цифрову систему нуль. Індійські математики розробили правила арифметичних дій, знали квадратні й кубічні корені.

Основним будівельним матеріалом у Давній Індії було дерево, яке спеціально обробляли, щоб запобігти його псуванню протягом сторіч. З дерева було споруджено триповерховий палац Ашоки. Ця будівля перевершувала розмірами палац у Сузах і вражала розкішшю та багатством різьблення.

4-2 ст. до н. е. - доба розквіту давньоіндійської архітектури. У той період було збудовано багато буддійських храмів - ступ. За переказом, індійський цар Ашока звів 84 000 ступ. Найвідоміша та найбільша ступа постала в Санчі. Кам’яна огорожа, що оточує ступу, мала чотири брами, зорієнтовані за сторонами світу. На брамах вирізьблено сцени з життя Будди, а також картини природи, представників тваринного та рослинного світу, сцени з буденного життя індійців, перекази й легенди, що пов’язані з життям богів і людей.

У 2-1 ст. до н. е. індійці почали вирубувати храми та монастирі в скелях. Одним з найвідоміших зразків храмової скельної архітектури є високогірний печерний монастир у Карлі (1 ст. до н. е. - 1 ст. н. е.). Індійські художники знали секрет напрочуд стійких фарб. Богів та царів завжди зображували білою барвою, якою не можна було малювати злих духів і людей.

Брама Великої ступи в Санчі.

Ступа («купа землі, каменів») - буддійська культова споруда, у якій зберігали священні реліквії.

Печерний монастир у Карлі.

Які факти свідчать про розквіт архітектури та мистецтва за часів імперії Маур’їв? Які спільні риси властиві архітектурі, скульптурі Індії та інших країн Давнього Сходу?