Сучасні мови програмування

Опрацюйте теорію

Програма — це алгоритм, який записано мовою програмування та призначений для розв’язування певного завдання на комп’ютері.

Команди в програмі (програмному коді) подаються мовою програмування.
Мова програмування — це штучна мова, що являє собою систему позначень і правил для запису алгоритмів у формі, придатній для їх виконання комп’ютером.

Складові мови програмування:

Алфавіт мови — набір символів, із яких утворюються команди та інші мовні конструкції.

Синтаксис мови — правила побудови команд мови програмування.

Семантика мови — правила виконання комп’ютером команд, записаних мовою програмування.

Класифікація мов програмування

За рівнем абстракції

Мови програмування низького рівня базуються на машинних командах процесора. Їх використовують для розробки програм.

Мови програмування високого рівня оперують сутностями, зрозумілішими людині, — об’єктами, функціями тощо.

За областю застосування

Універсальні мови використовуються для розв’язування різних завдань, спеціалізовані мови — для розв’язування завдань певного виду.

Приклад:

До універсальних мов належать мови Python, C/C++, Java, Object Pascal та ін., до спеціалізованих — РНР, Perl, VBScript, JavaScript (мови, призначені для вебпрограмування).

За парадигмами програмування

Парадигма програмування — це система ідей і понять, які визначають стиль написання комп’ютерних програм, а також як програміст уявляє роботу програми.

За структурної парадигми програма розглядається як послідовність дій. Базовими поняттями структурного програмування є: оператор (команда), що задає дію з опрацювання даних; змінна, якій можна присвоїти значення; базові алгоритмічні конструкції, які керують послідовністю виконання операторів; кожна з конструкцій має 1 вхід і 1 вихід.

За процедурної парадигми програма складається з окремих блоків команд — процедур або функцій. Це дозволяє використовувати певний фрагмент коду, записавши його один раз і надавши йому назву.

За об’єктно-орієнтованої парадигми програма розглядається як сукупність об’єктів, що взаємодіють між собою. Об’єкт має набір властивостей, здатний виконувати певний набір дій над даними і може реагувати на події, які з ним відбуваються.

Інтерпретація та компіляція програм

Транслятор — це програма-перекладач, яка перетворює програму, написану на одній з мов високого рівня, в програму, що складається з машинних команд.

Транслятори поділяються на інтерпретатори і компілятори.

Інтерпретатор (англ. interpreter — тлумач, усний перекладач) переводить і виконує програму рядок за рядком. Інтерпретатор перетворює невеликий фрагмент вихідної програми на машинний код, який одразу виконується процесором. Далі інтерпретатор опрацьовує наступний фрагмент програмного коду. Машинний код для повторного виконання не зберігається.

Компілятор (англ. compiler — укладач, збирач) перетворює відразу всю програму на машинні коди і вміщує їх у пам’ять комп’ютера, не виконуючи. Скомпільовану програму можна зберегти для подальшого використання. Збережений результат компіляції називається виконуваним файлом (наприклад, із розширенням *.exe в ОС Windows).

Прикладом високорівневої інтерпретованої мови є Python, компільованої мови — Object Pascal.

Виконайте інтерактивні вправи