Нині діяльність людини стала провідним екологічним фактором, що поставила її перед складним вибором: або і далі жити, нехтуючи законами природи, або ж розвивати те, що американський еколог і захисник навколишнього природного середовища Ольдо Леопольд (1887-1948) називав "екологічною совістю", тобто відповідальністю перед наступними поколіннями людей за стан планети. Перелік екологічних проблем, породжених діяльністю людини, досить довгий.
Зростання населення Землі
За розрахунками вчених, у VII тисячолітті до н. е. населення Землі не перевищувало 10 млн особин.
Графік, що ілюструє темпи зростання населення Землі: вже 2024 р., за прогнозами вчених, населення нашої планети може сягнути 8 млрд (1), а 2050-го - 9,3 млрд. Найбільший приріст населення прогнозують за рахунок Індії, Китаю та країн Африки (Science. V. 333. Р. 540. Дані Організації Об’єднаних Націй)
На початку нашої ери населення планети становило приблизно 300 млн, у середині XVII ст. - майже 700 млн, у 1970 р. - 3,6 млрд, у 1990 - 5,3 млрд особин. У червні 2018 р. населення Землі сягнуло 7,6 млрд. Якщо ця тенденція зростання народонаселення зберігатиметься, то вже в 2050 р. воно сягне понад 9 млрд. Отже, за останні 50 років населення Землі зросло вдвічі, тобто відбувається справжній демографічний вибух, наслідки якого у майбутньому неможливо передбачити. Зокрема, зростання народонаселення загострює проблему забезпечення продовольчими ресурсами. При цьому регіони з найбільшою густотою населення часто не збігаються з місцевостями з найбільш розвиненим сільським господарством. Наприклад, у країнах Європи, Північної Америки, Австралії, де виробляють до 60 % харчових продуктів, мешкає лише 30 % населення Землі, тоді як для Східної Азії це співвідношення становить відповідно 28 % і 53 %.
Процеси урбанізації
Процеси урбанізації (від лат. урбанус - міський). Стрімкий розвиток промисловості та торгівлі супроводжується інтенсивним розвитком міст, зокрема мегаполісів (від грец. мегас - великий і поліс - місто). Нині в містах проживає майже 40 % населення планети, хоча вони займають не більше 0,5% її площі. Великі міста та їхні околиці є прикладом природного середовища, найбільш спотвореного діяльністю людини. Це і руйнування природних екосистем, і забруднення промисловими та побутовими відходами, й інтенсивний рух транспорту тощо (мал. 39.2).

Проблеми сучасних мегаполісів: 1 - інтенсивна забудова зменшує площі зелених зон - своєрідних легень міста; 2 - інтенсивна робота промисловості та рух транспорту значно забруднюють повітря, що негативно впливає на здоров’я мешканців; 3 - великі міста стикаються з проблемою утилізації побутових і промислових відходів
Знищення лісів
Протягом останніх 10 тис. років унаслідок діяльності людини площа лісів на планеті скоротилася на третину і щорічно скорочується майже на 17 млн га. Насамперед вирубують тропічні ліси, які відіграють провідну роль у підтриманні екологічної рівноваги на планеті. Майже повністю знищені первинні ліси Європи, а вторинні ліси, які їх заступили, мають збіднений видовий склад тварин, рослин і грибів.
Інтенсивне й нераціональне використання енергоресурсів
В останні роки загострилися проблеми експлуатації атомних електростанцій (АЕС), які діють у більш ніж 30 країнах світу. Це і проблеми безаварійної роботи АЕС, і забруднення радіонуклідами територій, які їх оточують, і захоронения відпрацьованого ядерного палива тощо. Так, термін експлуатації контейнерів, у яких їх зберігають, важко зіставити з періодом напіврозпаду радіоактивних сполук (у деяких ізотопів він може перевищувати 24 тис. років).

Аварії на атомних електростанціях мають глобальні наслідки: 1 - зруйнований 4-й блок Чорнобильської АЕС; 2 - аварія на японській АЕС «Фукушіма-1»
Забруднення ґрунтів, водойм і повітря
Забезпечення населення Землі продуктами харчування змушує щороку збільшувати площі орних земель. Розорювання ділянок природних екосистем і вирубування лісів, які забезпечують оптимальний рівень ґрунтових вод і захищають ґрунти від впливу вітрів тощо, спричинюють їх ерозію. Погіршується санітарний стан водойм через забруднення промисловими й побутовими стоками, пестицидами, добривами, які потрапляють з агроценозів. Нераціональне споживання водних ресурсів загострює проблему питної води.
Шкідливі для здоров’я людини та інших організмів викиди промисловості, вихлопи газів автотранспорту забруднюють повітря, спричинюють «кислотні дощі». Збільшення концентрації в атмосфері вуглекислого та інших газів змінює клімат планети.
Зниження біорізноманіття планети
Інтенсивний вплив людини на природні біогеоценози (безпосереднє винищення організмів, руйнування їх місцеіснувань, забруднення довкілля) спричинив вимирання багатьох видів тварин, рослин і грибів. Зникнення будь-якого виду організмів збіднює генофонд планети, оскільки він має унікальний набір генів.