Стилістично забарвлені слова: діалектні та просторічні слова.

1. Емоційне налаштування. Вправа «Я».

   Діти, пригадайте останню літеру української абетки.

   А давайте сьогодні з цієї літери почнемо урок.

   Все дуже просто: кажемо літеру «Я» і закінчуємо думку.

   Наприклад: Я прийшла на урок, щоб з вами поспілкуватися.

2. Проблемне питання.

   - Що мав на увазі Сократ, коли говорив: «Заговори, щоб я тебе побачив» ? (Культурне мовлення  - своєрідне дзеркало людини, її інтелектуальне обличчя. Людину, яка вміє гарно говорити, в усі часи шанували, нею захоплювалися, прагнули бути в її товаристві.)

   - Відповісти на це запитання також можна висловом В.Іващенка, сучасного українського поета: « У душ красивих і красива мова, убогість мови - це убогість духу».

3. Послухайте (прочитайте) два тексти.

Текст 1 Текст 1  

• Хто з вас може пояснити, про що йдеться в першому тексті? При сприйнятті цього тексту виникають труднощі, бо не всі слова є для нас зрозумілими.

• Яке враження справив на вас другий текст? Мабуть, не зовсім приємне.

• У нашому мовленні є, на жаль, і такі слова, які нам незрозумілі з певної причини, і такі, які не зовсім приємно слухати.

• Тому сьогодні перед вами стоїть завдання:

  познайомитися з цими групами слів, а саме діалектними словами (текст 1) та просторічними словами (текст 2) та з’ясувати для себе , яку роль вони відіграють у мовленні і як бути, коли їх зустрічаєш в мовленнєвому оточенні.

• Запишіть дату, вид роботи(класна робота) та тему уроку.

• Колективна робота з таблицею.

  Із попереднього уроку ви вже знаєте, що лексика за своїм вживанням поділяється на дві групи: перша - це слова, що використовуються всіма носіями мови – загальновживані слова , такі слова використовуються вільно, без будь-яких обмежень. Ці слова пов’язані зі спільними для більшості носіїв мови поняттями, водночас є звичайними, зрозумілими для широкого загалу назвами предметів і явищ довколишньої дійсності: батьківщина, воля, добро, земля, молоко, ні, одна, повітря, син, так, я; друга - це стилістично забарвлені слова (лексика обмеженого вжитку), яка в свою чергу поділяється на діалектизми, професійні слова, терміни, жаргонізми, просторічні слова.

  РОЗГЛЯНЬТЕ ТАБЛИЦІ

  
  

  • Продовжимо знайомство із стилістично забарвленими словами і зупинимося на діалектних словах (діалектизмах). Це слова, що не входять до складу лексичної системи літературної мови, а є елементами лексики певного діалекту (певної місцевості), називаються діалектизмами.

  Мандибурка, крумплі, ріпа, бульба, бараболя - так в різних куточках України (говірках) називають картоплю.

  Отже, діалектизми – це слова певної говірки, діалекту.

  В українській мові розрізняють три діалекти: північний (поліський) діалект, південно-східний, південно-західний. 

• РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ: опрацювати вправи 75, 76, 77.

• Робота над поняттям «суржик». А тепер перевіримо, як ви орієнтуєтеся в діалектизмах нашої місцевості. - Яке значення слів "кусок, горбушка, шкуринка"? Перші два слова утворилися в результаті змішування у мовленні українських та російських слів. Такі мовні форми  називають СУРЖИКОМ . Спробуємо їх відшукати в нашому мовленні.

  - Куди ви йдете після 2 та 4 уроків?

  - Хто в класі слідкує за порядком?

  - Який найшвидший транспорт на планеті?

  Правильно такі слова називати не діалектизмами, а просторічними словами.

• Проблемне питання: «Чому українець із Запорізької області не завжди може порозумітися з українцем зі Львова?»

  Ось, наприклад львів’яни кажуть «залізко», а запоріжці – утюг», а правильно треба – «праска» (у мовленні запоріжця переважають росіянізми, а у мовленні львів’янина багато діалектизмів, запозичених з польської та румунської мов (газда (господар)– румун., гарбата (чай) – пол.)

• Проблемне питання: «Чи можна стверджувати, що діалектні слова збагачують українську мову?»

  Відповідь: З одного боку, діалектизми роблять нашу мову незрозумілою. А з іншого -  вони збагачують українську мову, особливо синоніміку. Діалектні слова використовуються у художніх творах для відображення життя і мови людей певної місцевості. Читаємо у Коцюбинського : «Коли Іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. Він знав багато. Знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісі повно лісовиків, які пасуть свою маржинку: оленів, зайців і серен; що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос сокири. Вище, по безводних далеких недеях, нявки розводять свої безконечні танки, а по скелях ховається щезник».

• А які слова називаються просторічними?

• Звернімося до підручника – с.35.

• Просторічні слова  вживаються лише в усному побутовому мовленні. У художніх творах їх використовують для надання зображуваному зневажливої, грубуватої характеристики.

До просторічних слів належать перекручені слова, неправильно засвоєні, спотворені, а також росіянізми (русизми) – слова, запозичені з російської мови, що перебувають за межами української мови і не зафіксовані її словниками.

• Вправа «Стилістичний експеримент». 

  Замініть просторічні слова літературними відповідниками.

  1. Слідуючий у черзі -  ....

  2. Червона пика – ....

  3. Підозрілий тип – .....

  4. Грошей достобіса – ....

  5. Ти досі не врубився? – .....

  6. Звиняйте, я не можу – ......

  7. Врем’я зараз сложне – ......

  8. Харош дрихнути – ......

  9. Канєшно приходь – .....

  10. Тудою догора короче – .....

  11. Прівєт, друзяко - .....

• Бесіда з опорою на життєвий досвід.

- В якому варіанті наша мова звучить краще?

- Якого відтінку надають нашій мові просторічні слова? (зневажливого, брутального, лайливого, грубого).

- Які категорії людей найчастіше вживають просторічну лексику? (неосвічені, малограмотні).

- Чи слідкують носії мови за своїм мовленням? (здебільшого ні).

- З якою метою люди вживають просторічну лексику? ( для вираження зневаги, для гумористичного ефекту, для висміювання, для самовираження тощо).

• Сучасний український поет В.Іващенко  сказав: « У душ красивих і красива мова, убогість мови - це убогість духу».

•  Тож давайте будемо красивими не тільки зовні , а й у плані нашого мовлення, бо воно є нашим моральним, духовним обличчям. Дбаймо про чистоту своєї мови та внутрішню красу. 

1. Вивчіть правила у підручнику на ст.34, 35, щоб відповідати на питання:

   1) які слова називаються діалектними?

   2) які слова називаються просторічними?

   3) для чого вживаються діалектизми?

   4) якого відтінку надають мові просторічні слова?

   5) які категорії людей найчастіше вживають просторічну лексику?

   6) з якою метою люди вживають просторічну лексику?

2. Відредагуйте речення(замініть просторічні слова літературними) і запишіть.

   1. Мені невдобно в тебе просити. 2. Здрастє, шановна Олено Дмитрівно! 3. Хто сьогодні діжурний? 4. Канєшно, я догляну за твоїм будинком. 5. Який вкусний пиріг ти сьогодні спекла! 6. Наталці подарували сиреньові чобітки. 7. Ти, наверно, голодний? 8. Я нічого тобі обіщати не буду.

3. Прочитайте діалектні слова, знайдіть у словнику їх літературні відповідники та запишіть парами.

   Газда, лакітки, фрілка, чічка, бараболя, гомон, буханка, ватра, плай, маржинка, плова, фризура.