СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ. ПРАВОПИС ДІЄСЛІВ (ОСНОВНІ ОРФОГРАМИ)

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ДІЄСЛІВ

Дієслово і дієслівні форми грають найважливішу роль в побудові висловлювань. Однак їх ужиток в різних функціональних стилях мови неоднаковий. Так, в науковому та офіційно-діловому стилях відсоток дієслівних форм значно нижче, ніж в розмовній мові. Це пов'язано, по-перше, з особливостями стилів: потреба в найменуванні предметів, властивостей, понять переважає в науковому та офіційно-діловому стилях над необхідністю позначати різні дії і процеси (звідси кількісне переважання іменників над дієсловами), а в побутово-побутовому мовленні важлива якраз передача динаміки подій, дій і т. п., про які повідомляє який провіщає (звідси більш часте, ніж в інших стилях, вживання дієслів).

По-друге, різноманітні дієслівні форми мають неоднакові можливостями вживання в різних стилях мови внаслідок їх смислових і стилістичних особливостей.

Особливості використання дієслів та дієслівних форм у офіційно-діловому мовленні:

1. Треба використовувати тільки книжні дієслова та їх форми: активізувати, дезінформувати, деномінувати, добирається, домінувати, дрейфуючи, знаменувати, подається, регламентувати, символізувати, формулюючи й т. ін.).

   неправильно	правильно
   важити  балакати слабувати договорюватися поспівати пришедші позичати відчитуватися повідати шоферувати	зважувати говорити хворіти домовлятися устигати які (що) прийшли авансувати звітувати інформувати працювати шофером

2. Уникати умовного способу:

   неправильно	правильно
   Підприємства змогли б виконати  якби... , Виконавець повідомив би Вас завчасно, коли б..	Підприємства виконають (зможуть виконати) замовлення замовлення , якщо... Завчасне повідомлення виконавця можливе лише за умов…

3. В офіційно-діловому мовленні (актах, наказах, розпорядженнях, службових листах, інструкціях, дорученнях ) уживають неозначену форму дієслова (інфінітив).

4. Слід пам'ятати, що нормативною є форма інфінітива на -ти, а не на -ть:

   неправильно	правильно
   говорить запроваджувать пропонувать підтримувать	говорити запроваджувати пропонувати підтримувати

5. У документах більшість дієслів має форму 3-ї особи однини, але неприпустиме використання коротких форм:

   неправильно	правильно
   допомага оббіга мина	допомагає оббігає минає

6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:

   неправильно	правильно
   Завдання було достроково виконане нашим класом.	Наш клас достроково виконав завдання.
   Випробування проводяться у запланованому режимі.	Випробування проводять (проведено) у заплано-ваному режимі.
   Інспектори, які призначаються комісією...	Інспектори, яких призначає комісія...
   Головна увага ним приділяється...	Головну увагу він приділив...

7. Не вживати розмовних (калькованих) та дієслівних форм теперішнього часу: 

   неправильно	правильно
   носе робе	носить робить

8. Уникати вживання форм давноминулого часу:

   неправильно	правильно
   інформація надходила була я виконав був	інформація надходила я виконав

9. Не порушувати норми вживання форм залежного слова:

   неправильно	правильно
   свідчити факти відзначати про успіхи довести про інформацію опанувати професією  доторкатися приладу піклуватися за (кого)  шкодувати гроші	свідчити про факти відзначати успіхи довести інформацію опанувати професію доторкатися до приладу піклуватися про (кого) шкодувати грошей

10. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі:

    неправильно	правильно
    завтра відпочиватимемо перерахуватимемо працюватимем сьогодні	завтра будемо відпочивати будемо перераховувати будемо працювати сьогодні

11. Широко використовувати дієприкметники та дієприслівники, але уникати ненормативних форм або заміняти їх іменниками, іменниками із прийменниками (описова конструкція), дієсловами:

    неправильно	правильно
    оточуюче середовище знаючий працівник керуючий відділом бувші учасники знеболюючий засіб перемігший початкуючий поет хвилюючі враження хвилюючий стан ведучий архітектор лікуючі властивості	довкілля; навколишнє середовище обізнаний працівник керівник відділу колишні учасники засіб знеболення переможець поет-початківець зворушливі враження бентежний стан провідний архітектор лікувальні властивості

12. Із кількісними словами ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаються в однині: ряд підприємств надіслав, більшість працівників з'явилося.

13. Дієслово вибачаюсь (-ся)має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе). Отже:

    неправильно	правильно
    Я вибачаюсь (-ся) Я хочу вибачитись (ся) За це треба вибачитися Прошу Вас, не ображайтесь (ся).	Вибачте мені (даруйте,перепрошую), прошу вибачення. Пробачте! За це треба попросити пробачення. Треба перепросити. Даруйте, завинив (винуватий). Я не хотів завдати Вам прикрощів (Вас образити)! Я завинив перед Вами. Мені дуже прикро (жаль, шкода), що так сталося. Я завдав Вам стільки клопоту (прикрощів, турботи, хви- лювань, неприємностей)! Я відчуваю провину перед Вами.

    У художньому мовленні дієслово використовується насамперед для передачі руху, вираження динаміки навколишнього світу і духовного життя людини.

    Якщо письменник хоче відобразити картини, в яких предмети перестають бути нерухомими, "вдихнути життя" в оповідання, він звертається до дієслів.

    Майстри художнього слова і стилісти бачать в дієслові також яскравий засіб образної конкретизації мови. Зображуючи героя через його дії, письменник не тільки створює реалістичний образ, але і проникає в психологію, внутрішній світ персонажа, адже з окремих вчинків складається уявлення поведінку людини, почуття, бажання і навіть таємні помисли. Переважання дієслівних конструкцій над іменними у художньому мовленні (а також частково в публіцистичному стилі і в розмовній мові) сприяє емоційності , метафоричності мовлення.

ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ В  ОСОБОВИХ ФОРМАХ ДІЄСЛІВ ТЕПЕРІШНЬОГО І  МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ

Поставте дієслова в 1-й особі однини теперішнього часу. Підкресліть приголосні, що чергуються. Складіть 2–3  речення з  будь-якими з поданих дієслів.

Скакати, смикати, голубити, косити, пестити, полоскати, ненавидіти, тесати, молоти, просити, хрестити, кликати, бігти, мазати, реготати, губити, водити, чистити, топити, брести, бродити, чесати, кресати, стерегти, ходити, летіте.

ОРФОГРАМИ В ДІЄСЛОВАХ

Орфограма: чергування голосних звуків у коренях дієслів

1. Чергування о з а

У корені пишеться о, якщо далі немає наголошеного суфікса -а-; у корені пишеться а, якщо далі є наголошений суфікс -а-: котити – катати, ломити – ламати

2. Чергування е з и

У корені пишеться е, якщо далі немає наголошеного суфікса -а-. Пишеться и, якщо далі є наголошений суфікс -а-: застелити – застилати, витерти – витирати.

3.Чергування е з і

У корені пишеться е, якщо далі немає наголошеного суфікса –а-; у корені пишеться і, якщо далі є наголошений суфікс –а-: берегти – зберігати, зачепити – зачіпати

4. Орфограма: букви е, є, и, ї у закінченнях дієслів і та іі дієвідмін

5.Орфограма: написання частки не з дієсловами та дієприслівниками

1. З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не помічати, не помічав, не помічала, не помічають, не помітять, не помічатимуть, не помічатиму, не помітили б, не помітив би, не помітивши, не помічаючи.

2. Разом не пишеться з усіма формами дев'яти дієслів, які без не не вживаються: неволити, нездужатися, незчутися, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нетерпеливитися, нетямитися, нехтувати.

3. Разом або окремо не пишеться залежно від значення з такими дієсловами:

Нездужати(хворіти) – не здужати(не могти)

Неславити(ганьбити) – не славити(не прославляти)

Непокоїтися(турбуватися) – не покоїтися(не лежати)

Нестямитися9втратити самовладання) – не стямитися(не повернутися до тями)

4. У префіксі недо-, який вказує на неповноту дії, не пишеться разом. Таке написання відрізняється від дієслова із префіксом до-,перед яким ужито заперечну частку не: недочувати(погано чути) – не дочувати(не чути когось), недоїдати(голодувати) – не доїдати(не закінчувати трапезу), недосипати(мало спати) – не досипати(не закінчувати спання),недобачати(погано бачити) – не добачати(не придивлятися), недолюблювати(не любити) – не долюблювати(не закінчувати любити.

6. ОРФОГРАМА Написання -ТЬСЯ, -ШСЯ в кінці дієслів

У дієсловах на – ТЬСЯ вимовляється звук [Ц':] і завжди пишеться м’який знак: вернеться, дивляться, посміхнуться, хвилюється.

У дієсловах на – ШСЯ вимовляється звук [C':] і м’який знак не пишеться: вернешся, задивишся, посміхнешся, хвилюєшся

Дієслова 2 особи однини, які відповідають на питання ЩО РОБИШ? в українській мові, на відміну від російської, пишуться БЕЗ ЗНАКА М'ЯКШЕННЯ: любиш, можеш, хочеш, здійсниш, зробиш, мрієш.

7. ОРФОГРАМА Буква Ь у дієсловах наказового способу

М’який знак у дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить м’яко: порадь, порадьмо, порадьте; викинь, викиньмо, викиньте.

Після букв П, в, ч та Р в українській мові м’який знак не пишеться: насип, насипмо, насипте; постав, поставмо, поставте; плач, плачмо, плачте; вір, вірмо, вірте.

Списати, розкриваючи дужки, вставляючи пропущені букви.

1. (Не) доженеш.. і конем, що запізнено одним днем.

2. (Не) родись б..гатий, а родись щас..ливий.

3. Що написано на роду, того (не) об..їдеш і на л..оду.

4. Чужого (не) віз..ми, своє (не) пропусти.

5. Слово - не горобець.., вил..тить - (не) ..піймаєш.. .

6. Семеро одного (не) ждуть.

7. (Не) кажи -  (не) вмію, а кажи навчусь!

8. Два хитрих мудрого (не) переважать.

9. У чужому оці й порошинку бачить, а в своєму і сучка (не) добачає.

10. (Не) має в що й солі зав'язать.

11. Сьогоднішньої роботи на завтра (не) відкладай.

12. Коли (не) тямиш, то й (не) берися.

13. Сам  (не) зчувся, як здоров'я позбувся.

14. (Не) дочув глухий, що (не) добачив сліпий, як утікав кривий.

15. (Не) досолить - (не) доїсть.

Дієслова поставте в наказовому способі в 2-й особі однини й запишіть у дві колонки: 1) з ь у кінці; 2) без ь у кінці.

Збільшити, перевірити, входити, стати, озвучити, підставити, вдарити, попередити, передбачити, ужалити, відмітити, насипати, плавити, звузити, відрізати, зважити, переглянути.

Спишіть речення, ставлячи розділові знаки, розкриваючи дужки. Виділені дієслова запишіть у фонетичній транскрипції відповідно до норм літературної вимови.

1. Держава не твори(тьс, ц,цц)я в будучині держава будує(ться, ц,цц)я нині (Олег Ольжич). 2. Ми для миру всі працю(єм,їм) творим щастя для людей (М. Рильський). 3. В бризках променя купаю(тьс, ц,цц)я вже прив’ялії квітки листя жовкне і згортає(тьс, ц,цц)ться і знесилено схиляю(тьс, ц,цц)я пелюстки (В. Ярошенко). 4. Я люблю як в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаю(тьс, ц,цц)я клени і співає в квітках далина (В. Сосюра). 5. Я хліба не цураюсь і з добрими людьми братаюсь (І. Котляревський). 6. Земля умиває(тьс, ц,цц)я сльозами дощу плачуть зажурені вікна (К. Тищенко). 7. Ти не здивує (с, сс,шс)я ніколи бо все вже зна(єшь, їш,єш) про дива (Г. Чубач).

Запишіть подані дієслова у дві колонки:

✵ із вставленими буквами -е-, -є-; ✵ із вставленими буквами -и-, -і-.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв записаних дієслів складеться прислів’я. Запишіть його, поясніть, як розумієте.

Ліку..ш, порівня..те, ман..те, прихова..те, звелич..ш, познайом..шся, заклика..те, мир..мося, промовля..ш, поміча..мо, друж..мо, люб..те, підтрима..ш, здужа..мо, заблука..ш, знат..меш, об’єднуват..мемо, гра..шся, пошкод..те.