Стратегія сталого розвитку. Основні засади розвитку суспільства. Освіта в інтересах сталого розвитку. Природоохоронні акції.

Що таке сталий розвиток?

Сталий, або збалансований, розвиток – такий розвиток країн і регіонів, коли економічне зростання, матеріальне виробництво і споживання, інші види діяльності суспільства відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх та майбутніх поколінь. Або, інакше:

«Сталий розвиток» – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості існування наступних поколінь».

У 50–60-х рр. 20 ст. розвиток пов’язували лише з економічним прогресом та зростанням економічної ефективності. На початку 70-х рр. у зв’язку з несправедливим розподілом прибутків та зі зростанням кількості бідних у країнах, що розвиваються, питання соціальної справедливості були визнані такими ж важливими, як і питання зростання економічної ефективності. Проте зростаюче споживання природних ресурсів призвело до деградації довкілля й негативно вплинуло на здоров’я людей. Реальною загрозою стала проблема «меж зростання», на яку у 1972 році звернув увагу світової громадськості Римський клуб (міжнародний аналітичний центр).

Щоб уникнути екологічної кризи, до концепції розвитку необхідно було включити третю мету – збереження довкілля. Термін «сталий розвиток» з’явився у 1980 році, коли вийшла «Всесвітня стратегія охорони природи» (ВСОП), підготовлена Міжнародною спілкою охорони природи (МСОП). Ця стратегія висунула принципово нове положення: збереження природи нерозривно пов’язане з питаннями розвитку. Розвиток суспільства має відбуватися за умови збереження природи. Поняття «сталий розвиток» почали широко застосовувати після публікації у 1987 році звіту Міжнародної комісії з довкілля та розвитку «Наше спільне майбутнє».

Світове співтовариство визнало, що збалансований розвиток «повинен стати пріоритетним питанням порядку денного міжнародного співробітництва». Загальновизнаним є розуміння збалансованого розвитку як гармонійного поєднання економічних, соціальних та екологічних складових розвитку. Лише досягнення збалансованості між ними забезпечить можливість перейти до такого суспільного розвитку, який не виснажуватиме природні та людські ресурси, а тому матиме можливість тривати досить довго. Концепція збалансованого розвитку стала відповіддю на виклик часу. Вона є альтернативою панівній моделі сучасного розвитку, що ґрунтується на розгляді природи лише як джерела сировини для виробництва різних товарів.

Забезпечення збалансованого розвитку – це не технічна проблема, для розв’язання якої необхідні нові технічні засоби чи технології. Це проблема зміни суспільних відносин і формування такого суспільства, яке не руйнуватиме середовище свого існування. Збалансований розвиток – це також не суто наукова проблема. Перехід до такої моделі розвитку має й етичний зміст, це зсув у ціннісних орієнтаціях багатьох людей. Як будь-який суспільний ідеал, концепція збалансованого розвитку є дороговказом для створення суспільства, яке буде розвиватись у гармонії з природою. Головними принципами збалансованого розвитку є: поєднання збереження природи і розвитку суспільства; задоволення основних потреб людини; досягнення рівності та соціальної справедливості; забезпечення соціального самовизначення та культурного різноманіття; підтримання цілісності екосистем.

Важливим є принцип екоефективності, який полягає в тому, щоб створювати більше товарів і надавати більше послуг, використовуючи менше ресурсів і менше забруднюючи довкілля. Не менш важливим є й принцип достатності, який визначає межі споживання. Принципи збалансованого розвитку обов’язково мають бути поєднані з такими загальнолюдськими моральними принципами, як справедливість, відповідальність перед теперішніми і майбутніми поколіннями, солідарність, ліквідація бідності, гендерна рівність, визнання традиційних прав корінних народів тощо. Ключовою ідеєю збалансованого розвитку є розгляд усіх екологічних проблем як важливих соціальних. Відповідно, шляхи вирішення цих проблем також будуть мати не технологічний, а соціальних характер, тобто екологічні проблеми можна буде вирішити лише спільно з іншими соціальними проблемами і тільки шляхом соціальних змін – зміни суспільних відносин у соціумах,

Реалізація ідей збалансованого розвитку потребує стратегічного підходу, який би базувався на зміні всієї філософії мислення та політичної діяльності, що передбачає перехід: від розроблення та виконання фіксованих планів, які швидко застарівають, до створення адаптивної системи, яка може постійно поліпшуватися; від погляду, що лише держава є відповідальною за розвиток, до того, що це відповідальність всього суспільства; від централізованого і підконтрольного прийняття рішень до поширення прозорих переговорів, співпраці та узгоджених дій; від фокусування на прийнятті законів чи ін. нормативних актів до зосередження на якісних результатах управлінських процесів і процесах участі громадськості; від галузевого до інтегрованого планування; від зосередження на дорогих «проектах» (і, відповідно, залежності від зовнішньої допомоги) до розвитку, який визначається і фінансується, виходячи насамперед з власних можливостей країни.

        В нашій країни формується своя національна стратегія сталого розвитку. Перехід до сталого розвитку - це процес зміни ціннісних орієнтацій багатьох людей. Визнаними міжнародними фундаментальними цінностями розвитку є свобода, рівність, солідарність, толерантність, повага до природи, спільна відповідальність. Національні цілі сталого розвитку базуються на політичних, економічних, соціальних, екологічних, моральних і культурних цінностях, властивих українському суспільству. Вони визначають спрямованість стратегії на турботу про спільне благо та захист національних інтересів України.

https://sd4ua.org/shho-take-stalij-rozvitok/

https://www.zhiva-planeta.org.ua/diyalnist/staluy-rozvutok.html 

Освіта в інтересах сталого розвитку

Із загостренням глобальної екологічної кризи у ХХ столітті постала проблема пошуку нових шляхів для її розв’язання, що призвело до внесення у порядок денний світового співтовариства питання про перехід людства до сталого розвитку. У зв’язку із цим пріоритетними завданнями сучасної освіти є формування якісно нового суспільства, поведінка і стиль повсякденного життя якого спрямовані на раціональне ставлення до природних ресурсів та їх збереження. Екологічно свідоме суспільство повинно функціонувати на нових засадах і принципах, де збереження природи вважалося б таким же важливим як і захист власного життя. Таке суспільство не залежить від економічних сплесків та занепадів.

На 2-ій Конференції ООН з навколишнього середовища (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) вперше було сформульовано основні положення стійкого розвитку, задекларовані у програмному документі «Порядок денний ХХІ століття», або «Програма 21». У документі підкреслюється, що освіту, підвищення інформованості населення і професійну підготовку, слід визнати як процес, за допомогою якого людина і суспільство можуть повною мірою розкрити свій потенціал. Освіта має вирішальне значення для сприяння сталому розвитку та розширення можливостей людей у вирішенні питань довкілля і розвитку.

У 2005 році міністри охорони навколишнього середовища та освіти держав-членів Європейської економічної комісії (ЄЕК) ООН прийняли Стратегію освіти для сталого розвитку. Мета даної Стратегії полягає в заохоченні держав - членів ЄЕК ООН до розвитку і включенню освіти для сталого розвитку в свої системи формальної освіти в рамках всіх відповідних навчальних дисциплін, а також неформальної і інформальної (спонтанної, побічної освіти, що набувається з життєвим досвідом особи) освіти.

Процес «Освіта в інтересах сталого розвитку в Україні»

Послідовний перехід України, як і всього світого співтовариства, до сталого розвитку відбувається відповідно до рекомендацій і приниципів, викладених у документах Конференції ООН з навколишнього середовища (ЮНСЕД). У березні 2005 року Україна приєдналася до 55-ти країн, які підписали документ ООН  «Стратегія освіти для стійкого розвитку». 

Започаткована ЄЕК ООН ініціатива «Освіта в інтересах сталого розвитку», підтримується Україною. Зокрема,  за участю неурядових громадських організацій розроблено Стратегію екологічної освіти для сталого розвитку;

Визначним кроком на шляху розвитку освіти в інтересах сталого розвитку стало прийняття Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, яка визначає екологізацію освіти, а серед перспективних завдань – оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку.

Приклади природоохоронних акцій і конкурсів, в яких можна взяти участь учням:

Всеукраїнський конкурс «ГОДІВНИЧКА»
Мета та завдання конкурсу
Конкурс започаткувався з метою виховання ціннісного ставлення до біорізноманіття, проведення широкої просвітницької роботи та практичних дій з охорони та збереження орнітофауни.
Головними завданнями конкурсу є:
· ознайомлення з видовим різноманіттям зимуючих птахів своєї місцевості;
· надання учням знань з біології птахів, аспектів їх підгодівлі;
· оволодіння методиками визначення, спостереження та обліку зимуючих птахів;
· розвиток гуманного ставлення до птахів, мотивація до їх охорони.

І крок – вивчення орнітофауни своєї місцевості, складання каталогів птахів, визначення місць, де птахи зустрічаються найчастіше, виготовлення годівниць та заготівля кормів.
ІІ крок – розвішування годівничок та здійснення підгодівлі птахів.
ІІІ крок – проведення свята, на якому підводяться підсумки конкурсу.
Протягом всього часу проведення конкурсу учнями ведуться спостереження за птахами, фіксуються результати спостережень. В рамках акції проводиться Великий зимовий облік птахів.

Всеукраїнський конкурс  «ДЕНЬ ЗУСТРІЧІ ПТАХІВ»
Конкурс проходить щорічно і передбачає широке залучення учнівської молоді до приваблювання та охорони перелітних птахів у період їх повернення із зимівлі до рідного краю.
 Мета конкурсу
Головною метою конкурсу є актуалізація уваги учнівської молоді до сучасних проблем приваблювання і охорони, поширення і збільшення чисельності та видового різноманіття перелітних птахів.
 Завдання конкурсу
- ознайомлення з видовим різноманіттям перелітних птахів рідного краю;
- поширення знань про сезонні явища у природі і в житті птахів;
- розвиток гуманного ставлення до птахів, мотивація інтересу до їх охорони;
- формування відповідальності за стан оточуючого природного середовища;
- залучення до практичної діяльності у проведенні робіт по приваблюванню птахів;
- сприяння вихованню активної життєвої позиції учасників конкурсу.

Номінації конкурсу 
І «Майстер-клас: «Шпаківні і дуплянки своїми руками»
Номінація передбачає виготовлення штучних гніздівель школярами і учнівською молоддю самостійно та за допомогою дорослих. Критеріями оцінювання є : добротність, оригінальність виконання, супроводжуючий опис поетапного виготовлення.
ІІ «Агітаційна робота»
Номінація передбачає випуски стінгазет, виготовлення інформаційних листівок, банерів, плакатів, фоторепортажів. Критеріями оцінювання є: оригінальність, зміст, завершеність і можливість використання в якості наочної агітації.
ІІІ «Найщедріша годівничка»
Номінація передбачає виготовлення годівничок, їх розміщення на пришкільних ділянках, у парках, скверах, у лісі, біля житлових будинків та в інших місцях. Організація регулярної підгодівлі птахів і спостереження за видами та їх кількістю. Підготовка творчого звіту в довільній формі про організацію підгодівлі (скільки кормів заготовлено, яка кількість і яких годівничок розвішана, які птахи відвідують і наскільки регулярна підгодівля). Бажано зробити фотографії діючих годівничок під час відвідування їх птахами.

IV «Найкращій організатор біологічних свят»
В номінації приймаються розробки сценаріїв свят, методичні рекомендації та звіти щодо проведення свята «День зустрічі птахів», конкурсів, вікторин, розробки занять, присвячених птахам.

Всеукраїнський конкурс  «ЮННАТІВСЬКИЙ ЗЕЛЕНБУД»
Всеукраїнський конкурс «Юннатівський зеленбуд» передбачає створення зелених насаджень в населених пунктах та навколо них, закладання шкілок, лісорозсадників у закладах загальної середньої та позашкільної освіти, лісництвах, на присадибних ділянках.
Мета та завдання Конкурсу
Головною метою Конкурсу є виховання господаря, формування творчої працелюбної особистості, економічної і екологічної культури учнів, привернення уваги органів влади, громадських рад, громадськості до проблем екології навколишнього середовища.
Завдання Конкурсу:
· залучення учнів до оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень, благоустрою парків, скверів, бульварів;
· створення нових парків, лісів, лісопарків, лісових смуг, скверів та інших об'єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва;
· оволодіння сучасними технологіями вирощування лісових культур, господарського матеріалу;
· ознайомлення з сучасними формами господарської діяльності.

Розділи Конкурсу
Конкурс включає в себе два розділи:
І. «Зелене коло рідного краю» – передбачає створення нових лісів, лісових смуг, лісопарків навколо населених пунктів.
II. «Містам і селам зелені мережива» – створення та утримання зелених насаджень, озеленення вулиць та присадибних ділянок,
вирощування посадкового матеріалу декоративних дерев, кущів, квітів.
Залежно від місцевих умов учасники Конкурсу можуть пропонувати свої розділи.

Обласний природоохоронний конкурс

“ПРИРОДНА СКАРБНИЦЯ ПРИДНІПРОВ’Я”

Основні завдання:

- узагальнення інформації про поширення, середовище існування, стан популяцій окремих видів рідкісних рослин та тварин і форми їх охорони на території області;

- розробка конкретних рекомендацій по збереженню та відтворенню рідкісних видів;

- проведення (дистанційно) учнівською молоддю і педагогами широкої еколого-просвітницької роботи по приверненню уваги громадськості до проблем збереження старовікових і незвичайних дерев;

- публікація матеріалів про необхідність збереження біологічного та ландшафтного різноманіття балок в засобах масової інформації для широкого обговорення науковою, педагогічною та природоохоронною громадськістю;

- підготовка пропозицій до органів державної влади щодо оголошення цінних територій об’єктами природно-заповідного фонду;

- внесок у справу збереження національного та світового біорізноманіття;

- сприяння підвищенню розуміння місця і ролі дитячих організацій, учнівської молоді у збереженні природної спадщини України;

- співпраця з засобами масової інформації (пресою, місцевим телебаченням, радіо).

Номінації конкурсу:

“Балки Придніпров’я”,

“Дерево життя”,

“Первоцвіти Дніпропетровщини”.

Перелік джерел:

http://ecoosvita.org.ua/storinka/pro-nas

http://ecoosvita.org.ua/novyna/sad-ukrayinskoyi-mriyi

https://nenc.gov.ua/?page_id=664