Степан РУДАНСЬКИЙ. «Добре торгувалось», «Запорожці у короля» Співомовки С. Руданського — унікальне явище у світовому письменстві. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру, авторська симпатія до простої людини.

Мета:

Предметні компетентності : розуміє вияв народної мудрості в гуморесках, викривальний пафос співомовок; виразно й усвідомлено читає твори; коментує іронічне ставлення автора до негативних рис характеру; виокремлює головну думку кожного твору; характеризує героїв і порівнює їх.

Ключові компетентності : пояснює зв’язок історичних фактів із їх гумористичним відображенням у співомовках; обґрунтовує власні спостереження над смішними ситуаціями в житті; розуміє роль ініціативності, підприємливості в суспільстві та специфіку лексики .

ТЛ: гумореска, співомовка. МЗ: козацька доба (історія України); застосовує комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування; створює ілюстрації до твору; віднаходить інформацію про зустріч запорожців із королем. НЛ–2, 3

Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення, що почуття гумору - ознака духовного здоров’я людини.

“Запорожці у короля” аналіз

Автор – Степан Руданський

Рік написання – 1858

Тема “Запорожці у короля”: зображення приїзду козаків до польського короля, їх шаноблива зустріч.

Ідея “Запорожці у короля”: возвеличення мужності, кмітливості козаків, вміння бути дипломатичними.

Основна думка : у подібній ситуації поважають і цінують тих (козаків), кого побоюються.

Композиція “Запорожці у короля”

Експозиція: приїзд запорожців до короля.

Зав’язка: здивування ляхів зовнішністю козаків, зокрема їх довгими вусами.

Кульмінація: ляхи намагалися посміятися над козаками та їх вусами, пригостивши їх сметаною.

Розв’язка: козаки попросили короля спробувати запропоновану ним сметану.

Риси характеру героїв:

Козаки — сміливі, чемні, відважні, вимогливі до себе і до інших;

Ляхи — підступні, боязливі, хитрі, діють за власними інтересами

Степан Руданський хронологічна таблиця

25 грудня 1833 – Степан Васильович народився в селі Хомутинці Вінницького повіту в родині сільського священика.

1842-1849 – навчання в Шаргородській бурсі (1842–1849)

1849-1855 – навчання в Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському.

1856 – приїздить до Петербурга і проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної. У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа».

1859 – починає друкуватися спочатку у жанрі романтичної балади, а згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва, описує минулого свого народу.

1861 – після закінчення академії Руданський призначений повітовим лікарем на побережжі Криму

1861–1873 – Руданський працює міським лікарем в Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова. Цікавиться археологією, етнографією, продовжує поетичну творчість, перекладає з античної та російської літератур (Гомер, Вергілій, Лермонтов).

1869 – Руданського обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-ялтинського мирового округу.

21 квітня 1873 – Помер Руданський у Ялті (за старим стилем).

“Добре торгувалось” аналіз твору

Рік написання – 1857

Жанр: співомовка

Тема: розповідь про чумака, який шукав дьоготь у багатих крамницях і пошив у дурні двох купців.

Ідея: уславлення мудрості, кмітливості чумака, вміння відстоювати свою власну гідність.

Основна думка. У «Добре торгувалося» автор закликає не насміхатися з інших, бути приязним та привітним.

У співомовці “Добре торгувалось” висміяно панів, які хочуть поглумитися над мужиком, щоб показати свою зверхність, але це їм не вдається, бо в народі багато розумних людей, дотепних, і вони так повертають справу, що в дурнях залишаються пани.

Твір є гумористичним, адже зображує смішне в життєвих явищах і людських характерах у доброзичливому, жартівливому тоні на відміну від сатиричного . Веселими словами чумак довів свою дотепність та розум. Так автор підкреслив, що не можна насміхатися та глузувати з інших.

Сюжет: Чумак ходив серед магазинів великого міста, хотів купити дьогтю. Покупці пропонують багато краму, але мужикові нічого більше не треба. Зайшов у десяту крамницю, чемно привітався і спитався за дьоготь. Два купці вирішили поглузувати із мужика і сказали, що в крамниці продаються дурні. На що чумак відповів, що добре торгувалося, оскільки на продаж тільки вони обоє зосталися. Купці хотіли посміятися з мужика, але він виявися дотепнішим та розумнішим.

“Пан та Іван в дорозі” Руданський аналіз

Тема “Пан та Іван в дорозі” : зображення подорожі по світу двох різних за соціальним походженням героїв (пан та Іван), які намагалися перехитрити один одного.

Ідея “Пан та Іван в дорозі” : уславлення кмітливості, винахідливості Івана, його розуму, мудрості; засудження пана, який дбає лише про власні інтереси, свій шлунок.

Основна думка: «Хтів пан когось ошукати, Тай сам ошукався!»

Композиція “Пан та Іван в дорозі” 

Експозиція: побратими (пан та Іван) вирушили у світову подорож. Зав’язка: різні ситуації, що траплялися з героями навколо бажання смачно поїсти, перехитрити один одного.

Кульмінація: усвідомлення паном, що його який раз ошукано. Розв’язка: «димом здимів пан із хати», сварка між побратимами через хитрість.

Характеристика героїв “Пан та Іван в дорозі” 

1) Пан — «поганий», підступний, хитрий, ненажерливий, намагався повсякчас принизити й обдурити Івана.

2) Іван — витриманий, розумний, мудрий, практичний, працьовитий, винахідливий, здатний до крадіжки чужого майна

“Свиня свинею” аналіз твору

Рік написання – 1859

Жанр: співомовка

Тема: Зображення  долі  жінки  та матерей  у  тогочасному суспільстві

Ідея: Осуд панської  розбещеності  та  співчуття героїням  та  героям, праггнення вільного кохання.

Основна думка співомовки «Свиня свинею». Автор закликає шанувати традиції, дивитися на життя з оптимізмом.

Події в співомовці «Свиня свинею» відбуваються у Великодну неділю. Це видно з таких рядків:

Несе мужик у ночовках

Додому свячене:

Яйця, паску, і ковбаси,

Й порося печене.

Слова, якими мужик у співомовці «Свиня свинею» сам себе висміяв:

Та й промовив стиха:

«Та свиня таки свинею!

Правду кажуть люди:

Святи її, хрести її —

Все свинею буде!»