Становище Гетьманщини у 1720-1740-х роках

Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання.

1. Про які обмеження, встановлені Петром І щодо українців, ідеться у джерелі?

2. З якою метою цар намагався обмежити друк книг українською мовою?

3. Поміркуйте, як подібні укази царату вплинули на сучасне становище української мови в

нашій державі.

«Церковні старі книги слід узгоджувати з такими самими великоросійськими

церковними книгами і порівнювати перед друком. З тими великоросійськими друка-

ми, щоб ніякої різниці і особливого наріччя (української мови) там не було. А інших

жодних книг, ні старих, ні нових видань, не поширювати, не взявши дозволу в тих

монастирях на друк, щоб не могло у таких книгах жодної відмінності з великоросій-

ським друком відбутися».

З указу Петра І про встановлення цензури

над друкованими церковними книгами в Україні. 1720 р.

Роздивіться зображення, прочитайте текст до нього й дайте відповіді на запитання.

1. Поміркуйте, чи має ця легенда історичне підґрунтя.

2. Чи міг російський імператор особисто відвідати гетьмана? Якщо так, з якою метою? 3. Яка атмосфера панує на картині?

4. Як гадаєте, які емоції присутніх персонажів намагався передати художник?

Порівняйте зміст «Рішительного указу» Петра І і «Рішительних

пунктів» Петра ІІ. Виділіть спільне та відмінне в цих документах. Який із до-

кументів був вигіднішим для українців Гетьманщини? Відповідь обґрунтуйте.

Рішительний указ Петра І на Решетилівські статті І. Скоропадського

Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи не втручатимуться, крім

таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили

бажанням царя).

Установлено контроль Московії за збиранням податків в Україні і їх своєчасним

надходженням до царської казни.

Значно збільшено кількість московських залог на території Лівобережної України.

При гетьманові введено посаду міністра-резидента, який мав спостерігати за

діяльністю гетьмана та його уряду і своєчасно надавати інформацію Петру I. Прийняття гетьманом іноземних послів (особливо з Криму, Османської імперії,

Речі Посполитої та Швеції) мало відбуватися виключно у присутності царського

представника.

Умови «Рішительних пунктів»

Скасовано заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначено, що нові

землевласники муситимуть підпорядковуватися українській адміністрації.

Гетьмана позбавлено права вести переговори з іншими державами. Дозволено

лише розв’язувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом, але під наглядом

російського резидента.

На військові посади дозволено обирати осіб зі старшини, одначе затверджував їх

цар. Нижчу старшину затверджував гетьман.

Найвищою судовою інстанцією став Генеральний суд. Він складався з трьох росіян

і трьох українців, його очолював гетьман, але «головним суддею» вважався цар.