Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Несилові методи протидії булінгу
»
Взяти участь Всі події
Урок:

СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОСИСТЕМ ТА ПРИЧИНИ ЇЇ ПОРУШЕННЯ

06.04.2023
9 Клас

2

18

435

0

Опис уроку (учням цей опис не показується):

Підручник з Біології. 9 клас. Задорожний - Нова програма

Цілісність і саморегуляція екосистем

Природні екосистеми містять значну кількість видів живих організмів. Ці організми взаємодіють між собою, утворюючи єдину трофічну сітку. Усі організми в екосистемі пов’язані між собою. Хоча часто такий зв’язок є не прямим, а опосередкованим через інші види. Наприклад, дощові черви й непарні шовкопряди між собою напряму не пов’язані, але шовкопряди в разі масового розмноження виїдають листя дерев. Відповідно, листя не падає на ґрунт, що зменшує кормову базу для дощових червів.

Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває в стані динамічної рівноваги. Тобто через зміну якогось із елементів системи інші елементи компенсують ці зміни й виправляють становище. Так, у разі масового розмноження якогось виду різко зростає чисельність хижаків і паразитів, які ним живляться, і досить швидко чисельність виду зменшується до нормальних величин. Така здатність системи відновлювати свій стан після його порушення називається саморегуляцією.

Взаємозв'язки організмів у екосистемах

Велике значення для підтримки стабільності екосистеми мають різні форми взаємодії живих організмів. У біоценозах спостерігаються різні види симбіозу (форми співіснування двох видів).

Найбільш поширеними формами взаємодії є конкуренція, хижацтво, мутуалізм, паразитизм та коменсалізм. Кожен з видів живих організмів пов’язаний з багатьма іншими видами. Навіть на прикладі людини можна продемонструвати всі можливі варіанти взаємодії. Наприклад, людина конкурує зі шкідниками сільського господарства за харчові ресурси. А міські ластівки по відношенню до людини є коменсалами, бо використовують будинки для розміщення своїх гнізд.

Форми взаємодії живих організмів у екосистемах

0402gphj-5bfb-485x653.jpg

0402gphi-ef36-521x163.jpg

Мал. 50.1. Приклади порушення стабільності екосистем під впливом абіогенного (а), антропогенного (б) та біогенного (в) факторів

Причини порушення стабільності екосистем

Здатність до саморегуляції екосистем теж має певні межі. Якщо вплив якогось фактора є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Це може призвести до руйнування екосистеми й вимирання багатьох видів (мал. 50.1).

Причиною таких порушень може бути вплив будь-якого з екологічних факторів — абіотичного, біотичного чи антропогенного. Наприклад, виверження вулкана може просто знищити екосистему окремої території. Так, 1883 року виверження вулкана Кракатау знищило екосистему острова, на якому він розміщується.

Біотичними факторами, які порушують рівновагу в екосистемах, часто ставали нові групи, які виникали в процесі еволюції. Так, виникнення голонасінних рослин призвело до того, що наприкінці палеозойської ери вони заселили значні площі суші, де не могли рости їхні попередники — спорові рослини — через нестачу вологи. Формування рослинного покриву і припинення ерозії призвело до різкого зменшення надходження мінеральних речовин до річок і морів. Це призвело до руйнації водних екосистем і масового вимирання організмів.

Дія антропогенного фактора часто пов’язана із завезенням людиною в екосистему нових видів організмів. Наприклад, у давнину моряки часто залишали на островах кіз, щоб потім мати змогу поповнювати запаси м’яса, коли заходили на острів, але без контролю хижаків кози швидко розмножувалися й виїдали всю рослинність островів. У результаті острови перетворювалися на пустелі.

Природні й штучні екосистеми

Екосистеми, які розглядалися до цього, є природними. Вони виникли й розвивалися без участі людини. Людина й зараз е складовою частиною цих екосистем. Але вона також формує і власні екосистеми — штучні.

0402gphk-d998-167x143.jpg

Поле кукурудзи

0402gphl-18d1-165x143.jpg

Пасовище корів

0402gphm-f6bb-168x141.jpg

Ферма молюсків

Мал. 50.2. Штучні екосистеми

Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем (агроценози). Вони створюються людиною й використовуються нею для господарських цілей.

Існувати без підтримки людини такі екосистеми не можуть. У них переважають організми одного виду, і вони не здатні до саморегуляції. Регуляцію цих систем здійснює людина. Вона також постійно вилучає із систем речовини (коли споживає вирощену в них продукцію). Тому ці речовини доводиться постійно поновлювати (вносити добрива).

Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває у стані динамічної рівноваги. Якщо вплив якогось фактора є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем (агроценози).

Вміст уроку:
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Підручник з Біології. 9 клас. Задорожний - Нова програма

Цілісність і саморегуляція екосистем

Природні екосистеми містять значну кількість видів живих організмів. Ці організми взаємодіють між собою, утворюючи єдину трофічну сітку. Усі організми в екосистемі пов’язані між собою. Хоча часто такий зв’язок є не прямим, а опосередкованим через інші види. Наприклад, дощові черви й непарні шовкопряди між собою напряму не пов’язані, але шовкопряди в разі масового розмноження виїдають листя дерев. Відповідно, листя не падає на ґрунт, що зменшує кормову базу для дощових червів.

Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває в стані динамічної рівноваги. Тобто через зміну якогось із елементів системи інші елементи компенсують ці зміни й виправляють становище. Так, у разі масового розмноження якогось виду різко зростає чисельність хижаків і паразитів, які ним живляться, і досить швидко чисельність виду зменшується до нормальних величин. Така здатність системи відновлювати свій стан після його порушення називається саморегуляцією.

Взаємозв'язки організмів у екосистемах

Велике значення для підтримки стабільності екосистеми мають різні форми взаємодії живих організмів. У біоценозах спостерігаються різні види симбіозу (форми співіснування двох видів).

Найбільш поширеними формами взаємодії є конкуренція, хижацтво, мутуалізм, паразитизм та коменсалізм. Кожен з видів живих організмів пов’язаний з багатьма іншими видами. Навіть на прикладі людини можна продемонструвати всі можливі варіанти взаємодії. Наприклад, людина конкурує зі шкідниками сільського господарства за харчові ресурси. А міські ластівки по відношенню до людини є коменсалами, бо використовують будинки для розміщення своїх гнізд.

Форми взаємодії живих організмів у екосистемах

0402gphj-5bfb-485x653.jpg

0402gphi-ef36-521x163.jpg

Мал. 50.1. Приклади порушення стабільності екосистем під впливом абіогенного (а), антропогенного (б) та біогенного (в) факторів

Причини порушення стабільності екосистем

Здатність до саморегуляції екосистем теж має певні межі. Якщо вплив якогось фактора є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Це може призвести до руйнування екосистеми й вимирання багатьох видів (мал. 50.1).

Причиною таких порушень може бути вплив будь-якого з екологічних факторів — абіотичного, біотичного чи антропогенного. Наприклад, виверження вулкана може просто знищити екосистему окремої території. Так, 1883 року виверження вулкана Кракатау знищило екосистему острова, на якому він розміщується.

Біотичними факторами, які порушують рівновагу в екосистемах, часто ставали нові групи, які виникали в процесі еволюції. Так, виникнення голонасінних рослин призвело до того, що наприкінці палеозойської ери вони заселили значні площі суші, де не могли рости їхні попередники — спорові рослини — через нестачу вологи. Формування рослинного покриву і припинення ерозії призвело до різкого зменшення надходження мінеральних речовин до річок і морів. Це призвело до руйнації водних екосистем і масового вимирання організмів.

Дія антропогенного фактора часто пов’язана із завезенням людиною в екосистему нових видів організмів. Наприклад, у давнину моряки часто залишали на островах кіз, щоб потім мати змогу поповнювати запаси м’яса, коли заходили на острів, але без контролю хижаків кози швидко розмножувалися й виїдали всю рослинність островів. У результаті острови перетворювалися на пустелі.

Природні й штучні екосистеми

Екосистеми, які розглядалися до цього, є природними. Вони виникли й розвивалися без участі людини. Людина й зараз е складовою частиною цих екосистем. Але вона також формує і власні екосистеми — штучні.

0402gphk-d998-167x143.jpg

Поле кукурудзи

0402gphl-18d1-165x143.jpg

Пасовище корів

0402gphm-f6bb-168x141.jpg

Ферма молюсків

Мал. 50.2. Штучні екосистеми

Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем (агроценози). Вони створюються людиною й використовуються нею для господарських цілей.

Існувати без підтримки людини такі екосистеми не можуть. У них переважають організми одного виду, і вони не здатні до саморегуляції. Регуляцію цих систем здійснює людина. Вона також постійно вилучає із систем речовини (коли споживає вирощену в них продукцію). Тому ці речовини доводиться постійно поновлювати (вносити добрива).

Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває у стані динамічної рівноваги. Якщо вплив якогось фактора є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем (агроценози).

Завдання №1:

Теоретичний блок

Цілісність і саморегуляція екосистем

Природні екосистеми містять значну кількість видів живих організмів. Ці організми взаємодіють між собою, утворюючи єдину трофічну сітку. Всі організми в екосистемі пов’язані між собою, хоча часто такий зв’язок є не прямим, а опосередкованим, через інші види. Разом усі організми екосистеми утворюють складну цілісну систему, яка перебуває в стані динамічної рівноваги. Тобто в разі зміни якогось із елементів системи інші елементи компенсують ці зміни і виправляють становище.

У біогеоценозі спостерігають різні види симбіозу (форми співіснування двох різних видів). До них належать мутуалізм, паразитизм, коменсалізм. Також формами взаємодії живих організмів є хижацтво і конкуренція.

Мутуалізм — взаємовигідне співіснування двох видів (найпростіші, здатні перетравлювати клітковину, і рослиноїдні тварини, у кишечнику яких вони живуть). Прикладом мутуалізму є відносини термітів та мікроорганізмів їх кишечнику, які забезпечують розщеплення целюлози в травному тракті.

Паразитизм — співіснування двох видів (людина й стьожкові черви), за якого один вид використовує інший як середовище існування і джерело харчування. Прикладів паразитизму можна навести багато. Найзручніше згадати паразитів людини, як зовнішніх (воші, клопи), так і внутрішніх (аскарида, гострик, ціп’яки, ехінокок).

Коменсалізм — співіснування двох видів, за якого один вид використовує інший вид або житло іншого виду як середовище існування, але не завдає йому шкоди, а харчується відходами його життєдіяльності. Прикладом таких співвідносин є кліщі, які харчуються шерстю, що випала, у норах гризунів.

Причини порушення стабільності екосистем

Здатність до саморегуляції екосистем теж має певні межі. Якщо вплив якогось фактору є надто сильним, динамічна рівновага в екосистемі порушується. Це може призвести до руйнування екосистеми і вимирання багатьох видів.

Причиною таких порушень може бути вплив будь-якого з екологічних факторів — абіотичного, біотичного чи антропогенного. Наприклад, виверження вулкану може просто знищити екосистему окремої території. Так, 1883 року виверження вулкану Кракатау знищило екосистему острова, на якому він знаходився.

Біогенними факторами, які порушують рівновагу в екосистемах, часто ставали нові групи, що виникали в процесі еволюції. Так, виникнення голонасінних рослин призвело до того, що в кінці палеозойської ери вони заселили значні площі суші, де не могли рости їхні попередники — спорові рослини — через нестачу вологи. Формування рослинного покриву і припинення ерозії призвело до різкого зменшення надходження мінеральних речовин у ріки і моря. Це призвело до руйнації водних екосистем і масового вимирання організмів.

Дія антропогенного фактору часто пов’язана із завезенням людиною в екосистему нових видів організмів. Наприклад, у давнину моряки часто залишали на островах кіз, щоб потім мати змогу поповнювати запаси м’яса під час заходу на острів. Але без контролю хижаків кози швидко розмножувалися і виїдали всю рослинність островів. У результаті острови перетворювалися на пустелю.

Природні та штучні екосистеми

Екосистеми, які розглядалися до цього, є природними. Вони виникли і розвивалися без участі людини. Людина і зараз є складовою частиною цих екосистем, але вона також формує і власні екосистеми — штучні.

Штучні екосистеми часто розглядають як окремий тип екосистем (агроценози). Вони створюються людиною і використовуються нею для господарських цілей. Це поля, на яких ростуть культурні рослини, пасовища, де випасають худобу, морські ферми, на яких вирощують молюсків та рибні ставки.

Існувати без підтримки людини такі екосистеми не можуть. У них переважають організми одного виду, і вони не здатні до саморегуляції. Регуляцію цих систем виконує людина. Вона також постійно вилучає із систем речовини (коли споживає вирощену в них продукцію). Тому ці речовини доводиться постійно відновлювати (вносити добрива).

Завдання №2:

Завантаження файлу

Д/З Дайте відповіді на запитання письмово

1. Чому незначні впливи на екосистему не призводять до її руйнації?

2. Які типи взаємодії існують між організмами в екосистемах?

3. Що таке паразитизм?

4. Порівняйте між собою агроценоз і природний біоценоз на конкретних прикладах.

Рефлексія від 5 учнів

Сподобався:

5 0

Зрозумілий:

5 0

Потрібні роз'яснення:

5 0
Рекомендуємо

Причини, що заважають асертивності

Причини, що заважають асертивності

33

Soft skills
5—12 клас, I—VI курси, дорослі та змішані

25 грн

Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору

Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору

30

Історія України
10 клас

25 грн

Причини й початок Української революції (1917-1918 рр.)

Причини й початок Української революції (1917-1918 рр.)

131

20 грн

Причини та характерні ознаки гострого болю у животі, домедична допомога.

Причини та характерні ознаки гострого болю у животі, домедична допомога.

35

Захист України
10 клас

20 грн

Історичні документи про витоки, причини та наслідки Голодомору. Практичне заняттяю

Історичні документи про витоки,  причини та наслідки Голодомору. Практичне заняттяю

178

Історія України
10 клас

83 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

З'єднання кісток. Огляд будови скелета.

З'єднання кісток. Огляд будови скелета.

59

Біологія
8 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

73