Музика і живопис... Такі різні види мистецтва. Та ти вже переконався, що між ними є багато спільного. Свого часу видатний художник і скульптор Мікеланджело порівнював гарний живопис із красивою мелодією.

Деякі люди мають вроджену здатність «бачити» музику в кольорах. Таке явище називають кольоровим слухом. Такий слух мали композитори М. Римський-Корсаков, О. Мессіан, О. Скрябін, М.Чюрльоніс. Саме Скрябін вперше в історії музики створив твір, у партитуру якого вписав рядок «світло» (Luce) для «світлової клавіатури». Згідно з авторським задумом і відповідно до назви «Прометей» або «Поема вогню» під час концерту простір концертного залу наповнювався різнокольоровим світлом. У такий спосіб митець хотів передати образ палаючого вогню. За ескізами композитора його друг сконструював модель світлового апарату: дерев’яне коло з дванадцятьма різнокольоровими лампочками та кнопковою приставкою (сім лампочок розташовувалися в послідовності чергування кольорів спектру, інші п’ять забезпечували перехід від одного відтінку до іншого).

Новий напрям синтезу мистецтв дістав назву кольоромузика. Він активно розвивався завдяки технічним досягненням.

Музична клавіатура і апарат для світломузики О. Скрябіна

Музика нерідко надихає живописців і скульпторів на створення портретів музикантів-виконавців, натюрмортів з музичних інструментів, картин з музичним назвами: прелюдія, соната, симфонія, ноктюрн, фуга тощо. У такий спосіб митці намагаються налаштувати глядача на певний образ МУЗИКИ. І навпаки — мотиви просторових мистецтв проникають у музику: виникають звукові портрети, пейзажі, фортепіанні акварелі, етюди-картини або симфонічні ескізи й фрески.

Іван Марчук. Картина з циклу «Кольорові прелюдії»

Борис Індриков. Ноктюрн

Василь Кандінський. Контрастні звуки

Сьогодні кольоромузика завдяки технічним досягненням з успіхом використовується в оформленні дискотек, естрадних концертів, відеокліпів, фонтанів тощо.

Вінницький світломузичний фонтан Roshen:

До портретної галереї

Мікалоюс Чюрльоніс (1875-1911) — литовський композитор і художник народився і провів дитинство у Друскенінкаї, де його батько служив органістом. Коли у нього проявилися здібності до музики, він був зарахований до музичної школи Михайла Огінського, який згодом запропонував Чюрльонісу вступити до Варшавського музичного інституту і забезпечив його стипендією. Композитор навчався музики в Лейпцігській консерваторії, а живопису в художній школі та училищі у Варшаві. Після повернення на батьківщину писав і музику, і картини.

Лише за десять років творчої діяльності митець створив близько 400 музичних творів та понад 300 живописних картин, графічних робіт, зразків художньої фотографії. У своїй творчості він оригінально використовував взаємодію музики й живопису. Картини художника — це ніби втілення форм музики в живописних образах, в особливому колориті, неповторній символіці. Недаремно його творчість називають «музичним живописом».

М. Чюрльоніс створив цілу галерею картин-сонат, втілюючи цю музичну форму в живописних композиціях на тему весни і літа, зірок і сонця, лісу, пірамід.

М. Чюрльоніс. Соната сонця: Алегро. Соната моря. Соната зірок

ФОТОГРАФ, ДРУЗІ, Я (+) з текстом, муз. і сл. Анна Олєйнікова, аранжування Олександр Сичов, виконавець Мирослав Немитий, 8 років, вокальна студія "Джерельце":