Мета: роз’яснити курсантам поняття суспільства, соціальна структура суспільства, соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність, соціальні цінності

Тип уроку: інформаційний

Хід заняття

1. Організаційні моменти.

2. Вивчення нового матеріалу

План заняття

1. Суспільство. Причини виникнення суспільства

2. Соціальна структура суспільства

3. Солідарність. Соціальна згуртованість. Відповідальність.

4. Соціальна цінність

1. Суспільство — сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію. загальні культурні цінності та соціальні норми, характеризуються соціокультурною ідентичністю її членів.

До найхарактерніших сутнісних рис суспільства належать:

спільність території проживання людей, що взаємодіють між собою;
цілісність і сталість (єдине ціле);
здатність підтримувати та відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв’язків;
певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей, покладених в основу соціальних зв’язків між людьми;
автономність та самодостатність, самовідтворення, саморегулювання, саморозвиток.

Причини виникнення суспільства

Різними є погляди на причини та процес виникнення суспільства, які зводяться до трьох теорій

1. Природна (праця створила людину, перетворивши стадо на культурне угруповання виробників).

2. Божественна (Бог створив людину, заповів їй матеріальний світ і моральний закон).

3. Космічна (людство створене інопланетянами, які маніпулюють ним у власних цілях).

З появою складного суспільства у світі формуються окремі країни, держави. “Суспільство”, “держава” і “країна” - поняття близькі, але не тотожні. За об’ємом вони можуть збігатися, але вони обов’язково різняться за змістом, оскільки віддзеркалюють різні сторони одного й того.

Суспільство – найбільше об’єднання людей з усталеними зв’язками між ними, різноманітною взаємодією, спільною територією, історією та культурою
Країна – відокремлена територія незалежного даного суспільства зі своїми кордонами і суспільним устроєм	Держава – політична організація даного суспільства (країни) з певним режимом влади і органами управління

До характерних рис простого суспільства належать:

кровно-родинні зв’язки,
родоплемінна організація суспільства,
відсутність майнової диференціації в суспільстві,
відсутність класів та суспільств.

До характерних рис складного суспільства відносять:

широкі і різноманітні зв’язки між людьми,
соціальне розшарування (класи, верстви, заможні-незаможні, ті, що управляють, ті, яким управляють),
багаторівневе управління суспільством через державу.

Розподіл суспільства на традиційне та індустріальне. В основі цієї типології лежить критерій способу здобуття засобів існування. Найдавніші з них – полювання та збирання. Відповідно виділяють суспільство первісних мисливців та збирачів. Цей період в людській історії ще називають протосуспільством або періодом людського стада

	Доіндустріальне суспільство	Індустріальне суспільство
Період виникнення	6 тис.р.тому	250рр.тому
Ключова сфера економіки	Сільське господарство	Промисловість
Провідна роль за	Церквою та армією	Промислово-фінансовими групами
Соціальна структура	Відносно проста: декілька статусів і ролей (окрім сім’ї) розвинутих інститутів	Складна: розмаїття статусів і соціальних ролей, багато розвинутих інститутів, таких як освіта, наука і т.п.
Статуси	В основному приписні	Зберігається частина приписних, але зростає кількість і роль набутих
Соціальні групи	Переважно первинні (персоналізовані, з тісними зв’язками)	Великі територіальні спільноти (міста)
Розподіл праці	Відносно невелика кількість критеріїв розподілу праці, в основному тих, що базуються на статевих або вікових параметрах	Більш досконала система розподілу праці, що базується на численних параметрах
Цінності	Традиційно орієнтовані, релігійні	Зорієнтовані на майбутнє, світські
Культура	Гомогенна: більшість людей поділяють спільні норми та цінності, обмежене коло субкультур	Гетерогенна: численні субкультури дотримуються різноманітних норм та цінностей
Технологія	Примітивна, грунтується в основному на м’язовій силі людей і тварин	Розвинута, грунтується на енергії машин і механізмів
Соціальні зміни	Повільні	Швидкі
Система управління	Примітивна – спадкова влада, правління старійшин	Складна – функціонують інститути управління, спеціальні органи управління

Отже суспільство - це сукупність всіх способів взаємодії та форм об'єднання людей, в якій знаходить прояв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично. У більш вузькому сенсі суспільство виступає структурно або генетична визначеним типом спілкування людей, посталим як певна історична цілісність або система.

2. Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами. Більшість сучасних соціологів у структурі суспільства виділяє ряд окремих підструктур, які і є основними складовими елементами суспільства. Проте ці підструктури є лише відносно незалежними між собою, оскільки як і всі соціальні елементи — складові суспільства - пов'язані між собою відносно стабільними соціальними зв'язками.

Отже, основними підструктурами (елементами) суспільства є:

соціально-етнічна структура;
соціально-демографічна структура;
соціально-професійна структура;
соціально-класова структура;
соціально-територіальна структура.

Соціальна структура суспільства

Кожна із названих підструктур характеризується найперше тим, що включає до свого складу відповідні спільності. З іншого боку, кожна підструктура має усі ті самі складові частини, ознаки і характеристики, що й соціальна структура суспільства загалом.

Суспільство складається з окремих людей, великих і малих груп людей, об’єднаних потребами, інтересами, симпатіями, віком, статтю, національністю. У суспільстві існують стійкі форми суспільного життя — соціальні інститути, що дозволяють людям створити систему відносин.

Соціальний інститут — це відносно стійка модель поведінки людей і організацій у певній сфері життєдіяльності суспільства. Соціальні інститути можуть бути формальними й неформальними. Формальні соціальні інститути, освіта чи уряд, регулюються законами й іншими нормативними актами. А неформальні інститути — це об’єднання за Суспільство від звичайного натовпу людей відрізняється тим, що є організованим і має структуру.

Соціальна структура — це ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками та відносинами. Основними елементами соціальної структури є люди та їхні групи.

Соціальні групи наділені та користуються неоднаковими правами, мають різні зобов’язання, можливості, рівні багатства, слави, престижу, що відповідає їхньому статусу.

Для соціальної структури розвинених держав характерною є соціальна структура з нечисленними верхніми й нижніми прошарками та значною часткою середнього класу. Якщо зобразити це графічно, то ми отримаємо ромбоподібну діаграму, широкі «крила» якої відповідатимуть середнім прошаркам. На відміну від цього, у соціальній структурі українського суспільства й досі переважають нижні середні та найнижчі верстви, обтяжуючи нижню частину діаграми. Така структура характерна для суспільств, які перебувають у стані трансформації. Одним із вирішальних факторів суспільного розвитку є соціальна згуртованість, що базується на спільних цінностях, міцних соціальних зв’язках та спільному виконанні суспільних обов’язків. Соціальна згуртованість є близькою до ідеї соціальної солідарності, коли люди та їх групи готові діяти й об’єднуватися заради спільної справи.

3. Солідарність — це єдність переконань і дій, взаємодопомога й підтримка членів соціальної групи, що ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних групових цілей, спільна відповідальність.

Соціальна згуртованість — це задіяння і участь членів суспільства в політичному, економічному та культурному житті; це почуття солідарності й належності до суспільства, що засноване на ефективному використанні громадянських прав та інших надбань демократичного суспільства. Соціальна згуртованість направлена на досягнення добробуту абсолютної більшості громадян, гармонічні й стабільні відносини, подолання соціальної ізоляції.

Соціальна згуртованість і спільні дії передбачають не лише участь, а й відповідальність за ці дії.

Відповідальність — усвідомлення особистістю власних обов’язків та їх виконання. Соціальна відповідальність виникає тоді, коли поведінка людини має суспільне значення й регулюється соціальними нормами. Вона залежить від індивідуальних особливостей людини, її місця в системі суспільних відносин та характеру цих відносин. Відповідальність є найважливішою якістю особистості, оскільки, беручи на себе відповідальність, людина самореалізується.

4. Соціальна цінність — це значимість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп чи особистості.

За суб'єктами або носіями цінності поділяють на:

1) Індивідуальні цінності. У кожного є речі, які мають ціннісне значення тільки для окремої особи і не для кого більше (фотографи, реліквії і т. п.).

2) Групові або колективні цінності. Колективні цінності утворюються в діяльності соціальної спільності, верстви, групи людей і мають певну значимість, згуртовуючи цю спільність.

3) Загальнолюдські цінності — це цінності, які виникають внаслідок діяльності всіх людей, мають певну значимість для всіх людей (наприклад, любов, дружба).

2 з 4 балів

3. Домашнє завдання. Опрацювати поданий матеріал. В підручнику ст. 61-64

Основні визначення записати в зошит