Сосна звичайна.

Вчитель: Діти! Ми продовжуємо знайомство з представниками царства Рослини. Робимо крок за кроком і немов підіймаємося по сходинках. Чим вище підіймаємося, тим цікавіша, різноманітніша, складніше постає перед нами панорама царства Рослини.

Хочу познайомити вас з чудовою рослиною, золотокорою, стрункою, вічнозеленою красунею відділу Голонасінні.

Зелений від сосни зелений ліс

Запрошує в свої одвічні шати,

Почути шум столітньої сосни,

Запрошую, мої допитливі юннати!

3. Вивчення нової теми.

Ботанік.

Сьогодні відомо близько 800 сучасних видів голонасінних рослин. Це дерева, рідше чагарники і здерев’янілі ліани, переважно вічнозелені рослини. Голонасінні поширені на всіх континентах. Розмножуються вони насінням, але в них відсутні квітки і плоди. Більшість видів голонасінних об’єднана в Хвойні. Назва класу походить від листків, що мають вигляд голок, які ще називають хвоя. Типовим представником класу хвойні на Украйні є сосна звичайна

Сосна звичайна (Pinus sylvestris L) належить до родини соснових. Сосна чемпіон серед видового складу українських лісів. Вона займає 2/3 від площі всіх лісових насаджень.

Сосна росте на поліссі і по піщаних грунтах уздовж річок заходить у степ. Любить сонце, хоч добре почувається у затінку. Сосна звичайна живе до 400 років та сягає 40 метрів заввишки. Ліс із цих рослин називають сосновим бором.

У сосни добре розвинені не тільки головний корінь, а й бічні. Вона стійка до морозів, добре протистоїть вітрам.

Сосна має видовжені та вкорочені пагони. Темно-зелені колючі хвойки сосни ростуть по дві на вкорочених пагонах . хвоя має невелику площу і продихи сховані у товщу листка (взимку вони закриваються воском), а це забезпечує майже повне зупинення випаровування вологи взимку. Сосна вічнозелене дерево.

Вчитель. Чому сосна не скидає на зиму своє листя?

Учениця. (Легенда) Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди тепло і зелено і є що поїсти. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти. Вона залишилася одна і мусила перебувати зиму в нашім краї. Найкраще мені буде в лісі, - думає собі пташечка. Гарне, густе листя дерев допоможе мені і дасть раду, коли сніги випадуть і вдарить мороз.

Першим ділом вона звернулася до берези.

- Прекрасна березо, - сказала пташечка, - у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться. Ні, - відповіла береза. – Ми тут у лісі маємо своїх лісових птахів, яким мусимо допомагати…

Просила про допомогу скалічена пташечка і у дуба, і у бука, і у граба та у ліщини, але всі вони не прийняли її під свій захист. Зажурилася пташка і вирішила піднятися у гори. Аж тут почувся голос: «Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти? «Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені», - сумно відповіла пташечка. «Тоді йди до мене», - сказала молода сосна. «У моїх гілочках буде тобі тепло, можеш сидіти цілу зиму»…

Так оселилася пташечка на гілочках привітної сосни, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами…

Одного дня подув північний вітер. «Чи можу я заморозити листя всіх дерев? – спитав вітер мороза, який володів землею. «Ні, - сказав зимовий цар. – З дерев, які дали бідній пташині притулок і оселю, не можна листків стрясати».

Від того часу з сосни, ялини, смереки, ялівцю не опадає листя, стоять вони вічно зеленими і влітку і взимку, захищають птахів від негоди.

Біолог. Сосна – однодомна рослина, оскільки чоловічі і жіночі шишки утворюються на одній рослині. Шишки – це вкорочені видозмінені пагони, у яких листки перетворені на луски. У шишках формуються пилкові зерна та насінні зачатки.

Чоловічі шишечки жовті , яйцевидні, зібрані у вигляді колоса при основі молодих видовжених пагонів, а жіночі – червонуваті, розташовані поодиноко, або по 2-3 у верхній частині молодих пагонів.

Насіння сосна утворює на 12-15 році життя. Запилюється вітром. На молодих жіночих шишечках знаходяться по два насінних зачатки, а чоловічі шишечки мають на кожній лусочці два пиляки, в яких формуються пилкові зерна.

Цікавим є пилкове зернятко сосни: воно має по два повітряних мішечки, що дають йому змогу вільно літати в повітрі і здійснювати перельоти на сотні кілометрів…

Вчитель. Оспівана поетами, змальована славетними майстрами пензля сосна не перестає бути для нас предметом духовної наснаги, залишається все тією ж звичайної, водночас, таємничою … сосною!

Вчений. А чому – звичайна? Я оспорюю її «звичайність»: хімія черпає з цього «звичайного дерева» майже готовий продукт – ароматну смолу – терпентин. З одного дерева за рік збирають до 2-4 кг смоли, а ж неї вже при перегонці одержують скипидар і каніфоль, а зі скипидару – різні лаки, фарби, смоли, ліки… без каніфолі, як відомо, і мило не милиться, і папір не тримає чорнила, і скрипаль не зіграє на скрипці.

Історик. Не можна обійти мовчанкою сьогодні і чудовий подарунок сосни – бурштин, жовті і жовтогарячі камінці. Що ж то за «сонячний камінь», який вперше назвали бурштином у древній «Одіссеї»? У давнину його вважали особливим Божим даром, вчені середньовіччя вважали його мінералом, і лише російський вчений М.В. Ломоносов висловив вірну думку: він назвав бурштин окам’янілою смолою, яка довго лежала в піщаних наносах, поступово кам’яніючи.

Поет. В одній із польських легенд розповідається, що шматочки бурштину – це сльози прекрасної панни Гелени, яка гірко оплакувала розлуку з коханим, і падили вони в холодні води Балтики….

За іншою легендою, морська цариця залишила подарований їй чудовий палац, пішла в хижку до коханого – бідного рибалки. Бог моря в гніві наслав на палац бурю і знищив його. Уламки казкового бурштинового палацу й викидає море тисячоліттями, відкладає у піщаних прибережних товщах.

Вчений. Бурштин добре відомий людині з давніх-давен. Цей золотавий самоцвіт широко використовують: з нього роблять ювелірні прикраси, амулети, виготовляють ліки, лаки, кислоту, діелектрики.

Російське слово «янтарь» за звучанням близьке до литовської назви цього самоцвіту – «гінтарас». Українське слово «бурштин» запозичене від німецького «Bernstein».

Ще скіфи добували бурштин і торгували ним на території нинішньої України, пізніше цим займались і в Давньокиївській державі. Майстерні з обробки цього каменю з’явилися в Києві, Житомирі, Овручі. Нині родовища і прояви виявлено в Північній і Західній Україні. Північ нашої держави входить до складу Балтико-Дніпровської бурштиноносної провінції, а захід – до Карпатської.

Найбільше родовище бурштину – Клесівське, що у рівненській області. Тут виготовляють чудові картини, ювелірні вироби.

Віра в цілющі й містичні властивості бурштину виникла в людей в глибоку давнину. Золотаві прозорі різновиди використовували для лікування ангіни, головного болю, захворювання вух і очей.

Еколог. Важко переоцінити екологічне значення лісів. Сосна цінується за високоякісну деревину. З відходів сосни одержують багато сортів паперу, електроізоляційних матеріалів, виробляють спирт, оцет, шовк, целофан, пластмаси – усього понад 20 тис. різних найменувань виробів. З опалих шишок сосни роблять борошно, яке використовують для знераження насіння сільськогосподарських культур, підвищення його сходження і стійкості рослин.

Інтенсивне застосування деревини в різних галузях господарства спричинило масове вирубування соснових лісів, що завдає значної шкоди нашій планеті. Тому потрібно турбуватися про відновлення лісових насаджень. Лісосмуги з сосни затримують на полях сніг. Сосна дуже чутлива до впливу радіації. Посилене радіоактивне забруднення в районі Чорнобильської АЕС ушкодило не тільки хвою, а й пилок та насіння сосни, і цілі лісові масиви загинули.

Географ. Варто згадати і про соснові корені, що закріплюють сипучі піски та береги річок, врятовуючи їх від зсувів, а юзера – від замулення, а про вічнозелену окраску міських парків то вже окрема розмова.

Фітотерапевт. Навіть повітря соснового лісу зцілює хворих і ослаблених людей, недарма багато санаторіїв оселились у соснових лісах.

Кожна хвоїнка сосни звичайної – очищувач повітря. Сосна – джерело кисню: 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік 5,6 т кисню та понад 500 кг летких речовин – фітонцидів. Тому повітря в соснових лісах цілюще, майже позбавлене мікроорганізмів. У хвоїнках 10 кг хвої, з якого можна добути 1 кг каротину, і 15 г вітаміну С, а це річна норма для однієї людини.

З хвої сосни виготовляють мазі, бальзами, які допомагають при багатьох захворюваннях. А в результаті сухої перегонки соснової деревини одержують активоване вугілля.

У народній медицині настій хвої застосовують як відхаркувальний, сечогінний, протизапальний і жовчогінний засіб, а відвар бруньок – при рахіті, алергії, цинзі, гастриті, туберкульозі, захворюваннях печінки.

Прекрасно освіжають, бадьорять і відновлюють сили ароматизовані ванни із хвої. Хвойна ванна знімає втому, головний біль, покращує настрій.

Зоолог. Сосна служить не лише людині. Майже протягом всього року сосновою хвоєю харчується глухар. Для лося найкраща зимова їжа – соснові гілки і кора. Білки, птахи ласують сосновим насінням, яке вміло витягують із шишок. Навіть риби зараховані до поціновувачів соснових дарів:: мальки охоче поїдають пилок, який весної жовтою плівкою покриває водойми.

Настій хвої на цукровому сиропі дають бджолам і одержують мед бурштинового кольору з приємним ніжним смаком.

Узагальнення і систематизація знань

Завдання 1.

Скласти схему

Завдання 2.

Скласти характеристику сосни за планом:

Поширення….

Зовнішня будова…

Тривалість життя…

Умови існування…

Особливості розмноження…

Завдання 3.

Сходинки. Що виготовляють із сосни та її відходів?

Відповідь:

(Лак, шовк, папір, парфум, дьоготь, скипидар, пластмаси).

Завдання 4.

Задача

Запас деревини на 1га соснового лісу становить від 150 до 300 м кубічних. З одного м кубічного можна одержати 200 кг паперу. Скільки паперу можна виробити з 1 га лісу?