СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ. СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ : БУДОВА, ЗАСОБИ ЗВ'ЯЗКУ, СМИСЛОВІ ВІДНОСИНИ, РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ МІЖ ЧАСТИНАМИ ССР. СИНОНІМІЧНІСТЬ ССР З РІЗНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ, РЯДОМ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬ.

Уважно прочитайте поданий теоретичний матеріал, відшукуючи відповіді на питання:

1. Яке речення називається складним?

2. Скільки простих речень може бути у складному реченні?

3. Як поєднуються прості речення у складному?

4. На які дві групи поділяють складні речення за засобом зв'язку?

5. Які розділові знаки вживаються між частинами ССР?

6. Коли не ставиться кома між частинами ССР?

Поняття про складне речення.

Складним називається речення, утворене з двох або більше простих, об´єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.
Кожна граматична основа разом з другорядними членами або без них утворює частину складного речення, яка має будову простого речення.

Частини складного речення об´єднуються в одне ціле за змістом та інтонацією. НАПРИКЛАД:

1. Рожевий день палав, гули на квітах бждоли, пташки сміялись. (М.Рильський)

2. На золоті крил із-під тучі бджола поспішає у світ, і вишні хустини пахучі на плечі розвішує цвіт.(М.Стельмах)
Зміст складного речення є цілісним синтаксичним вираженням єдиної складної думки й зумовлений змістом його складових частин.
Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняють такі основні види складних речень:
а) складні безсполучникові речення;
б) складні сполучникові речення.

Якщо частини складного речення поєднані лише за допомогою інтонації (без сполучників і сполучних слів), то воно називається безсполучниковим: Співала колосом нива/, співали жайворонки над нею/, співав пісню серп, підрізуючи стебло/, лунали співи по сінокосах/, співало, врешті, серце, повне надії/ (М. Коцюбинський).

Якщо у складному реченні частини поєднані за допомогою інтонації та сполучників чи сполучних слів, то таке речення називається сполучниковим.

Залежно від типів сполучників (сурядності чи підрядності), які з'єднують частини складного речення, сполучникові речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні:

Набігли хмари, і пішов рясний дощ, і застрибали великі краплі по калюжах.

Минулася злива - і сонце засяяло! (ССР)

Люблю, коли буяє зелень віт. Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, ріс там, де ходили людські ноги.

ПОРІВНЯЙТЕ:

Складносурядне речення Складнопідрядне речення
Збиралося на дощ, і люди ховалися. Люди ховалися, бо збиралося на дощ.

[ ], і [ ]. [ х чому? ], бо ( ).

Складносурядне речення (ССР) — це складне речення, яке має рівноправні частини, поєднані сполучником (сполучниками) сурядності.

Схема ССР: [ ], і [ ].

Приклад:

Світ великий, і в ньому кожен може знайти своє місце. [ ], і [ ].

Не всі ідеальні, однак жити у злагоді й гармонії хоче кожний. [ ], однак [ ].

Часом або вітер налітав, або дощ пускався. Або [ ] або [ ].

У складносурядному реченні не можна визначити ні головної, ні підрядної частини, а отже, не можна поставити питання від однієї частини до іншої.

Засобами зв'язку між частинами ССР є сурядні сполучники:

1) єднальні:

— одиничні: і, й, та (в значенні і), також, притому, причому; та й; та ще й;

— повторювальні: і...і, ні...ні, ані...ані;

— парні: не тільки....а й, не лише...а й.

2) протиставні: а, але, та (в значенні але), зате, проте, однак, все ж;

3) зіставний: а;

4) розділові: або, чи, або...або, чи...чи, то...то, чи то...чи то, не то...не то, хоч...хоч.

Хоча частини ССР незалежні між собою, однак між ними існують різні смислові зв'язки, які виражають одночасність, послідовність, перелік, протиставлення, чергування, зіставлення, взаємовиключення дій, явищ, подій, станів, а також причиново-наслідкову залежність між ними.

У ССР з єднальними сполучниками може передаватися:

1) одночасність подій: Ні повітря не ворухнеться, ні пташка не защебече (М.Коцюбинський);

2) послідовність подій: Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (В.Сосюра);

3) причиново-наслідкова залежність між подіями: Дощ пройшов - і місто зеленіє.

У ССР з протиставними сполучниками явища можуть:

1) протиставлятися: Він давно ліг, але сон ніяк не брав його.

2) зіставлятися (у змісті частин ідеться не про контрастні явища, які не протиставляються одне одному): Село лежало на горі, а по горбах чорніли поля.

У ССР з розділовими сполучниками може вказуватися:

1) на чергування явищ: То соловей витьохкував, то зозуля кувала.

2) на взаємовиключення явищ: Або слави добути, або дома бути.

Розділові знаки між сурядними частинами складного речення

ЩО? ДЕ? КОЛИ? ставити

У складному реченні між сурядними частинами можуть ставитися кома, крапка з комою або тире.

1. У складному реченні між сурядними частинами, з'єднаними сполучниками сурядності і (й), та, а, але, ні... ні, зате, проте, однак, або, чи, то ... то, або ... або, чи ... чи та ін., звичайно ставиться кома.

Черемха клубочилась піною цвіту, а бузина ловила те пахуче шумовиння, піднісши вгору білі долоні (О. Донченко).

Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Смолич).

Чи то солов’ї щебетали, чи капали роси з туманів, чи трави співали квіткам? (Олександр Олесь).

2. Кома не ставиться перед одиничними сполучниками і (й), та (= і), або, чи (=або), якщо вони поєднують дві частини-еквіваленти:
а. питальних речень. На морі які дороги і як його їх шукати? Але: І хто є відважний, і хто нас поборе? (сполучники повторюються);
б. спонукальних речень. Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!;
в. окличних речень. Який чудовий кругозір і даль яка барвиста!;
г. номінативних речень. Степ і вітер. Степ і тиша. Степ і сонце. Але: І сніг, і дощ... (сполучники повторюються);
ґ. безособових речень з однотипними головними членами. Сумно й глухо. Але: Поночіє, й стає холодніше (різні типи головних членів).

3. Кома не ставиться перед неповторюваними сполучниками і (й), та (= і), або, чи (= або), якщо сурядні частини мають спільне слово (другорядний член речення, частку або вставне слово). Ряса в нього [диякона] була підібрана і поли засунуті спереду за пояс.

4. Якщо сурядні частини складного речення дуже поширені або вже мають всередині розділові знаки, то на межі частин перед сполучниками може ставитися крапка з комою. Поблизу у траві засюрчав коник; а десь далеко ударив перепел, а там, над шляхом, понеслась-полилась, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня.

5. Якщо частини складносурядного речення виражають швидку зміну подій, наслідок або різке протиставлення, між ними ставиться тире. Став [Олег] ногою на череп — і раптом з нього виповзла змія.

6. Якщо друга частина складносурядного речення виражає наслідок, може ставитися кома й тире. Хтось ударив без жалю по серці моїм,— і забилося серце в вогні золотім.

Випишіть лише складносурядні речення. Вставте розділові знаки між частинами ССР.

1.На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло. (М. Рильський.) 2. Ніколи в бурі не загине хто Прометея має дух. (В. Сосюра.) 3. І чую пульсують соки у тіло моє з землі. (В. Симоненко.) 4. Чути срібний сміх і десь дзвенить музика. (М. Рильський.) Можна розділити на сто частин яблуко але не можна розділити Землю. (І. Жиленко.) 5. Мій час пливе так тихо-тихо як по ставку пливе листок сухий. (Леся Українка.) 6. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила. (Леся Українка.) 7. Ми чорні гори перегорнем ми вдарим серцем в мур зажур. (І. Драч.) 8. В той час як надворі все вигоряло барометр уже третій день показував у конторі дощ. (О. Гончар.) 9. Настане літо і жовтий цвіт укриє липу до вершини. (Я. Щоголів.) 10. Трапиться слово зрадливе — геть його, сину, гони! (Б.Олійник.) 11. Той що занепав духом уже не страждає. (Д. Павличко.) 12.Чи то наша неочікувана поява спричинила сльози на очах нашої улюбленої вчительки чи то перший дзвоник торкнувся таємних струн її душі

Обгрунтуйте відсутність розділового знаку (коми) між частинами складносурядного речення.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій. (В. Сосюра.) 2. Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка? (М. Стельмах.) 3. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді. (М. Коцюбинський.) 4. Таке розкішне над нами небо і такі ми до безмежності молоді! (Вал. Шевчук.)