БЕЗСПОЛУЧНИКОВЕ СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ (БСР)
Безсполучниковими складними реченнями (БСР) називаються такі речення, в яких окремі прості речення об'єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами а лише інтонацією.
Місяць на небі, зіроньки сяють, тихо по морю човен пливе (Нар. творчість).
Повіяв вітер по долині - пішла дібровою луна. (Т. Шевченко)
У нашому народі кажуть: сім’я міцна ладом (Нар. творчість).
Безсполучникові речення не однакові за смисловими зв'язками між частинами-реченнями.
У складних безсполучникових реченнях можуть об'єднуватись однорідні частини, які не підпорядковані за змістом одна одній, і неоднорідні, у яких одна частина пояснює другу.
[ Знаю одне ]: [ мені вистачить сил подолать перешкоди ].
[ Ладить юриста на смак свій права ],
[ З диспутів учню тріщить голова ],
[ Тих непокоїть Венерин амур ],
[ Всяхому голову крутить свій дур ].
(Г. Сковорода)
Для безсполучникових складних речень характерні такі ознаки:
а) відсутність сполучників чи сполучних слів;
б) семантична багатоплановість;
в) менш тісна пов’язаність частин.
Головними засобами вираження структурно-семантичних відношень між предикативними частинами безсполучникових речень є:
1) інтонація;
2) співвідношення видо-часових форм присудків частин;
3) змістова взаємозалежність частин;
4) порядок розташування частин;
5) лексико-граматичні засоби (наявність у першій частині вказівних слів, спільний другорядний член, неповнота першої частини).
Інтонація як специфічний і основний засіб зв’язку предикативних частин безсполучникового складного речення може бути різною:
1) перелічувальна, яка виражає відношення однорідності;
2) зіставлення й протиставлення;
3) зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості;
4) з’ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.
СМИСЛОВІ ВІДНОШЕННЯ МІЖ ЧАСТИНАМИ БСР

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В БСР
Безсполучникові речення можуть складатися з двох і більше простих або складних речень, між якими в залежності від значення ставляться кома, крапка з комою, двокрапка або тире.
Розділовий знак | Правило | Приклад |
кома | частини виражають одночасність або послідовність подій чи явищ | Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи(Л. Костенко). |
крапка з комою | частини не тісно пов'язані за змістом і мають усередині свої розділові знаки | Усміх пославши в останнім промінні, згинуло радісне літо; дощик уїдливий, дощик осінній сіється, наче крізь сито (Г. Чупринка). |
тире | а) друга частина порівнюється з першою чи протиставляється їй: [ ] — [порівняння / протиставлення]. б) друга частина виражає наслідок, різку зміну подій чи є висновком: [ ]— [наслідок /висновок]. в) перша частина виражає час чи умову: [час/умова] — [ ] | Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає (І. Франко). Ще сонячні промені сплять — досвітні огні вже горять (Леся Українка). Повіяв вітер по долині — пішла дібровою луна (Т. Шевченко). Назвався грибом — лізь у кошик (Нар. тв.). Ідуть роки — виростають діти (І. Коваль). |
двокрапка | а) друга частина розкриває зміст першої, доповнює її, конкретизує: [ ]: [конкретизація]. б) друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій: [ ]: [причина]. | Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі (Л. Костенко). У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою (Г. Тютюнник). |
