Музика і акторська пластика, костюми й грим — усе це ти одразу пригадуєш, коли мова йде про театр. А чи можеш ти уявити на театральній сцені акробатику і бойові мистецтва? Такий синтез існує в східному театрі.

Отже ми знову подорожуємо до східних країн. У Китаї, Індії театр набув неповторних рис. Уяви собі театр без декорацій. У традиційному східному театрі їх не було. Тому акторам доводилося розкривати зміст постановки лише завдяки своїй майстерності. Крім цього, тут всі ролі, навіть жіночі, грали та грають лише чоловіки. Персонажі втілюють певні характеристики — амплуа: Жартівник, Добродій, Скривджений, Злий тощо. Кожний персонаж має свій особливий костюм, грим, перуку.

У Пекінській опері — перлині китайського театру — чотири основних амплуа: герой (шен) і героїня (дань), «розфарбована особа» (цзін) і комік (чоу). Актор веде діалог не лише словом і співом, а й «мовою жестів».

Основні амплуа Пекінської опери (шен, дань, цзін, чоу)

Основою відомої на весь світ Пекінської опери є музика. Велику увагу китайські митці приділяють вокальній майстерності. У самобутньому видовищі значна роль пантоміми, танців і акробатики.

У костюмі та гримі китайського театру широко використовується символіка. Наприклад, вишитий дракон, який означає велич, прикрашає тільки халат імператора. Злі і жорстокі люди носять чорний одяг. Військові одягнені в бойові обладунки із зображенням тигра або леопарда, що означає хоробрість і мужність. Колір гриму також втілював певну характеристику: червоний — чесність і відданість; білий — хитрість, злодійство; жовтий — жорстокість; золотий застосовували для міфічних героїв.

Великий національний оперний театр (Пекин, Китай)

За відомою казкою Г. К. Андерсена «Соловей» композитор Ігор Стравінський створив однойменну оперу, яка стилізує атмосферу давнього Китаю.

Театральне мистецтво Індії також має дуже глибокі корені. Стрижнем індійського театру став танець, тому його називають музично-танцювальною драмою. Слово, музика і танець тут однаково важливі. Склалася танцювальна драма за стародавнім епосом, яку зазвичай виконували просто неба під місячним світлом. Величезного значення надавалося ретельно розробленій мові жестів і міміки, різноманітним положенням пальців, які передавали складні почуття. Спектакль супроводжував оркестр індійських інструментів.

Актори індійського театру

Із давніх-давен у східних країнах високо цінується циркове мистецтво. Китайський акробатичний цирк «Райське шоу з Піднебесної» вважається найдавнішою цирковою трупою в світі. Сьогодні він складається зі ста артистів-акробатів/артисток-акробаток, більшість з яких — уславлені спортсмени та спортсменки, удостоєні численних нагород і призів за свою майстерність.

У репертуарі цирку багато цікавих трюків, але навіть з-поміж них унікальним є жонглювання парасольками. Такий суто китайський трюк не може повторити ніхто інший, адже це мистецтво шліфувалося тисячоліттями, а його секрети передавалися з покоління до покоління лише представникам циркових акробатичних династій. Китайский цирк — один із найсамобутніших у світі. Навіть декорації у ньому зроблено відповідно до правил фен-шуй.

На відміну від європейських циркових родин у циркових школах Китаю дітей починають навчати з трирічного віку. Тому не дивно, що китайські акробати та акробатки славляться своєю дивовижною гнучкістю, жонглери та жонглерки — спритністю, а гімнасти та гімнастки примудряються виконувати за допомогою своїх тіл навіть ієрогліфи.

Шанхайській цирк — цирк номер один у Китаї

Балет на льоду нині нікого не здивує, балет на воді — вже незвично. А уяви балет на цирковій арені, під куполом! Оце вже справжня східна екзотика!

Таку оригінальну циркову фантазію вдалося здійснити китайським артистам та артисткам. Акробатичний балет із Шанхаю підготував унікальне шоу «Лебедине озеро» за музикою Петра Чайковського. Головна героїня — Одетта — з’являється не в білосніжній ажурній пачці, як ми звикли бачити в балеті, а в звичайному гімнастичному трико. Артистка демонструє дійсно казкові трюки: вона робить па-де-де на пуантах, але... стоячи на дроті, застигає в граціозній позі на витягнутій руці або на голові принца Зігфріда. Все, що роблять артисти та артистки, нагадує польоти уві сні і наяву. Вони змушують глядачів спостерігати за неймовірними трюками, затамувавши подих. Танцюристи та танцюристки виходять за межі можливостей людини, змінюючи наші уявлення про класичне мистецтво танцю. Адже незрозуміло, де закінчується балет і починається віртуозна акробатика.

У сучасних фантастичних шоу дивним чином переплітаються традиційна китайська школа акробатики і мультимедійні технології. Вони демонструють нові акробатичні трюки з використанням новітньої техніки. Кожний номер є унікальним, адже китайські акробати та акробатки нерідко виходять за межі людських можливостей. Вони вражають силою, пластикою і неповторним ліричним настроєм. Публіка буває заворожена не тільки точністю артистів та артисток і хитромудрими костюмами, а і звуковими ефектами, живою музикою та кольоровим освітленням, створеним за допомогою сучасних технологій.

Індійські слони на арені — цирковий номер, який був вельми популярним упродовж століть, як і дресировані тигри, леви тощо. Проте останнім часом в Європі поширився рух за заборону експлуатувати звірів задля розваги. І хоч в Україні це не заборонено, до активістів та активісток приєдналися й одеські дресирувальники та дресирувальниці. Китайські ж артисти та артистки імітують звірів, зокрема дуже популярних драконів «грає» пара артистів. Усе частіше живих тварин у цирку замінює голограма. Вистави з віртуальними тваринами стають дедалі популярнішими.

3 з 12 балів

Мистецька скарбничка

Запишіть до зошита визначення:

Фото записів прикріпіть до цього завдання.

Амплуа — виконання актором певних ролей, що відповідають характеру його дарування і зовнішнім даним (трагік, комік тощо).

Кодомо — жанр дитячої японської анімації, зазвичай позитивний і життєстверджуючий.

У Пекінській опері чотири основні амплуа: герой (шен) і героїня (дань), «розфарбована особа» (цзін) і комік (чоу). Актор веде діалог не лише словом і співом, а й «мовою жестів».