Із вогнем ти обережний будь,
Бо таїть він у собі велику силу
Руйнівник, палій і ворог він,
Вдома, в полі, в лісі чи гаю,
Із вогнем ти не жартуй – це небезпечно.
Пам’ятай всі правила завжди,
Бо безпека це і вчасно, і доречно.
Левченко Г.М.
Навіть з малого сірничка може бути велике полум’я. Тож і тема нашого заняття «Сірники – не іграшки, вогонь-не забава»
Майже у всіх народів вогонь має божественне походження. Велика сила, якою володіє вогонь, не дозволяла людям думати про те, що сама людина могла добути ту іскру, з якої розгорівся вогонь.
Вогонь завжди вважався священним. Первісним людям, щоб добути вогонь, потрібно було дуже постаратися, тому вогнище завжди оберігалось і підтримувалось. Адже без вогню неможливо було зігрітись або приготувати їжу. Знання про вогонь передавались із покоління в покоління, про його силу батьки розповідали своїм дітям, а оберігати вогонь було священним обов'язком кожної людини.
Міфи про походження вогню оповідають про багатогранність цієї стихії. В першу чергу вогонь був небесним творінням. Це і сонце, і блискавка, а також боги, які уособлювали ці сили. Часто зустрічається жертовний вогонь. Його запалювали на честь загиблих або померлих людей, за допомогою вогню жерці спілкувалися із богами, благаючи у них захисту або допомоги. Але існує і вогонь підземний, що вважається смертельним і руйнівним.
Кожний народ поклонявся вогню. Про це свідчать не тільки численні обряди, а й складені століттями легенди та міфи.