Штучний інтелект. Інтернет речей

Опрацюйте теоретичний матеріал:

Мережі Інтернету речей, що їми керує штучний інтелект, називають AIoT – artificial intelligence of things, перекладаємо з англійської як “штучний інтелект речей”. AIoT поєднує можливості штучного інтелекту та IoT, тому може знайти застосування майже у всіх галузях людської діяльності.

Перш ніж пояснювати, як саме дві технології взаємодіють в AIoT, треба розібратися у кожній окремо:

• Інтернет речей (internet of things) — це системи, в яких Інтернет підключається до різних об’єктів, сенсорів, пристроїв – речей – щоб вони могли збирати та передавати інформацію про своє оточення через програмне забезпечення або ж інші пристрої. Ціль IoT – підключити прості об’єкти до комп’ютерів та інших обчислювальних машин.

• Поняття штучного інтелекту (artificial intelligence) використовується на позначення системи, що подібно до людини та тварини здатна навчатися, збираючи інформацію або виконуючи завдання. До технологій AI відносять машинне навчання (ML), обробку природнього мовлення (NLP), розпізнавання голосу та облич, а також глибинне навчання. Іншими словами, AI наділяє машини та об’єкти розумом.

Разом дві технології поєднуються у інтелектуальні пов’язані системи, де штучний інтелект грає роль «мозку», а Інтернет речей – «тіла». IoT пристрої збирають та передають дані з численних джерел, підтримуючи процес навчання AI, щоб той знав, як правильно здійснювати автоматизацію потрібних процесів. Завдяки штучному інтелекту системи Інтернету речей можуть навчатися та приймати рішення з керування даними та їх аналізу, що підвищує продуктивність.

Інтелект (від лат. intellectus «відчуття», «сприйняття», «розуміння») —інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини.

Одним із найсучасніших, найцікавіших напрямів розвитку інформатики як науки є поняття «штучного інтелекту».

Штучний інтелект (англ. Artificial intelligence) наука (розділ математичної лінгвістики та комп’ютерних наук) та набір технологій, які дозволяють комп’ютеру виконувати різні функції, притаманні людині.

Алан Тюрінг у 1950 році написав статтю «Обчислювальні машини та інтелект», в якій описав процедуру, яка має назву «тест Тюрінга». З її допомогою можна визначити момент, коли машина зрівняється в плані розумності з людиною.
Ідея цього емпіричного тесту полягає в тому, що людина взаємодіє з одним комп’ютером і однією людиною. На підставі відповідей вона має визначити, з ким розмовляє: з людиною чи комп’ютерною програмою. Завдання комп’ютерної програми — ввести людину в оману, змусивши зробити неправильний вибір.
Категорії штучного інтелекту:

• Вузький (обмежений) (ANI, Artificial Narrow Intelligence) — для однієї конкретної області.

• Широкий (загальний) (AGI, Artificial General Intelligence) — для виконання творчих завдань.

• Штучний суперінтелект (ASI, Artificial Superintelligence) — перевершує людину у всіх областях.

Приклади використання штучного інтелекту:

• Google DeepMind (аналізує інформацію, планує дії без участі людини, володіє «уявою»).

• Google Clips (оптимізовує процес фотографування без участі людини).

• Алгоритм Brain (використовує YouTube для рекомендації контенту).

• Безпілотні автомобілі (Google, Uber, Tesla тощо.)

Інтернет речей (ІоТ)

Інтернет речей (англ. Internet of Things, IoT) — клас пристроїв, які можуть контролювати навколишнє середовище, повідомляти про свій статус, отримувати інструкції і діяти, спираючись на отриману інформацію.

Для взаємодії пристроїв не потрібно людини.
Для передачі даних між різними пристроями використовується технологія М2М-machine to machine.
Переваги Інтернету речей:

• оптимізація;

• збільшення продуктивності і безпеки;

• більш легке прийняття рішень на підставі повного аналізу даних з використанням датчиків;

• зниження витрат і збільшення доходів шляхом застосування нових функцій і можливостей;

• відстеження поведінки споживача в режимі реального часу для маркетингу;

• практично миттєве реагування та контроль в складних автономних системах.

Smart технології

Смарт-технології передбачають використання комп’ютерних систем і мікропроцесорів для виконання щоденних завдань і обміну інформацією. Смарт-технології нас оточують уже давно, але ми не завжди звертаємо на них увагу. Комп’ютери, камери спостереження, електронні карти, GPS-навігатори — усе це належить до «розумних» технологій і дійсно приносить користь людям.

Найпоширеніші продукти смарт-технологій:

• Smart-автомобіль.

• Smart-телевізор.

• Smart-ліки.

• Smart-будинки.

• Smart-годинник.

• Smart-фон.

• Smart-розетка.

• Робот-пилосос.

У середині 1980-х років у соціології при вивченні процесу колективного прийняття рішень з’явився новий термін «Технології колективного інтелекту» — здатність групи людей більш ефективно знаходити розв’язання поставлених задач, ніж індивідуально.

Перегляньте навчальне відео:

Перегляньте відео-урок:

Разом з технологічним прогресом штучний інтелект може нести в собі реальні загрози.

Штучний інтелект – загроза людству?

У Стівена Хокінга, Білла Гейтса і Ілона Маска є дещо спільне – всі вони бояться апокаліпсису за участю ШІ. Це гіпотетичний сценарій, за яким штучний інтелект стає домінуючою формою життя на Землі.

Чи станеться апокаліпсис з ШІ – велике питання. Але вже зараз ШІ демонструє вміння навчатися не тому, для чого він був призначений. Роботи вчаться брехати і обманювати, починають віднімати у нас робочі місця (тільки в США понад 250 000 роботів виконують роботу, призначену для людей – а скільки їх буде в східних країнах, де виробляють 90% світової техніки?), роботизовані системи стають розумнішими за хакерів серед людей, стають все більш схожими на людей і починають розуміти нашу поведінку.

Навіть в наш час вже є приклади ситуацій, коли штучний інтелект виходить з-під людського контролю. Керівництво соціальної мережі Facebook змушене було відключити свою систему штучного інтелекту, після того як чат-боти почали спілкуватися на власній, неіснуючій мові, яку люди не змогли розшифрувати. В американських ЗМІ з’явилися уривки з “діалогів”, які вели між собою віртуальні співрозмовники (орфографія і пунктуація збережені):

Боб: Я можу все.

Еліс: Кулі мають нуль для мене.

Випробувачі алгоритму схильні вважати, що фрази і навіть самі повторення представляли собою спроби ботів самостійно «зрозуміти» принципи спілкування.

Як пояснюють фахівці, боти не отримали безпосередньої інформації про структуру англомовних речень, тому програми спробували «імпровізувати». Так чи інакше, ботів, що вийшли з-під контролю було вирішено відключити, а решта в ході подальших експериментів змогли досить ефективно виконувати свою задачу – спілкуватися з людьми так, що багато хто з них навіть не запідозрили, що мають справу з штучним інтелектом.

Виконайте інтерактивні вправи.

Скріни виконаних вправ прикріпіть до цього завдання.