"Що ти знаєш про мій біль, і що я знаю про твій..."

Тема. Проблемний урок з елементами компаративного аналізу новели Франца Кафки “Перевтілення” та казки “Красуня й чудовисько”.

Мета: розкрити на матеріалі новели “Перевтілення” особливості творчості Кафки, дослідити його творчу манеру, своєрідність його стосунків зі світом, промоделювати світ письменника, втілений у новелі; зробити спробу знайти “рятувальне коло” для людства, шукаючи допомогу в інших літературних творах (казці “Красуня й чудовисько”); виховувати порядність, доброту, вміння побачити чужі проблеми і розрадити їх.

Тип уроку: урок-діалог з елементами компаративного аналізу.

Обладнання: репродукції картин Е. Мунка “Крик”, Пабло Пікассо “Бичачий череп”, М. Добужинського “Двір”, Е. Нольде “Пророк”, Да Вінчі “Джоконда”, ілюстрації до казки “ Красуня й чудовисько”.

Епіграф:

Щасливий я був би тільки тоді, коли зміг

би привести світ до чистоти, правди, сталості.

Франц Кафка

Хід уроку

І. Організаційний момент.

(Звучить музика, на фоні музики вчитель читає вірш Шарля Бодлера "А ти, моя душе, розбита..."

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Основний напрям у мистецтві ХХ століття – модернізм. Саме завдячуючи йому у нас створюється враження про людину як про самотню, нікчемну, зайву на землі істоту, яка мусить розраховувати тільки на себе.

Пригадаймо, ще римський поет часів Августа Публій Овідій Назон написав поему “Метаморфози”, яка увібрала близько 250 міфів, що закінчуються перевтіленням людей в тварин, рослини, каміння, джерела, зірки. Про метаморфози (перетворення) античні поети писали і до Овідія. Цей мотив використовувався і у фольклорних творах різних народів, зокрема і в українських баладних піснях. У творах про перевтілення йшлося про уявне злиття людини з іншими істотами чи речами.

Учень-літературознавець.

Однією з провідних тем у “Метаморфозах” Овідія є любов, яка, як твердить знавець античності А. Содомора, і є “тією прихованою пружиною, що приводить у дію феномен перевтілення. Як од кошмарного сну рятує раптове пробудження, так і тут, коли туга стає нестерпною, виникає прагнення зробити крок через невидиму межу болю, вихопитись із свого тіла, з тіснин туги (поняття “туга” у латинській мові пов’язується з прикметником “тугий”, “тісний” )”. Алкіона, побачивши чоловіка мертвим, стала чайкою; страждаючи за Нарцисом, Ехо перетворилася на голос. Перевтілення в Овідія – особливий стан, щось на зразок між життям і смертю, а часом – шок, біль, закам’янілість (згадаймо скам’янілу Ніобу, що побачила смерть своїх дітей).

Мотив перевтілення не тільки урізноманітнив тему любові в “Метаморфозах”, а й значно поглибив її психологічно. Перевтілення в Овідія – страждання людини, її біль. Саме це спостерігаємо і в “Перевтіленні” Ф. Кафки.

Цікаво, що в обох письменників мають місце не тільки текстові перегуки, а й аналогії з їхнього життя. Поетичний талант призвів Овідія до вигнання – він не став рупором ідей імператора. Непорозуміння у стосунках із батьком не тільки гнітило Ф. Кафку, завдаючи йому болю, а й позначилося на творчості – на новелі “Перевтілення”, де він подає образ “сірої людини” з її нудним буденним життям. У самобутньому художньому світі Ф. Кафки реальність наскрізь пронизана химерним і жахливим.

Дивний він, незрозумілий, оманливий і таємничий – світ душі людської. Де він знаходиться?! Яка скринька утримує його, скриваючи у своїх оксамитових надрах його єство, що пульсує, як кров у скронях, намагаючись вирватись з тенет нерозуміння і сказати світові: “Ось я!”

А може вона як яблуко, кругле і блискуче, чи квітка, що пломеніє пелюстками? Цього не знає ніхто, бо ніхто не може побачити душу людську, її можна лише відчути, почути її біль...

(Відкривається дошка, яка оформлена репродукціями картин Е. Мунка “Крик”, Пабло Пікассо “Бичачий череп” М. Добужинського “Двір”, Е. Нольде “Пророк”, Да Вінчі “Джоконда”, ілюстрації до казки “ Красуня й чудовисько”).

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо з вами зрозуміти, що ми відчували, читаючи новелу “Перевтілення”? Що сталося? А найголовніше – чому так сталося і який у цьому сенс? Спробуємо з’ясувати, що стоїть за словами: “кафківські ситуації”, “кафківський світ”, “кафківські осяяння”, спробуємо зрозуміти світ Кафки.

ІІІ. Бесіда з метою актуалізації знань учнів.

Бесіда за запитаннями.

• Як складаються стосунки Ф.Кафки з батьком?

• Чому в письменника не зникає страх перед життям?

• Які почуття і думки хвилюють Грегора Замзу на початку твору?

• Як сприйняли метаморфозу Грегора його рідні?

• Чому, на вашу думку, Грегор Замза навіть подумки не протестує проти свого жалюгідного становища?

• Який момент у новелі є кульмінаційним?

• Чому батько не бажав допомагати синові утримувати сім’ю?

• Опишіть портрет батька Грегора Замзи.

• Як мати сприйняла страшне перевтілення сина?

• Що її хвилювало найбільше?

• Як Грегор ставиться до сестри?

• Чому її намагання допомогти братові так швидко змінюються на огиду до комахи?

• Кому належать слова: “Ми повинні позбутися його”?

• Чому Грегор не знайшов підтримки сім’ї у складний період життя?

• Чи поцікавилися колеги по роботі долею Замзи?

• Чи має намір сам Грегор боротися зі своєю комашиною зовнішністю?

• Він бридкий сам собі. Може, саме тому бридкий іншим? Яка ваша думка?

• Яке питання порушує своїм твором Ф. Кафка?

• Що стало причиною відчуження героїв твору?

• Чому увагу Ф. Кафки, як і Овідія, привернула проблема “перевтілення”?

• З якою метою Ф. Кафка використовує метафоричність у новелі?

• Усі свої твори Ф. Кафка заповів після своєї смерті спалити. Чому?

• Яке перше враження справила на вас новела Кафки?

• Яким ви уявляєте Грегора до перевтілення?

• Яким він був сином, братом, службовцем, людиною?

• Хто Грегор в житті після перевтілення? Знайдіть опис цієї комахи?

• Чи перестав він бути людиною? Чи людські почуття в ньому ще більш загострились? Як про це говорить автор?

• Якби вам запропонували одним словом описати стан Грегора протягом усієї новели, яке б слово ви обрали? (Біль).

• Який це біль? Фізичний, моральний? Який з них сильніше руйнує?

  Вчитель.

  Уся новела поділена на 3 частини, можна простежити, як відбувається наростання болю, самотності людини у колі близьких та рідних людей. Давайте звернемося до схеми і спробуємо проаналізувати цей стан, спираючись на текст.

Твір поділяється на три частини:

1. перевтілення;

2. ситуація через місяць;

3. ситуація через три місяці.

Можна простежити, як наростає біль, самотність людини у колі близьких та рідних людей, як відбувається нелюдське відлучення.

(Працюючи в малих групах парами, прослідкуйте всі етапи цього стану):

ПЕРЕВТІЛЕННЯ.

Грегор - вечір; страх (обов’язок); сім’я; робота.

Батько, Мати, Сестра - страх.

СИТУАЦІЯ ЧЕРЕЗ МІСЯЦЬ.

Грегор:

Внутрішні зміни: спокій; терпіння.

Людські почуття: щирість; чуйність.

Сестра: за ліками; сплять; газет не читають; розмови про гроші; Грета працюватиме.

СИТУАЦІЯ ЧЕРЕЗ ТРИ МІСЯЦІ.

Вечір: темно; ставлення сестри; їжа; прибирання.

Світанок: відняло ніжки; любов до сім’ї; смерть.

Світло: останній погляд на матір; розпад сім’ї; зрада сестри.

І частина новели.

Як зароджується “легкий біль”?

Як реагує на нього Грегор?

Біль в кінці І частини зменшується, чи наростає? Який це біль: фізичний чи моральний?

ІІ частина новели.

Як змінюється характер болю у ІІ частині?

Чому поява “дивного болю” не пробуджує в Грегора бажання проаналізувати ситуацію, коли рідний батько хотів його вбити?

ІІІ частина новели.

Яку цитату ви оберете, аби довести, що Грегор все ж таки член родини?

Коли настає момент зламу? Момент, коли найстрашніший фізичний біль не відчувається, тому що його перекриває інший біль? Який? (Моральний, сестра відмовила йому в праві бути членом родини).

Грегор увійшов в історію комах, як перевтілений, осяяний думкою. У чому ж сутність “кафківської осяйної думки”? (Він тепер був ще більше переконаний, що мусить зникнути).

Чи заспокоїлась душа Грегора? (Так, думки його були чисті й лагідні).

(Варіанти карток для роботи в малих групах.)

І частина.

1. “Одного ранку, прокинувшись від неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітну комаху. Що зі мною сталося? – подумав він. Це був не сон!”.

“...відчув у боці незнаний ще, легенький тупий біль...”, “...він і тепер з нетерпінням чекав, що й сьогодні химери минуться”.

2. “Він завис у дверях, піднявши один бік і геть обдерши його; на дверях залишив бридкі плями”, “Грегор, стікаючи кров’ю, упав аж серед кімнати”.

ІІ частина.

1. “Лівий бік його перетворився на суцільний зашкарублий шрам, і він кульгав на всі свої два ряди лапок. Одна лапка під час вранішньої пригоди покалічилась... – і тепер висіла мов нежива”.

2. “Грегор хотів лізти далі, ніби сподівався, що, коли він зрушить з місця, лишиться страшний біль, та дарма: тіло його було прищемлене до підлоги, і він зомлів... Мати стала просити його (батька) не вбивати Грегора”.

ІІІ частина.

1. “Тяжка Грегорова рана, від якої він страждав понад місяць..., нагадувала, що Грегор , незважаючи на свій теперішній жалюгідний і бридкий вигляд, все ж таки член родини і його не можна трактувати як ворога, а навпаки, закони родини вимагають проковтнути огиду й терпіти, терпіти, терпіти”.

2. “Любі тату й мамо, - почала сестра й стукнула кулаком по столу, - так далі діло не піде. Я не хочу називати цю потвору своїм братом, а кажу лише одне: треба якось здихатися її. Якби це був Грегор, то він давно уже зрозумів би, що людям неможливо жити разом із такою потворою. І сам пішов би собі геть...”

3. “Що ж тепер?” – спитав сам себе Грегор і озирнувся в темряві. А втім, почував себе порівняно добре. Хоч усе тіло боліло йому, але здавалося, що біль поволі слабшав, тож, певно, скоро мав і зовсім минутися.

...Про свою сім’ю він згадував зворушено й любовно. Він тепер був ще більш переконаний, що мусить зникнути. Але думки його були чисті й лагідні”.

Вчитель.

Отже, перед нами розгорнута метафора нелюдського болю. Легенький біль перетворюється на страшну рану, Грегор стікає кров’ю, як стара каліка, кульгає на всі лапи, а мати благає батька не вбивати його.

Це, мабуть, перша кульмінація новели – фізичний біль залишається таким самим, але від цього віє страшною безнадійністю.

А ось друга кульмінація – моральна смерть. Смерть моральна наступила тоді, коли сестра відмовила йому у можливості бути братом і сином своїм батькам, назвавши Грегора у третій особі, відмовила у любові. Це символ найсильнішої відчуженості. Після цього Грегор начебто і фізичний біль перестає відчувати. Прийшло розуміння великої сутності – він має зникнути.

Кафка навіть не використовує слова смерть – “він востаннє легенько зітхнув.

- Мертвий, - мовила пані Замза...”

ІV. Застосування учнями знань, умінь, навичок.

1. Слово вчителя.

Який же він, “кафківський світ”? Давайте спробуємо його усно намалювати.

Коло – це світ, у центрі якого людина, її біль, її страждання, але це коло – не статичне, в ньому, начебто у вихорі, здіймаються два світи – макро- і мікрокосмосу.

Це коло пронизує кут – декілька гострих кутів, які символізують розлам, розрив світу, в якому перебуває людина, а може, цей розлам приходиться і на саму людину, її розриває біль і страждання, нерозуміння, гіркий смак життя...

І що ж: немає порятунку? Глухий кут? Вічна пітьма?!

Вчитель.

Відомо, що багато казкових героїв теж переживали метаморфози, перевтілювались. Всі ці павуки, ластівки, чудовиська, жаби – це все бідні гнані душі, які приховують під своїм теперішнім виглядом історію про людські страждання.

Про героя, який переживає схоже почуття, що і Грегор Замза, ми читаємо в казці “ Красуня й чудовисько”.

2. Робота з текстом.

1. Перекажіть коротко сюжет цієї казки.

(Учні переказують казку).

2. Бесіда-порівняння.

• Що є спільного у героїв новели і казки? (Вони обидва перетворилися на потвор; обидва добрі, щирі люди, які піклуються про інших, віддаючи їм тепло своєї душі).

• Яким було ставлення оточуючих до героїв? Чи був момент, коли і герой казки відчував страшну самотність?

• У казці герой двічі перевтілюється: спочатку юнак стає чудовиськом, а потім чудовисько перетворюється на юнака. Що є причиною, каталізатором другого перевтілення? (Людське співчуття, любов, доброта).

• Чи були справжніми почуття молодшої з дочок купця до чудовиська? Може, вона прикидалася, щоб стати “королевою”? (Ні. Вона по-справжньому любила чудовисько, бо мала чисту, правдиву душу. Це можна довести її попередніми вчинками: добровільно пішла до чудовиська, рятуючи батька; турбується про свого нового друга).

• Як ви вважаєте, чому щасливий кінець казки передбачається? ЧИ є в тексті якісь натяки,символи цього? (Так. Чудовисько живе у чарівному, розкішному замку, який оточує дивовижний сад. У нього є квітка – символ надії, краси).

• А що оточує Грегора Замзу? (Спочатку – це досить непогано облаштована кімната молодої людини; потім – пустеля, а вже згодом – звалище непотрібних речей).

• Царевич одружився із жабою і отримав Прекрасну Царівну; дівчина покохала чудовисько, поцілувала його і стала дружиною прекрасного принца.

• Чи був такий шанс у Грегора?

• Хто винен в цьому?

Повідомлення заздалегідь підготовленого учня: “Доля людини в образотворчому мистецтві” (з демонстрацією репродукцій картин).

На полотні Пабло Пікассо “Бичачий череп” зображено суворе і драматичне відчуття розпаду світу. Тема смерті подається з демонстрацією фізіологічних процесів розпаду тіла. Автор захоплюється позасвідомим психоаналізом світу навколишнього середовища.

Основний мотив картини Е. Мунка “Крик” – втілення всесвітньої болі та глибока тривога за людину, яка живе у зламаному світі. Для експресіоністів характерне глибоке розкриття смислу цих картин, яке відбувається на глибинному рівні. “Крик” – назва, а водночас це символ, художня метафора, крайній вияв емоційності та напруги. Крик людини! До кого вона звертається? Кого кличе? Вираз обличчя людини свідчить про відчай, жах, страждання.

V. Підведення підсумків уроку.

Слово вчителя.

У автора “Перевтілення” болить душа за долю людини, яка заслуговує на краще життя. Чому за добро відплачують злом? Людська ненависть, егоїзм породили відчуження, стверджує Ф. Кафка. Люди втратили духовні орієнтири, стали пасивними, байдужими, захоплення – гроші, матеріальні цінності. Вони неспроможні підтримати одне одного в біді, нездатні співчувати і допомагати. У тогочасному суспільстві, вважає Кафка, знецінені всі духовні начала. Скептицизм пронизує всю творчість письменника. Навіть володаря морів Посейдона він зобразив нудним бухгалтером, а поборника справедливості Дон Кіхота – дурником.

Овідій – оптиміст, він впевнений, що все зміниться на краще; у світі переможе добро, зникне жадоба, зрада, самотність, непорозуміння. Римський поет закликав: “Люди, шануйте богів, то й вам тоді шана довіку”.

Прийом перевтілення дозволив письменникам показати проблему самотності як граничний стан душі людини, сповнений болю і страждань. Ми, читачі, побачили ще одну грань нашого земного буття, відчули ці болі і страждання, як свої, власні.

Світ Кафки – трагічний. Людина в цьому світі – самотня комаха, якій годі чекати від когось допомоги. Світ навколо неї – ворожий.

Але ж десь цвіте червона квітка надії й любові. Знайдіть її у своєму серці. Не дайте перетворитися душі людській у пустелю байдужості, егоїзму, до якої не долітає крик страждань іншого.

Кафка говорив: “Щасливий я був би тільки тоді, коли зміг би привести світ до чистоти, правди, сталості”.

Подаруйте свою доброту, любов, співчуття світу. І цей розколотий, розірваний світ знову розквітне яскравими фарбами веселки. І ви зрозумієте просту і величну істину, що щастя – це можливість бути разом з людьми, які тебе люблять.

VІ. Домашнє завдання.

1. Порівняйте зображення художнього простору в “Повісті про санаторійну зону” М. Хвильового і новелі “Перевтілення” Ф. Кафки. Чому автори надають перевагу замкненому простору?

2. Назвіть образи-метафори Ф. Кафки та М. Хвильового, розкрийте їх зміст.

3. Написати твір на тему: “Самотність – тяжке почуття?”