Подібні думки про важливість праці часто можна почути й сьогодні. Саме старанність допомагає бути наполегливим. Старанність — сумлінне й відповідальне ставлення до будьякої справи. Коли ти живеш у родині, суспільстві, спілкуєшся з друзями, навчаєшся у школі, відвідуєш різні секції, гуртки, на тебе покладено певні обов’язки. Ти маєш допомагати рідним, навчатися, виконувати домашні завдання, тренуватися, зберігати чистоту й екологію тощо. Перелік обов’язків у кожної людини свій.

Розглянь світлини. Поміркуй, які обов’язки маєш ти

Ставлення до виконання обов’язків може бути різним, наприклад, відповідальним, серйозним, легковажним. Найкраще — відповідальне ставлення. І тут особливе значення у ставленні до обов’язків має старанність.

Зазвичай старанність починає формуватися в ранньому дитинстві, виховується в родині, у процесі навчання. Старанність часто виявляється тоді, коли людина здатна виконувати не лише цікаву для неї роботу, а й ту, яку необхідно. Процес становлення старанності зумовлюється не лише цікавістю, а й обов’язком і необхідністю бути компетентними в будь-якій справі. У підлітковому віці старанність — якість, без якої неможливо досягти результатів у подальшому житті: гарно навчатися, знайти хорошу роботу тощо.

ЯК СТАРАННІСТЬ ДОПОМОЖЕ ДОСЯГТИ МЕТИ?

Хоч що ти робив би/робила б, результат залежить від того, наскільки старанно ти ставишся до тієї чи іншої роботи. Важливо дисциплінувати себе. Необхідно ставити собі конкретні завдання і вимоги, планувати час. Таким чином ти почнеш керувати собою і своїм старанним ставленням до будьякої справи. Мета має бути посильною. Непосильна мета може спричинити розчарування.

Інколи старанність вимагає певних обмежень. Постав собі за мету ні на що стороннє не відволікатися і не зупинятися на половині шляху. Пам’ятай, що ніхто не стане успішним за одну мить. Тому для самореалізації важливо старанно працювати. Старанність спонукає до ру ху вперед і допомагає одержувати перемогу над собою і над обставинами свого життя.

Головне — розвивати старанність згідно зі своїми можливостями. Ніколи не порівнюй себе з іншими, а лише із самим собою вчорашнім. Докладай зусиль, щоб удосконалити себе в міру власних здібностей. Тоді старанність принесе тобі найкращий результат.

ЯК СТАТИ БІЛЬШ СТАРАННИМ/СТАРАННОЮ?

Мабуть, тобі доводилося чути під час виконання якогось завдання вдома чи у школі звернення — «Cтарайся». Основна мета цього слова — підтримати тебе, спонукати до активізації старанності.

Отже, розвиваючи старанність, ти формуєш компетентність — здатність і готовність чесно виконувати свої обов’язки, вміння приймати й реалізовувати поставлені завдання, повністю завершити розпочате, планувати та працювати організовано.

ЯК ДОПОМАГАТИ ТИМ, ХТО ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ?

Одним зі способів прояву добра й надання допомоги є щедрість.

Щедрість — уміння безкорисливо робити добрі вчинки, допомагати іншим, ділитися, надавати допомогу. Щедрість можна проявляти по-різному. Неважливо, скільки грошей ти віддав, чи як допоміг у школі, в родині, на вулиці, важливо робити це щиро і з любов’ю. Проявом щедрості може бути те, що ти комусь позичиш свою річ або щось подаруєш чи віддаси. Подарунки можна робити не лише на свята, а й просто так, коли ти бачиш у цьому необхідність. Подарунок має бути доречним. Не етично, наприклад, дарувати квиток на концерт людині з порушенням слуху або пропонувати похід у картинну галерею незрячій людині. Також можна віддавати свої речі, але не ті, які вже зношені. Цим ти ображаєш людину, якій віддаєш непотріб. Щедрістю також буде подарований час, приділена увага, прояв любові.

Щедра людина проявляє гуманність — людяність, повагу до особистості, добре ставлення до всього живого. Коли ти проявляєш щедрість, то вона також повертається до тебе. Щедрість допомагає людям будувати стосунки одне з одним.

Крім того, коли ти проявляєш щедрість, то вчишся більше цінувати те хороше, що люди роблять тобі. Приємно усвідомлювати, що є люди, які допомагають іншим у скрутних обставинах відчути радість життя.

Щедрість також проявляється у благодійництві. Люди, які потребують допомоги в певних ситуаціях, можуть звернутися до благодійних організацій. Слово «благодійництво» складається з двох старослов’янських слів: «благо» та «діяти», що нині означає «робити добро».

Іноді в людей вмикається режим «термінова допомога». Наприклад, дехто під час появи людини з інвалідністю на візку хоче допомогти їй перейти дорогу. Але ця людина може впоратися і сама. Слід запитати, чи потрібна допомога і яка саме. Або коли дітям із сиротинця на свята дарують багато солодощів. Але це не найкорисніший «смаколик». Отже, варто думати, щоб щедрість не нашкодила.

ЯК ВИЯВЛЯТИ СКРОМНІСТЬ У ДОБРИХ СПРАВАХ?

Коли ти проявляєш щедрість і робиш добро, не хизуйся цим. Будь скромним/скромною. Скромність є дуже важливою рисою людини. Скромна людина не намагається довести, що вона краща, більше здібна, розумніша за інших, не підкреслює свою перевагу. Якщо людина скромна в щедрих вчинках, вона не вимагає для себе особливих привілеїв.

Скупість і марнотратство є протилежностями щедрості. Скупість або жадібність — це жага до здобування чи купування, іншими словами, бажання наживи, користолюбство. Скупість була визнана небажаною протягом усієї відомої історії людства, оскільки вона породжує конфлікт поведінки та конфлікт між особистими й суспільними цілями. Жадібність у багатьох релігіях вважається одним з тяжких гріхів. Жадібністю вважається будь-яка схильність до надмірності й нестриманості.

Марнотратство — нерозумне, даремне витрачання грошей, майна, природних ресурсів тощо. Марнотратна людина не здатна планувати майбутнє, розраховувати наявні ресурси. Вона може дозволити собі надмірні витрати, а потім голодувати протягом місяця. Марнотратство може проявлятись у відсутності будь-яких заощаджень. Марнотратниками називають тих, хто витрачає час тільки на розваги.

Суспільство може стати кращим, якщо кожен зможе бути щедрим для себе і тих, хто цього справді потребує