Шахрайство на фінансовому ринку.

Опрацюй усно.

Шахрайство з цінними паперами (фондове шахрайство або інвестиційне шахрайство) — оманлива практика на фондових або товарних ринках, яка змушує інвесторів приймати рішення про купівлю або продаж цінних паперів на основі неправдивої інформації, яка часто призводить до втрат, або до порушення законодавства про цінні папери.^[1] Пропозиції ризикованих інвестиційних можливостей для недосвідчених інвесторів, які не в змозі оцінити ризик адекватно і не може дозволити собі втрату капіталу є центральною проблемою.^[2] Шахрайство з цінними паперами може також включати в себе пряму крадіжку з боку інвесторів (розкрадання біржовиками), маніпуляцію з акціями, неточності на фінансових звітах публічної компанії, і навіть брехня корпоративного аудитора. „Шахрайство з цінними паперами“ охоплює широкий спектр інших дій, в тому числі з цінними паперами, переднім ходом і інших незаконних дій в торговому залі, на фондовій або товарній біржі.

Усно.

Фінансова піраміда (термін дії 1-1,5 роки) – це відповідна форма організації ведення бізнесу, яка не передбачає виробництва товару, надання відповідних послуг, а передбачає щорічні, щомісячні внески вкладників

Фінансові піраміди можуть існувати під виглядом установ, які пропонують депозити; установ, які надають кредити; установ, які працюють на ринку цінних паперів; установ, які залучають кошти для фінансування будівництва тощо. Щоб розпізнати фінансову піраміду, потрібно звертати увагу на певні ознаки.

Ознаки фінансових пірамід: необхідність вкладення значного обсягу грошових коштів; обіцянка високих процентів та швидкого повернення вкладених грошей; обов’язкове залучення нових людей, які теж вкладуть свої кошти; відсутність ліцензії на фінансову діяльність; анонімність – відсутність інформації про організаторів.

Працює піраміда за рахунок постійного залучення клієнтів і, відповідно, грошових коштів. Дохід першим учасникам (вищого рівня) виплачується за рахунок вкладів наступних учасників (нижчого рівня). Особливістю є те, що після визначеного періоду функціонування організація ліквідовується. В результаті чого фактичне повернення коштів вкладникам стає неможливим.

Тобто, кожен наступний рівень піраміди потребує вдвічі більше надходжень, ніж попередній. Близько 90% людей віддають за участь у фінансовій піраміді більше, ніж потім отримають. Після падіння піраміди можна повернути лише 10–15% зібраних коштів.

Варто зазначити, що в історії України було багато видів фінансових пірамід. Найбільш відомою асоціацією з ознаками «фінансової піраміди» стала АТ «МММ», що діяла на території Радянського Союзу в 1992–1994 рр. У лютому 1994 р. телебачення розповсюдило перше повідомлення про те, що АТ «МММ» сплатило своїм акціонерам дивіденди в розмірі 1000% річних, після чого розпочалася агресивна рекламна кампанія. За різними оцінками, кількість приватних інвесторів сягала від 3 до 20 млн. осіб. Однак згодом шахрайські наміри організаторів фінансової піраміди та її діяльність було припинено.

Досить відомою фінансовою пірамідою є  схеми Понці (Чарльз Понці,у 1920-х роках  переконав американців інвестувати в схему спекуляцій із поштовими марками). Проте, на відміну від класичних фінансових пірамід, у схемах Понці від інвесторів приховують той факт, що виплата винагороди відбувається за рахунок нових вкладників. Крім того, такі схеми часто передбачають, що вкладники, які отримали перші виплати, вкладуть їх знову в справу, щоб отримати ще більші прибутки.

Причини руйнування фінансових пірамід: відсутність реального інвестування, необхідність нових  фінансових вкладень, проблеми в залученні інвесторів.

Для людини, яка потрапила до фінансової піраміди, є два способи захисту своїх прав: звернутися до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінальної справи, а також звернутися до суду з цивільним позовом.