Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

Тема. Сенсорні системи рівноваги, руху, дотику, температури, болю.

У шкірі і слизових оболонках розташовані рецептори, які сприймають дотик, біль, тепло і холод. Завдяки цим рецепторам ми відчуваємо температуру навколишнього середовища, форму і характер поверхні предметів. Найбільше рецепторів розташовані на кінчиках пальців, язику, на губах і долонях. Це найчутливіші частини нашого організму. Низькою чутливістю до дотику характеризується шкіра спини, стоп, живота.

Перегляньте відео:

Рецептори шкіри сприймають три основні види впливів:

• механічні (тиск, дотик, вібрація);

• температурні (тепло і холод) — забезпечують два види рецепторів — холодові й теплові;

• больові — важливий сигнал тривоги для організму, який примушує миттєво відреагувати на небезпеку, що загрожує людині.

Сенсорна система дотику — це функціональна система, що сприймає механічні впливи на шкіру та забезпечує формування відчуттів дотику, вібрації та тиску.

Відділи сенсорної системи дотику:

• периферичний відділ — рецептори шкіри здійснюють дотикову механорецепцію;

• провідниковий відділ — чутливі волокна спинномозкових нервів здійснюють нервове проведення збудження;

• центральний відділ — обробка інформації та кіркове формування відчуттів відбуваються в зоні шкірної чутливості тім'яної частки кори півкуль великого мозку.

Характер дотикових (тактильних) відчуттів залежить від частоти дії подразника. Якщо вона постійна, утворюється відчуття тиску, коли короткочасна — відчуття дотику, а при високій частоті зміни сили подразника — відчуття вібрації.

Життєве значення дотикових відчуттів особливо зростає в людей, позбавлених зору. Завдяки дотику, вони навчаються читати (за допомогою шрифту Брайля) й пізнавати навколишній світ.

Сенсорна система температури

Сенсорна система температури — це функціональна система, яка за допомогою терморецепторів шкіри формує відчуття тепла й холоду.

Органом температурної чутливості в людини є шкіра, що містить теплові й холодові рецептори. Холодові рецептори розміщені в поверхневих шарах шкіри, їх значно більше, ніж теплових, розміщених глибше. Найбільша кількість теплових рецепторів міститься в шкірі обличчя, а холодових — у шкірі спини. Крім шкіри терморецептори розміщені також у внутрішніх органах.

У головному мозку людини формуються два види температурного відчуття:

• динамічне відчуття (зміна температури);

• стале відчуття (сталий рівень температури).

Відділи сенсорної системи температури:

• периферичний відділ — теплові й холодові рецептори шкіри здійснюють терморецепцію;

• провідниковий відділ — чутливі волокна спинномозкових нервів здійснюють нервове проведення збудження;

• центральний відділ — обробка інформації та кіркове формування відчуттів відбуваються в зоні шкірної чутливості тім'яної частки кори півкуль великого мозку за участю гіпоталамуса (центр терморегуляції).

Сенсорна система болю

Сенсорна система болю — це функціональна система, що за допомогою больових рецепторів шкіри та органів сповіщає про внутрішні та зовнішні чинники небезпеки для нашого тіла.

Органом больової чутливості людини є шкіра, що містить больові рецептори — вільні нервові закінчення. Збудження від больових рецепторів по чутливих волокнах спинномозкових нервів, провідних шляхах спинного мозку надходять до таламуса, що є вищим центром больової чутливості. Больові відчуття є єдиними відчуттями, що формуються за межами кори великого мозку.

Відділи сенсорної системи болю:

• периферичний відділ — больові рецептори (ноцицептори) шкіри здійснюють больову рецепцію;

• провідниковий відділ — чутливі волокна спинномозкових нервів здійснюють нервове проведення збудження;

• центральний відділ — обробка інформації та кіркове формування відчуттів відбуваються за участю таламуса (вищий центр болю).

Больові відчуття поділяють на болі тіла (соматичні) й болі внутрішніх органів (вісцеральні), поверхневі і глибокі.

Розрізняють такі види болю: первинний і вторинний, відбитий і фантомний.

Больова чутливість шкіри є нерівномірною: відомі ділянки з винятковою чутливістю (рогівка ока, пульпа зуба) і ділянки, позбавлені цієї чутливості (головний мозок).

Отже, біологічна роль сенсорної системи болю полягає в тому, що вона надає організму надзвичайно важливу інформацію про небезпеку ушкодження, руйнування та вмикає ланцюг захисних реакцій.

Рухова сенсорна система забезпечує координацію рухів людини. Її рецептори містяться у м'язах і сухожилках.

У м'язах, сухожилках і суглобах розташовані рецептори, які контролюють ступінь розтягування м'язів. Збудження, що виникає у них надходить у мозок і у тім'яну частину кори великих півкуль. Там формується відчуття положення і стану м'язів тіла та різних його частин і здійснюється координація всіх рухів.

М'язове відчуття дозволяє контролювати рухи та управляти ними. Завдяки цьому відчуттю ми здатні виконувати щодня безліч складних дій не замислюючись, автоматично. Без нього людина була б не здатна виконати будь-який складний рух. М'язове відчуття відіграє важливу роль у роботі людей таких професій, як художник, хірург, токар, водій.

Опрацюйте параграф підручника 41 (с.144) за посиланням:

https://pidruchnyk.com.ua/1421-bologya-zadorozhniy-8-klas.html

Перейдіть до тестування: