Тема уроку
(Самостійна робота) Система кровообігу
Завдання: прочитайте матеріал, зробіть доповідь на тему:
(РУХ КРОВІ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ)
РУХ КРОВІ В ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ
Рух крові по замкненій системі кровоносних судин і порожнин серця називається кровообігом. Він забезпечує обмін речовин в організмі. Кровообіг забезпечує кровоносна (серцево-судинна) система.
Будова кровоносної системи.
Серце – м’язовий орган кровоносної системи, який забезпечує рух крові в організмі людини. Поділене на чотири камери: два шлуночки (правий і лівий) і два передсердя (праве й ліве). Суцільна поздовжня м’язова перегородка ділить серце на дві ізольовані одна від одної частини — праву й ліву (тому венозна та артеріальна кров не змішується, у камерах правої частини міститься тільки венозна кров, а в камерах лівої — тільки артеріальна).
Артерії – судини, якими кров від серця прямує до різних органів і тканин. До них артеріальна кров надходить з лівого шлуночка (венозна надходить з правого шлуночка).
Аорта – найбільша артерія в організмі людини, яка бере початок від лівого шлуночка серця.
Вени – судини, якими кров від тканин різних органів прямує до серця (артеріальна кров надходить до лівого передсердя та венозна надходить до правого передсердя).
Капіляри (від латин. capillaris — волосяний) – найдрібніші судини. Більшість капілярів мають менший діаметр, ніж волосина людини, а середня довжина капіляра становить 0,7-0,8 мм.
Система кровообігу людини складається з двох великих частин – велике й мале кола кровообігу.
Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку, а закінчується у правому передсерді. По всіх артеріях великого кола кровообігу тече артеріальна кров, а по венах – венозна.
Під час скорочення лівого шлуночка насичена киснем артеріальна кров виштовхується в аорту.
З аорти кров рухається по артеріях, які далі від серця розгалужуються та переходять у капіляри, де через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини й кисень у тканинну рідину, а продукти життєдіяльності клітин і вуглекислий газ із тканинної рідини потрапляють у кров.
Із капілярів венозна кров рухається по дрібних венах, що зливаються в більші вени й упадають у нижню і верхню порожнисті вени.
Верхня порожниста вена приносить кров від голови, шиї, рук, нижня порожниста вена приносить кров від тулуба, нижніх кінцівок, органів черевної порожнини у праве передсердя,де закінчується велике коло кровообігу.
Мале, або легеневе коло кровообігу починається в правому шлуночку й закінчується в лівому передсерді.
В артеріях малого кола кровообігу тече венозна кров, а у венах – артеріальна.
Із правого шлуночка венозна кров надходить до легеневих артерій, які в легенях утворюють густу сітку капілярів, що обплітають легеневі міхурці, де венозна кров віддає вуглекислий газ, збагачується киснем і перетворюється на артеріальну. Із легень артеріальна кров по легеневих венах повертається в ліве передсердя, у якому завершується мале коло кровообігу.
Артеріальний або кров’яний тиск – це тиск крові у артеріях. Серце, виштовхуючи кров у кровоносні судини для її просування по кровоносній системі, створює кров’яний тиск, який, як і атмосферний, вимірюється у міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.).
Залежно від фаз серцевого циклу, артеріальний тиск має два показники: максимальний тиск у момент скорочення серця (систоли) і мінімальний тиск у момент розслаблення серця (діастоли). Показником артеріального тиску людини є співвідношення цих показників (наприклад, 120/80 мм. рт. сг.). Нормальний максимальний тиск у момент скорочення серця становить 120-130 мм рт. ст., а мінімальний тиск у момент розслаблення серця — 80- 85 мм рт. ст.
У здорової людини кровоносні судини в нормі перебувають у тонусі (від грец. tonos [тонос] – напруження), а величина тиску підтримується на відносно постійному рівні. Чим важче крові проходити через судини, тим вищим є артеріальний тиск.
Значення артеріального тиску є показником стану серця зокрема і кровоносної системи взагалі. У нормі різниця вимірювання артеріального тиску на різних руках (вона може бути різною) не повинна перевищувати 10 мм.рт. ст.
Рух крові забезпечується різницею тисків на початкових ділянках (де він вищий) і в кінцевих (де він нижчий) малого та великого кіл кровообігу. Завдяки різниці тиску кров тече з ділянки вищого тиску до ділянки нижчого. В аорті тиск найвищий – 110-130 мм рт. ст. З рухом крові по артеріях тиск поступово знижується до 100-120 мм рт. ст. Значне зниження тиску (до 20 мм рт. ст.) відбувається в найдрібніших артеріях і капілярах. У венах кров’яний тиск продовжує поступово знижуватись, і в порожнистих венах він практично сягає нуля.
