(Самостійна робота) Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах

Джерела: https://uahistory.co/pidruchniki/yaroshenko-chemistry-7-class-2015/38.php

Вивчення параграфа допоможе вам:

• висловлювати судження про вплив діяльності людини на чистоту водойм та охорону їх від забруднень;

• назвати способи очищення води;

• набути знання та навички, необхідні для очищення води в побуті

Людство вже зіткнулося з проблемою обмеженості водних ресурсів, а в окремих регіонах планети ця нестача відчувається особливо гостро.

СУТЬ ПРОБЛЕМИ ЧИСТОЇ ВОДИ.

І природна вода, і питна, яку споживає людина, містять розчинені тверді речовини и гази. Хоча їх вміст незначний, ці домішки можуть не лише викликати утворення накипу на посуді, але й стати причиною погіршення самопочуття людини. Тож, щоб отримати чисту воду, придатну для пиття та потреб різних галузей громадського господарства, її слід очистити від домішок.

Вода — унікальна, життєво важлива речовина, яку ми повинні зберігати максимально чистою й безпечною для здоров’я.

Існує багато джерел забруднення води. Основними є промислові и комунальні стоки, змиви дощовими та талими водами з полів добрив та речовин, якими знищували бур’яни й шкідників, стоки тваринницьких ферм. Серед забруднювачів води виняткову небезпеку становлять нафта і нафтопродукти.

Особливо небезпечним є створення підземних сховищ для відходів. Адже неправильне їх захоронения чи пошкодження гідроізоляції звалищ можуть призвести до забруднення ґрунтових вод. У такий спосіб небезпечні речовини можуть поширитися на значні території и забруднити водойми, які слугують джерелом водопостачання населення та промислових підприємств.

Природні води забруднюються різними неорганічними й органічними речовинами, що входять до складу відходів господарської діяльності людини.

Потрапляння деяких органічних речовин у водойми загрожує життю їхніх мешканців. Вода змінює колір, набуває неприємного запаху, в ній зменшується вміст кисню, тому гинуть організми й посилюються процеси гниття. У результаті вода в таких водоймах стає непридатною для напування худоби, купання, зменшується видовий і кількісний склад організмів у ній.

Світова спільнота занепокоєна станом води в морях і океанах. Відходи, що потрапляють до них, частково осідають на дно, частково розчиняються, частково утворюють плівку на поверхні води, але в усіх випадках згубно впливають на організми. Внаслідок аварій танкерів та нафтовидобувних платформ у моря й океани виливаються тонни нафтопродуктів.

От і виходить, що людям для життєдіяльності потрібна чиста вода, але вони самі ж її й забруднюють. Аби зменшити потрапляння забруднювачів у воду, вдаються до її охорони.

ОХОРОНА ВОДОЙМ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ.

Заходи, завдяки яким запобігають забрудненню водойм, доволі різноманітні.

Слід берегти й економити воду, зберігати при цьому річки й озера в чистоті, не допускати змиву ґрунту, потрапляння отрутохімікатів і добрив у річки й озера, застосовувати способи обробітку ґрунту, що сприяють накопиченню води.

На річковому й морському транспорті важливе значення має боротьба зі втратами нафтопродуктів при завантаженні, розвантаженні й перевезенні. З цією метою встановлюють обладнання для охорони води від забруднення в разі виливів нафти. У промисловості будують споруди з очищення стічних вод і утилізації відходів.

• Вода потребує від людей дбайливого ставлення й охорони, тому що життєво необхідна для всіх живих організмів.

Воду, використану в побуті та промисловості, не можна відразу без очищення зливати у водойми. Для цього будують спеціальні водоочисні споруди, а в промисловості намагаються використовувати одну й ту саму воду неодноразово (так званий замкнутий цикл), очищаючи її щоразу перед кожним використанням.

Кожному з вас під силу дбайливо використовувати воду — перевіряти крани, приймання ванни чергувати з миттям під душем, призупиняти воду під час чищення зубів, збирати дощову воду й використовувати її для поливу, встановлювати лічильники води і стежити за її витратами.

ЯК ОЧИЩУЮТЬ ВОДУ НА ВОДООЧИСНИХ СТАНЦІЯХ.

Особливе значення має очищення води з природних водойм (підземні води, річки, водосховища), яка використовується для пиття. Вода в них містить різноманітні домішки, як-от: часточки піску й мулу, гілки й листя дерев, різне сміття, залишки життєдіяльності водних організмів, хвороботворні мікроорганізми, органічні й неорганічні розчинені речовини. Як її очистити? Вміст яких домішок неприпустимий у складі питної води?

Пригадайте способи розділення сумішей.

Очищення питної води здійснюють на водоочисних станціях. Воду насамперед позбавляють предметів, що плавають, за допомогою решіток, а потім направляють у спеціальні басейни (резервуари) для відстоювання. Пропускаючи воду крізь фільтри з піску, її очищують від частинок різних розмірів, а обробляючи хлором або озоном, знищують хвороботворні мікроорганізми. Це доволі тривалий процес, окремі його етапи зображено на малюнку 114.

Мал. 114. Послідовність очищення води на водоочисній станції

• Питну воду очищують від нерозчинних домішок, шкідливих мікроорганізмів, позбавляють неприємного смаку і запаху.

При водоочисних станціях працюють лабораторії, які контролюють уміст домішок і мікроорганізмів у воді згідно зі встановленими нормами.

Воду, яка надійшла до споживачів, продовжують контролювати санітарні служби.

ОЧИЩЕННЯ ВОДИ В ДОМАШНІХ УМОВАХ.

У домашніх умовах позбавити воду шкідливих домішок можна кількома способами: відстоюванням, кип’ятінням, фільтруванням тощо. Одні з них відомі з давніх часів (пригадайте знезараження сріблом і кип’ятіння), інші з’явилися з розвитком нових технологій. Кожному з вас під силу зробити воду придатною для вживання одним із наведених нижче способів.

Очищення відстоюванням. Для цього чисту посудину (краще скляну чи емальовану, але не алюмінієву чи сталеву) наповнюють водою й залишають, не закриваючи кришкою, щоб вода відстоялася й вивітрився хлор, який надає воді неприємного запаху. Через добу таку воду можна вживати.

Очищення кип’ятінням. Кип’ятити воду потрібно 15 хвилин. У такий спосіб можна позбутися збудників небезпечних хвороб. Після кип’ятіння деякі солі, що були розчинені у воді, осядуть на стінки й дно посудини. Ось чому кип’ячену воду з чайника не рекомендують виливати до останньої краплі.

Воду необхідно зберігати у закритому посуді, оскільки на її поверхні осідають частинки пилу, який є в оселях, а з ними до води потрапляють мікроорганізми.

Очищення фільтруванням. У домашніх умовах питну воду можна очищувати за допомогою побутових фільтрів. Одні з них переносні (мал. 43), інші — стаціонарні, їх встановлюють безпосередньо на водопровідному крані або під раковиною (мал. 115). У таких фільтрах використовують різноманітний фільтрувальний матеріал, наприклад, виготовлений з вугілля чи поліпропіленового волокна. Фільтрувальний матеріал затримує частинки забруднень, мікроорганізми. Такі фільтри розраховані на очищення певного об’єму води (інформація про це міститься в інструкціях з використання). Тому картриджі* час від часу треба міняти.

* Картридж — змінна деталь, у якій міститься фільтрувальний матеріал із певним терміном придатності.

Мал. 115. Побутові стаціонарні фільтри для води

Слід пам’ятати, що надмірна кількість шкідливих речовин міститься у водоймах, розташованих поблизу автомобільних магістралей, промислових підприємств. Вода цих водойм непридатна для пиття, в ній не можна купатися й рибалити.

Скарбничка ерудита

Музей води — один із найпопулярніших туристичних об’єктів української столиці (мал. 116). Його особливістю є те, що вся експозиція розміщується під землею, куди відвідувачів доставляють на спеціальному ліфті. Під час екскурсії можна на моделі ознайомитися з колообігом води у природі, дізнатися про те, як забезпечувався питною водою Київ у давні часи, про будівництво першого столичного водопроводу Тут також можна побачити діючу модель артезіанської свердловини, дізнатися про особливості каналізаційного колектора, призначеного для збору різних стоків. Крім того, під час прогулянки музеєм екскурсовод розповість про етапи очищення річкової води.

(Повторення)

• Хімія — природнича наука, що вивчає багатоманітність речовин, їх властивості, добування та застосування. Всі тіла живої й неживої природи складаються з речовин. Речовин, створених людиною, значно більше, ніж природних. Речовина або суміш речовин, з яких виготовляють тіла, дістали назву — матеріали.

• Речовини мають властивий їм склад та будову. Багатоманітність речовин класифікують за різними ознаками. На підставі якісного та кількісного складу їх поділяють на прості й складні. Відмінність полягає в тому, що проста речовина утворена атомами одного хімічного елемента, складна — різних. За спільністю фізичних властивостей серед простих речовин розрізняють метали і неметали. Складні речовини за якісним складом і властивостями поділяють на органічні та неорганічні.

• У живій природі переважають органічні речовини, у неживій — неорганічні. Загалом органічних речовин значно більше, ніж неорганічних. Серед органічних речовин прості речовини відсутні.

• Величезна кількість речовин утворена порівняно невеликою кількістю різних видів атомів (близько 100 видів). Атоми мають складну будову. У їх складі розрізняють ядро й електрони. У ядрі містяться протони й нейтрони.

• Атоми одного виду мають однаковий заряд ядра і є атомами одного хімічного елемента. На сьогодні відомо 118 хімічних елементів. Серед них 4/5 — це металічні елементи, решта — неметалічні. Кожний вид атомів має своє позначення — символ хімічного елемента.

• Із відомих нині хімічних елементів укладена періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. У ній кожний хімічний елемент має порядковий номер. Розрізняють горизонтальні ряди хімічних елементів — періоди, та вертикальні — групи.

• У хімії широко використовуються методи наукових досліджень — спостереження, вимірювання, експеримент. Без їх застосування вивчення речовин було б неможливим, хімія й далі була б описовою наукою.

• Нині в усьому світі хіміки користуються однаковими позначеннями хімічних елементів хімічними символами та складу речовин за допомогою хімічних формул.