Риби. Різноманітність риб.

Добрий день. Запишіть у зошити тему уроку: «Риби».

Протягом уроку опрацьовуйте теоретичний матеріал і виконуйте завдання.

За навчальним відео ознайомтеся з теоретичною частиною.

Зовнішня будова риб

Риби — це хребетні тварини, які живуть у воді. Вони добре пристосовані до життя у водному середовищі й не можуть існувати без води.

Тіло риби поділяється на голову, тулуб і хвіст. Воно має обтічну форму, що допомагає легко рухатися у воді.

На голові розміщені:

1. рот із рухомою нижньою щелепою,

2. очі,

3. ніздрі (органи нюху),

4. зяброві кришки, які прикривають зябра.

Органами руху риб є плавці:

парні — грудні та черевні (допомагають керувати рухом),

непарні — спинний, анальний і хвостовий (допомагають тримати рівновагу та рухатися).

Головним органом руху є хвіст.

Тіло риби вкрите лускою, яка захищає її. Шкіра виділяє слиз, що зменшує тертя у воді.

Луска кісткової риби

Особливий орган чуття риб — бічна лінія, яка допомагає відчувати рух води та перешкоди.

Зовнішня будова риби на прикладі окуня річкового.

Хрящові риби поширені переважно в морях.

Скелет утворений з хрящової тканини, звідки й походить їхня назва. З боків (в акул) або знизу голови (у скатів) помітно 5-7 парних зябрових щілин. Плавального міхура немає. Шкіра зазвичай укрита лусками, що нагадують маленькі зубчики: їхня основа утворена з тієї самої речовини, що й зуби людини. У хижих акул зуби періодично замінюються.

Хрящові риби — роздільностатеві тварини. Самка відкладає ікринки, вкриті щільними оболонками (тому їх називають яйцями). З них виходять молоді риби, що загалом нагадують дорослі особини (прямий розвиток). Деякі види народжують уже молодих особин.

Найпоширеніші хрящові риби — акули та скати. Акули мають переважно обтічну форму тіла. Передня частина голови видовжена. Рот у формі півмісяця оточений великою кількістю зубів. Основний орган руху — хвостовий плавець, що має вигляд півмісяця. Більшість акул — активні хижаки, лише деякі види (наприклад, китова акула) живляться дрібними організмами. У прибережних водах Чорного моря поширений катран звичайний, або морський собака. Цей вид сягає трохи більше 1 м завдовжки, живиться рибою, молюсками, ракоподібними та не становить небезпеки для людини.

Хрящові риби. А. Катран звичайний (морський собака). Б. Морська лисиця (рая колюча). В. Морський кіт (хвостокол звичайний)

Тіло скатів сплющене зверху вниз. Плавають скати, хвилеподібно рухаючи широкими грудними плавцями. Більшість цих риб веде придонний спосіб життя — вони лежать на морському дні, чатуючи на здобич, або закопуються в пісок. У прибережній смузі Чорного та Азовського морів мешкають морська лисиця (рая колюча) та морський кіт (хвостокол звичайний) . Самки морських лисиць сягають до 125 см завширшки.

Цікаво знати. Яйце ската морської лисиці має відростки, за допомогою яких воно прикріплюється до різних підводних предметів; за незвичний вигляд, що нагадує гаманець, ці яйця називають «гаманцем русалки» .

Яйце ската морської лисиці

У скелеті кісткових риб присутня кісткова тканина.

Зябра прикривають зяброві кришки.

Більшість кісткових риб мають плавальний міхур.

Самки кісткових риб зазвичай відкладають вкриті драглистою оболонкою ікринки у воду або на підводні предмети, а самці їх запліднюють сім’яною рідиною . Деяким представникам притаманне народження личинок і навіть мальків (як-от акваріумні рибки гупі).

Для розвитку зародка в його тілі міститься запас поживних речовин (жовток) .

Розвиток у більшості кісткових риб непрямий.

Цикл розвитку кісткових риб на прикладі окуня річкового: 1 — ікра, відкладена на підводні рослини; 2 — ікринка; 3 — розвиток личинки в ікринці; 4 — личинка; 5 — мальок (схожий на дорослу рибу, але нездатний розмножуватись); 6 — доросла риба; 7 — самка відкладає ікринки

Чому деякі риби не можуть нереститися там, де вони живуть?

До кісткових риб належать променепері та лопатепері. У променеперих тонкі плавці мають скелет з кісткових променів, між якими розташовані тонкі згортки шкіри. Завдяки такій будові плавці можуть легко змінювати свою форму. До променеперих належить багато груп риб, що мають промислове значення: осетроподібні, коропоподібні, оселедцеподібні тощо.

Працюючи з інформацією, заповни табличку в зошиті.

В осетроподібних скелет переважно хрящовий. Хорда зберігається протягом усього життя. Передня частина голови видовжена, ротовий отвір має вигляд поперечної щілини, зуби у дорослих риб відсутні. Подібно до хрящових риб хвостовий плавець осетроподібних у вигляді півмісяця. Уздовж тіла п’ятьма рядами проходять великі кісткові щитки. Крім того, шкіра вкрита багатьма дрібними лусочками. У морях і річках нашої країни мешкають білуга звичайна, осетри руський та атлантичний (осетер європейський), стерлядь і севрюга. Більшість із цих видів занесено до Червоної книги України.

Осетроподібні мають велике промислове значення. Дуже цінують їхнє м’ясо та ікру (яку через її забарвлення називають чорното). Людина штучно розводить деякі види осетроподібних. Зокрема, створено гібрид білуги та стерляді — бістер, який швидко росте й має високі харчові якості ).

Осетроподібні. А. Стерлядь. Б. Бістер

Серед коропоподібних є хижаки (наприклад, жерех) та рослиноїдні види (як-от товстолобик білий) . У прісних водоймах України мешкає короп звичайний. Окремі його особини можуть сягати до 48 кг при довжині тіла до 1 м. Відомим об’єктом промислу та спортивної рибалки є карась сріблястий. Ця риба вражає своєю невибагливістю до умов існування. Карась сріблястий може жити за значного дефіциту кисню, переносити нетривале пересихання або промерзання, закопуючись у мул.

А. Товстолобик білий. Б. Короп звичайний

Оселедцеподібні — риби дрібних і середніх розмірів. Їхнє обтічне тіло, за винятком голови, вкрите дрібною лускою, що надає йому сріблястого кольору. В Україні в Чорному морі поширений чорноморський оселедець (оселедець дунайський), анчоус європейський (хамса) та інші промислові види оселедцеподібних.

Лососеподібних можна розпізнати за наявністю на спинному боці тіла особливого жирового плавця, позбавленого променів. Більшість видів лососеподібних мешкає в морях, однак для розмноження заходить у річки.

В Україні мешкає харіус європейський (у басейнах Дунаю та Дністра). Дунайський (головатиця) і чорноморський лососі занесені до Червоної книги України.

Форель райдужна (пструг райдужний) віддає перевагу прохолодній воді, тому мешкає в гірських річках. Її штучно розводять у рибних господарствах Закарпаття та Карпат.

Цікаво знати. Лососеподібних часто називають «червоною рибою», оскільки їхнє високоякісне м’ясо має червонувате забарвлення. Дуже цінується в усьому світі й ікра цих риб, яка теж має червоне забарвлення.

Окунеподібні переважно хижаки. Характерною їхньою ознакою є жорсткі промені плавців. Багато видів мають промислове значення. У Чорному морі добувають скумбрію атлантичну (зрідка цей вид заходить і в Азовське море), ставриду середземноморську.

У прісних водоймах України поширені окунь річковий, судак звичайний та інші види цих риб.

У парних плавцях лопатеперих риб є м’ясисті лопаті з добре розвиненою мускулатурою. Упродовж життя в цих риб зберігається хорда. До цієї групи належать целакантоподібні (раніше їх називали кистеперими — латимерії) та дводишні (протоптер).

Оселедцеподібні, лососеподібні та окунеподібні. А. Оселедець чорноморський. Б. Форель райдужна. В. Судак звичайний

Знай, люби, бережи!

https://vseosvita.ua/learning/app/xqjkivm367

Скрін про виконання прикріпити.

Залежно від особливостей будови скелета (наявності чи відсутності у його складі кісткової тканини) риб поділяють на дві групи: хрящові та кісткові. До хрящових риб належать акули та скати. Відомі дві великі групи кісткових риб, які відрізняються особливостями будови плавців: променепері (осетроподібні, коропоподібні, оселедцеподібні, сомоподібні, лососеподібні, окунеподібні тощо) та лопатепері (целакантоподібні та дводишні).