РУСЬ-УКРАЇНА у другій половині X – першій половині XI ст.

У 980 році в Києві утвердився князь Володимир Святославич. Його ще називали Великим, Красним Сонечком, Хрестителем.

Шлях Володимира до київського престолу був непростим, тож князь насамперед вирішив зміцнити своє становище. Для цього здійснив адміністративну реформу.

Володимир вирішив замінити варягів на руських воїнів, таким чином здійснивши військову реформу. За вірну службу обдаровував дружинників землею. Володимир першим з київських князів карбував монети зі срібла (срібники) та із золота (златники).

Щоб захистити мешканців країни від нападів кочовиків, Володимир Святославич наказав звести на півдні нову систему укріплень та поновити наявні оборонні споруди. В народі ці укріплення назвали Змієвими валами.

Володимир міркував, як зміцнити князівську владу, посилити власний авторитет.

988 року князь охрестився сам у місті Корсуні (Херсонесі) під ім’ям Василій, а згодом у Києві на річці Почайна охрестив населення держави.

почали зводити муровану церкву Успіння Пресвятої Богородиці. На будівництво храму та його утримання князь виділив десяту частину свого майна, тож церкву називали Десятинною.

Отже, запровадивши в 988 році християнство, Володимир Великий зміцнив князівську владу в державі та міжнародний авторитет Русі-України, сприяв розвитку культури.

По смерті князя Володимира чотири роки тривала боротьба між його синами за київський престол. У 1036 році князь Ярослав об’єднав володіння та «став єдиновладним володарем Руської землі».

Щоб забезпечити єдність держави та тримати в покорі підвладні території, він § 8 47 призначав намісниками в головних містах своїх синів. Помираючи, розділив землі між ними, аби уникнути міжусобиць.

Значною мірою дбав князь про церкву, адже вважав її запорукою свого успішного правління. Відтак, у середині ХІ століття в Києві налічувалося до 400 храмів.

Собор Святої Софії став культурним осередком у Києві: тут було відкрито першу бібліотеку, тут монахи переписували книги, тут же діяла школа, де хлопчики зі знатних родин навчалися грамоти.

Він посприяв укладанню першої писемної збірки законів Русі-України. Її було названо іменем законодавця – «Правда Ярослава» («правда» тут означає «закон»).

За налагодження мирних стосунків із державами дипломатичним шляхом, насамперед через династичні шлюби, Ярослава Мудрого називали «тестем Європи».

Тривалий час печеніги не давали спокою русам. Покласти край цьому зумів князь Ярослав Мудрий.

Сталася та подія 1036 року від Різдва Христового. Отже, Русь-Україна за правління Ярослава Мудрого стала сильною європейською державою. Такий статус було досягнуто не стільки завдяки військовим перемогам, скільки завдяки вдалій «шлюбній дипломатії», розвитку освіти, літописання, розквіту будівництва.

1. Як Ви вважаєте, правління якого київського князя, можна вважати розквітом Київської держави? (Відповідь обґрунтуйте)