Русь-Україна часів Ярослава Мудрого

1. ПРИХІД ДО ВЛАДИ ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА

Дорога до влади над Києвом і Руссю-Україною майбутнього князя Ярослава Володимировича тривала чотири роки: від 1015 до 1019 рр. Батько посадив його намісником у м. Новгороді.

Після смерті київського князя Володимира Святославича (Великого) між його синами розпочалася жорстока боротьба за батьківський престол. Під час неї четверо синів Володимира загинули: Борис і Гліб (перші руські святі), Святополк і Святослав. Автор «Повісті минулих літ» звинуватив у вбивстві Бориса та Гліба їхнього старшого брата Святополка, який у літописі дістав прізвисько «Окаянний», проте не всі сучасні історики погоджуються саме з такою версією подій.

Проти Святополка з Новгорода виступив Ярослав, який і переміг у боротьбі та посів батьківський престол у Києві.

Оскільки переможений Святополк був зятем польського князя Болеслава, то тесть на короткий час відвоював для Святополка Київ. Ярослав утік до Новгорода, набрав дружину з варягів і відвоював у Святополка Київ.

2. ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА В КИЄВІ (1019-1054 рр.)

Після поразки Святополка у Ярослава залишився ще один конкурент — брат Мстислав, тмутороканський князь. Унаслідок поразки Ярослава від мстиславового війська київський князь був змушений віддати Мстиславу весь лівий берег Дніпра, крім Переяславського князівства. Після угоди 1026 р. між братами запанував мир: Ярослав допомагав Мстиславу у його походах на Кавказ, а Мстислав — брату в походах проти поляків і балтських народів. Історики навіть використовують термін «дуумвірат» (співправління двох володарів) для характеристики цього періоду в історії Русі.

Після смерті брата в 1036 р. Ярослав об’єднав обидві частини держави і став єдиним правителем Русі-України.

Часи князювання Ярослава Володимировича — період піднесення і розквіту Русі-України.

Головну увагу князь зосередив на зміцненні держави. Взявши за взірець Константинополь, Ярослав почав розширювати межі Києва. Так з’явилося «Місто Ярослава»

Авторитет і влада Ярослава Мудрого у світських і церковних колах були такими великими, що митрополитом Київським, усупереч візантійській традиції, став русин — священник церкви Спаса на Берестові Іларіон (1051 р.): високоосвічений ерудит, блискучий промовець і патріот Русі, автор твору «Слово про закон і благодать». Пізніше Іларіон був затверджений Константинопольським Патріархом. Церква також отримала право судити парафіян.

. «РУСЬКА ПРАВДА» («ПРАВДА ЯРОСЛАВА») — ПЕРША ПИСЕМНА ЗБІРКА ЗАКОНІВ РУСІ-УКРАЇНИ

Близько 1016 р. створено перший писаний кодекс (звід, збірка) законів — «Руська правда». Ця збірка узаконила суспільну нерівність, всебічно захищала інтереси землевласників, одночасно обмежуючи сваволю знаті.

«Руська правда» («Правда Ярослава») стала основою законодавства в ХІ—ХІІІ ст. Вона є цінним джерелом вивчення державної організації Русі, господарства й побуту тих часів.

4. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЯРОСЛАВА ВОЛОДИМИРОВИЧА

Ярослав Володимирович у зовнішній політиці продовжував курс батька — Володимира. Кордони Русі-України розширилися. Саме завдяки успіхам у зовнішній і внутрішній політиці історики набагато пізніше дали йому прізвисько Мудрий.

Ярослав уклав військові угоди з німецькими королями Генріхом II та Генріхом III.

Скориставшись смертю короля Болеслава й усобицями у Польщі, Ярослав Мудрий повернув Червенські міста, а також міста Белз та Перемишль. Ярослав видав за нового польського короля Казимира І, онука Болеслава, свою сестру Марію-Добронєгу. Казимир визнав встановлений Ярославом кордон, а руси допомогли повернути полякам Мазовію.

У 1036 р. об’єднані війська київської і новгородської дружин вщент розгромили печенігів, які відступили на Балкани. Щоправда прийшли нові кочовики — торки, а пізніше половці

Свідчать документи

Літопис руський про розгром печенігів (1036 р.)

А було ж печенігів без числа. Ярослав тоді виступив із города, приготував до бою дружину. І поставив він варягів посередині,

а на правій стороні — киян, а на лівім крилі — новгородців, і стали вони перед городом. А печеніги почали йти на приступ, і зступилися вони на [тім] місці, де ото є нині свята Софія, митрополія руська; бо тоді [це] було поле поза городом. І сталася січа люта, і ледве одолів під вечір Ярослав, і побігли печеніги в різні боки.

• 1. Де відбулася битва з печенігами?

• 2. Який собор нагадує про місце перемоги Ярослава Мудрого над печенігами?

Під час хрещення Ярослав отримав ім’я Юрій (Георгій). На балтійських землях князь побудував фортецю Юр’їв, яку назвав на честь свого небесного патрона (нині м. Тарту в Естонії). Фортеця з такою самою назвою побудована 1032 р. і на річці Рось (нині м. Біла Церква Київської області). Це дало можливість відсунути кордон із кочовиками ще далі на південь. Південні кордони по Росі разом із русами захищали полонені з польських і литовських походів Ярослава і «свої погани» — кочовики, що перейшли на службу до князя київського.

Добрі відносини князь Ярослав мав зі Скандинавією, адже кістяк його війська становили нормани (варяги).

Проте за Ярослава погіршилися відносини з Візантією. Дійшло навіть до невдалої для русів війни в 1043 р. Мир було укладено 1046 р. Імператор видав свою дочку за сина Ярослава Мудрого князя Всеволода. Сином від цього шлюбу був переяславський, а пізніше київський князь початку XII ст. Володимир, який надзвичайно пишався своїм походженням і взяв собі прізвисько діда — Мономах.

Багато уваги Ярослав Мудрий приділяв західноєвропейським справам, намагався вирішувати питання не силою зброї, а династичними шлюбами.

Поміркуйте, чому Ярослава Мудрого називають «тестем Європи».

В останній рік життя Ярослав склав для своїх п’ятьох синів заповіт. Князь сподівався, що заповіт убереже його синів від боротьби за владу в Києві.

Ярослав Мудрий помер у Вишгороді у віці 76 років (рідкісне явище в ті часи дожити до такого похилого віку) і похований у Софійському соборі в мармуровому саркофазі, який зберігся і до сьогодні.

Для кращого розуміння теми перегляньте відео