• Всеосвіта
  • Бібліотека уроків
  • Українська література
  • Русь, її культура та письменство.Усний народний епос. Теми та мотиви билин, їхні художні особливості. Композиція і сюжет «Билини про Іллю Муромця та Соловія». Образ київського богатиря Іллі Муромця – оборонця рідної землі, його сила й мужність.
Урок:

Русь, її культура та письменство.Усний народний епос. Теми та мотиви билин, їхні художні особливості. Композиція і сюжет «Билини про Іллю Муромця та Соловія». Образ київського богатиря Іллі Муромця – оборонця рідної землі, його сила й мужність.

10.09.2025
15 0
1 6 5
8 Клас

7

2

288

9

3

8

Залучено ШІ
При створенні цього матеріалу був залучений штучний інтелект.
Опис уроку (учням цей опис не показується):

🔵 Навчальна мета:

  • Ознайомити учнів із культурними особливостями Київської Русі, її усною традицією та зародженням письменства.

  • Сформувати уявлення про билини як жанр усного народного епосу.

  • Розкрити теми, мотиви та художні особливості билин, зокрема «Билини про Іллю Муромця та Соловія».

  • Навчити аналізувати композицію, сюжет та образи героїв билини.

  • Поглибити знання про роль Іллі Муромця як символу захисника рідної землі.

🟠 Розвиваюча мета:

  • Розвивати навички аналізу фольклорного тексту, вміння виділяти ключові елементи сюжету та художні засоби.

  • Формувати логічне мислення, здатність до порівняння, узагальнення та висловлення власної думки.

  • Стимулювати творчу уяву через інтерпретацію образів та ситуацій.

  • Розвивати мовленнєву культуру, збагачувати словниковий запас учнів.

🟢 Виховна мета:

  • Виховувати повагу до історичного минулого, культурної спадщини та героїчних постатей народу.

  • Формувати почуття патріотизму, гордості за рідну землю та її захисників.

  • Підкреслити важливість моральних якостей — мужності, сили духу, справедливості.

  • Сприяти усвідомленню значення героїчного епосу як джерела національної ідентичності.

Вміст уроку:
1
2
3
4
5
6
7
Опис, який учні побачать перед початком уроку

Вітаю, восьмикласники!

Сьогодні ми вирушимо в подорож у часи Київської Русі — добу, коли слово мало силу, а герої жили не на сторінках книжок, а в серцях народу. Ми познайомимось із билинами — усними поетичними творами, що передавалися з уст в уста, як скарби пам’яті.

🔍 На уроці ми дізнаємось:

  • Що таке билина і чому вона важлива для нашої культури.

  • Які теми та мотиви хвилювали наших предків.

  • Як Ілля Муромець став символом сили, мужності та захисту рідної землі.

  • Чому Соловей — не просто розбійник, а уособлення зла, яке треба подолати.

Цей урок — не лише про літературу. Це про героїв, які живуть у кожному з нас. Про вибір — боротися чи мовчати. Про силу, яка народжується не в м’язах, а в серці.

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

🎓 Мінілекція (створити конспект)

Київська Русь — колиска культури і слова

🏰 Київська Русь: історичний контекст

Київська Русь — одна з наймогутніших держав середньовічної Європи, що існувала з IX до XIII століття. Її столиця — Київ — стала центром політичного, економічного та культурного життя. Саме тут зароджувалась національна ідентичність, формувались традиції, вірування, моральні цінності, які згодом стали основою української культури.

📜 Письменство: народження слова

Прийняття християнства у 988 році князем Володимиром Великим стало поштовхом до розвитку писемної культури. З’являються перші школи, монастирі, бібліотеки. Письменство Русі — це не лише літера, а світогляд, мудрість, духовна глибина.

Найвідоміші пам’ятки:

  • «Повість минулих літ» — літопис, що розповідає про походження Русі, її князів, події та легенди.

  • «Слово про Ігорів похід» — героїчна поема, що оспівує мужність князя Ігоря.

  • Проповіді, житія святих, молитви — духовна література, яка формувала моральні орієнтири.

🎭 Усна народна творчість: билини

Поряд із писемною культурою розвивалась усна народна творчість — билини, казки, легенди, пісні.

📖 Билина— це жанр усної народної творчості, героїчна епічна поезія, що оспівує подвиги богатирів, захисників рідної землі. Назва походить від слова «биль» — тобто те, що було, що сталося насправді (за уявленням народу). Билини передавалися з уст в уста, зберігаючи пам’ять про героїчне минуле Русі.

🛡️ Теми билин

Билини охоплюють універсальні теми, які були важливими для народу в усі часи:

  • Захист рідної землі — богатирі боронять Русь від ворогів, розбійників, чужинців.

  • Боротьба з ворогами — як зовнішніми (напади), так і внутрішніми (зрадники, розбійники).

  • Вірність князю та народу — богатирі служать князю, але часто керуються власним моральним кодексом.

  • Народна справедливість — герой карає зло, захищає слабких, відновлює порядок.

Ці теми формують уявлення про ідеального захисника — сильного, чесного, вірного.

🔁 Мотиви билин

Мотиви — це повторювані сюжетні елементи, які створюють структуру билини:

  • Чудесне зцілення або народження Наприклад, Ілля Муромець 33 роки лежав, не міг ходити, але отримав силу від мандрівників — це мотив чудесного перетворення.

  • Подолання зла Герой перемагає ворога — Соловія, Змія, Тугарина — це символ боротьби добра зі злом.

  • Подорож або випробування Багато билин мають структуру «дороги»: герой вирушає в путь, долає перешкоди, здобуває славу.

  • Служба князю Герой приходить до Києва, вступає на службу, стає частиною дружини — мотив вірності державі.

🎨 Художні особливості билин

Билини мають виразну поетичну форму, яка допомагає запам’ятовувати текст і створює емоційний ефект:

1. Гіпербола — перебільшення

  • Герої мають надлюдську силу: «одним ударом — десять ворогів», «кінь — як гора».

  • Це не просто фантазія, а символ могутності, ідеалізованої сили.

2. Епітети — образні означення

  • «Добрий молодець», «сірий сокіл», «гучний голос» — створюють яскраві образи.

  • Епітети допомагають передати емоційне ставлення народу до героя.

3. Повтори — ритмічні повторення фраз

  • «Їхав-їхав Ілля Муромець…», «бив-бив Соловія…» — створюють музичність і ритм, полегшують запам’ятовування.

4. Ритмічна мова

  • Билини мають особливу інтонацію, часто наближену до речитативу.

  • Це дозволяло виконувати билини під акомпанемент гуслів або просто вголос — як усне театральне дійство.

2

Робота над змістом

"Билини про Іллю Муромця та Соловія"

Виразне читання билини.

Гей, у славному та у городі у Муромлі,

Та у тому селі та Карачаєві,

Гей, то не старий дуб к землі нагинається,

Ой то добрий молодець Ілля Муромець

Батьку-матері уклоняється:

«Благослови, батьку та матер рідна,

У славний город Київ з’їздити,

Сонечку стольнокиївському

Князю Володимиру служити,

Віри християнської та боронити!»

Сам на доброго коня сідав,

У чисте поле виїжджав,

Озера-річки перепливав,

Ліс ламав,

Під город, під Чернігів під’їжджав.

Під городом, під Черніговом,

Не ворон чорний небо укриває,

Не туман налягає,

Стоїть сила-силенная,

Днем від куряви сонця красного,

Ніччю місяця ясного

Не видати.

Стоять три царевичі,

Мурзи погані, татарове,—

З коршем1 сили до сорока тисяч,

Хочуть город Чернігів узяти,

Всіх упень рубати,

Церкви Божії скидом пускати.

Тоді ж то старий козак

Ілля Муромець добре дбав,

Меча в руки брав,

Почав він гуляти,

Поганих мурзів-татарів наїжджати:

Куди їде—

Куди вулиця,

Куди верне —

Туди провулок.

Не стільки сам бив,

Скільки конем топтав,

Не один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.

Трьох царевичів живими впіймав,

Словами промовляв:

«Ей ви, царевиці та царенята,

Чи мені вас у полон брати,

Чи мені вам буйні голови з пліч зняти?

А то краще їдьте в свої царства,

Та по всьому світу розкажіть,

Що свята Русь не пуста стоїть,

Що святу Русь могутні богатирі бережуть».

Тут відкриваються ворота

У Чернігів-город,

Виходять чернігівці,

Низько вклоняються,

До козака Іллі Муромця

Словами промовляють:

«Живи-то у нашому городі

Чернігові воєводою,

Суди суди всі по-правильному,

Всі тобі повинуватись будемо».

Старий козак такеє промовляє:

«Не хочу я жить у вас воєводою,

Покажіть мені пряму дорогу

У славний стольний Київ-город».

Тоді ж то чернігівці словами промовляють:

«Ой тото пряма дорога у славен город Київ

Заросла лісами Бринськими,

Уже тридцять літ простою дорогою

В Київ не їжджено.

Сидить Соловій-розбійник

На семи дубах,

На миль тридцять

Ні кінному, ні пішому

Пропуску немає.

Як засвистить Соловій по-солов’їному,

Як закричить він по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному,

Так усі трави-мурави в’януть,

Усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей,

Так всі мертві лежать.

Простою дорогою — п’ятсот верств,

А дальшою дорогою — ціла тисяча».

Поклонивсь їм Ілля Муромець

Та поїхав лісами Бринськими,

Простою дорогою в славний город Київ.

Їдною рукою коня тримав,

Другою рукою дуба рве.

Дуби рве самі коренистії

Та мости мостить,

Шлях укладає та все прямоїжджий.

Як під’їхав він до річки

Як побачив його Соловій-розбійник,

Як засвище він по-солов’їному,

Як закричить по-звіриному,

Як зашипить по-зміїному —

Всі трави-мурави в’януть,

Усі квіти обсипаються.

Там під муром тим Ілля Муромець зітхає,

До коня мовляє:

«Невже ж ти, коню мій богатирський,

По темних лісах зо мною не з’їжджав,

Пташиного посвисту не чував?»

Бере ярий лук,

Бере стрілу калену,

Натягнув тятиву шовкову,

Сам до стріли словами промовляє:

«Лети, моя стріло калена,

Вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

Та попади, стріло,

Соловію в праве око!»

Як вилетіла стріла вище лісу стоящого,

Нижче облака ходящого,

А попала Соловію в праве око,

А вилетіла стріла лівим вухом.

Упав Соловій Зо семи дубів,

Та Ілля Муромець того придбав,

Соловія стрімко в кайдани кував,

А до булатного стременя в’язав,

Сам простою дорогою

У город Київ вирушав.

Гей, як приїхав Ілля Муромець у город, у Київ,

Приїхав до сонечка-князя у широкий Двір,

Ставив коня серед двору княжого,

Соловію-розбійнику наказував:

«Гляди ж, Соловію, не відступай від доброго коня,

Бережи ти коня мого богатирського,

Від мене тобі, знай, нікуди не втекти».

А сам доброму коню наказував:

«Гей, ти, мій добрий коню богатирський,

Бережи проклятого Соловія,

Щоб він не відв’язався від стременя булатного мого».

Сам ввійшов він у палати княжії,

Хрест-то він клав по-писаному,

Поклін-то вів по-ученому,

Вклонявся на чотири сторони

Сонечку-князю з княжною Апраксією.

Говорить Володимир Князь стольнокиївський:

«Звідкіля ти, славний молодче,

З якої землі, якої матері,

Якого роду-племені єси?»

Промовить Ілля: «Єсть я із города із Муромля,

Із села із Карачаєва,

Ілля Муромець та і син Іванович,

А приїхав я у стольний город Київ

Послужити більше, князю мій, вірою-правдою,

Оборонять Русь святую,

Віру християнськую православную».

Говорить тут князь Володимир стольнокиївський:

«А якою, добрий молодче, дорогою ти їхав

В стольний город Київ, Прямоїжджою чи окружною?»

Промовить Ілля Муромець такії слова:

«Сьогодні рано з рідним батьком і ненькою прощавсь,

На полудник хотілось мені у тебе правувати,

А прилучилось мені три причини:

Що перша причина — Чернігів-город від облоги виручати,

Що друга причина: на п’ятнадцять верст

Мости через річку Самородину мостити,

А що вже третя причина — Соловія-розбійника

З сімох дубів збивати,

У город Київ проводжати,

Тобі, князю, гостинця дарувати.

Так уже прямою дорогою

Приїхав я із города Муромля

У славний город Київ, князю».

Так тут князь Володимир стольнокиївський

Зі своїми князями та боярами;

Виходили вони на широкий двір

Подивитися на Соловія-розбійника.

Говорить Володимир-князь:

«Ой ти, Соловію-розбійнику,

Засвищи ти по-солов’їному,

Закричи ти по-звіриному,

Засичи ти по-зміїному».

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Ой князю Володимир стольнокиївський,

Не твій я слуга,

Не у тебе і хліб їв

Та зелен-вино пив,

А Іллі мені розказувать».

Так тут промовив Ілля Муромець:

«Засвищи, Соловію, напівсвисту,

Закричи ти та напівкрику,

Зашипи ти та напівшипу!»

Говорить Соловій-розбійник:

«Запечатались мої кроваві рани,

Налийте мені чару вина зеленого!»

Так тут налили чару зелен-вина на півтора відра,

Випив Соловій чару зелен-вина —

Як засвище Соловій на цілий свист,

Як закричить він на повен крик,

Як зашипить він на повен шип,

Всі трави-мурави зов’яли,

Листя з дерев посипалось,

А в князя з теремів високих криші зривало,

Всі хрустальнії скельця повипадали,

По всьому городу, по Києву

Всі бременні кобили ожеребились,

Всі гості на княжому дворі,

Всі бояри та воєводи

На землі, як снопи, лежать.

Сам князь Володимир стольнокиївський

По двору кругом біжить,

Куньовою шубою вкривається.

Каже Ілля Муромець:

«Чого ж ти, Соловію-розбійнику,

Мого наказу не послухав,

Я ж велів тобі свистіти напівсвисту

І кричати напівкрику,

Шипіти напівшипу».

Говорить йому Соловій-розбійник:

«Уже, либонь, прочував я свій кінець

І тому посвиснув на повний свист,

Крикнув на повний крик

Та зашипів на повний шип».

Тут старий козак Ілля Муромець

Брав Соловія за білі руки,

Повів його на поле Куликове

Та відрубав йому

Буйну голову.

Так з тої пори не стало

Соловія-розбійника на святій Русі.

Тут-то славному козаку Іллі Муромцю

Славу співають

По всім землям,

По всім ордам

Однині і довіка,

А вам на многі літа!

Прослухайте

Паспорт твору

Назва – Старина про Іллю Муромця та Соловʼя

Автор – народ

Жанр – билина

Рід літератури – епос

Тема: розповідь про життя та подвиги богатиря Іллі Муромця, який захищав Київську Русь.

Ідея: прославляння мужності та патріотизму.

Головні герої:

Ілля Муромець,

Соловей Розбійник,

князь Володимир

Композиція:

Заспів. “А хто б нам сказав про старовину,

Про старовину, про бувальщину…”

Зачин. Початок розповіді. “У славетному місті Муромі,

У селі було Карачаровім…”

Основна частина. Батьківське благословення. Подорож Іллі Муромця до Києва.

2. Бій з ворогами біля Чернігова.

3. Свист Солов’я- розбійника. Двобій із потворою.

4. У стольному Київ- граді.

Кінцівка. Вінчає розповідь. “Отут Іллі і славу співають.”

“На тому билина і скінчилася.”

Художні засоби:

Епітети (добрий молодець, славний город, старий дуб, чисте поле, ворон чорний, сонце красне, місяць ясний, буйна голова, стріла калена, тятива шовкова, ліси темні, добрий кінь)

Гіперболи

«Не стільки сам бив,

Скільки конем топтав

Не один мурза, ні татарин

Не міг втекти і спастися.»

Ілля Муромець побив сам силу- силенну ворогів.

Гіпербола- перебільшення богатирської сили

«Одною рукою коня тримав,

Другою рукою дуба рве.»

***

«Так тут налили чару зелен- вина –

на півтора відра.

Випив Соловій чару зелен- вина…»

***

Свист Соловія

«Як засвистить Соловій по- солов‘їному,

Як закричить він по- звіриному,

Як зашипить по- зміїному,

Так усі трави- мурави в‘януть,

Усі квіти обсипаються,

А хто близько з людей

Так всі мертві лежать.»

3

Бесіда за змістом балади

  1. Скільки років Ілля Муромець не міг ходити до свого чудесного зцілення?

  2. Хто дав Іллі Муромцю силу, щоб він міг стати богатирем?

  3. Кого переміг Ілля Муромець на шляху до Києва?

  4. Яку особливу здатність мав Соловей-розбійник?

  5. Що зробив Ілля Муромець після перемоги над Соловієм?

  6. Яке місто захищав Ілля Муромець?

  7. Кому служив Ілля Муромець після прибуття до Києва?

  8. Яку рису характеру найчастіше приписують Іллі Муромцю?

4

Ілля Муромець: характеристика героя

Ілля Муромець – один з найвідоміших билинних героїв. Це сильний, хоробрий і мужній богатир, герой Київської Русі, який з честю захищав своїх людей і батьківщину від ворогів. Було доведено, що легендарний воїн дійсно жив за часів князя Володимира, який призначив його старшим з богатирів.

Народився богатир у с. Карачарово (недалеко від Мурома). Його батьки були простими селянами. Кажуть, що Ілля до 33 років не був таким могутнім, а навпаки, його вважали обділеним фізичною силою.

Але в один день до нього завітали 3 старці. На той момент Ілля був один в будинку. Коли гості попросили води, Ілля настільки захотів їх уважити, що опустивши ноги, відчув силу й міцно став на них. Він підніс гостям воду, але чоловіки сказали, щоб він її випив. Послухавши гостей, господар відпив трохи і відчув неймовірну силу.

Старці передбачили, що завдяки своїй силі він стане непереможним для ворогів. Але спочатку він повинен знайти величезний камінь і пересунути його з місця. Побачивши здорового сина, батьки зраділи, благословили його на захист батьківщини.

Богатир відправився на пошуки валуна, а коли знайшов, зрушив і побачив обладунки та зброю. В ту секунду до нього прискакав вороний кінь, який став його відданим помічником і другом. Після того випадку, Ілля Муромець негайно приступив до служби у князя в Києві.

Зовні богатир був високий (майже 2 м ростом) та плечистий. Мав пильний строгий погляд, чорні виразні брови, сиву бороду та русяве волосся.

Завдяки тому, що герой довгі роки не міг покинути своє ліжко, його характер зміцнів і став витривалим, тобто він був терплячим. Він без жодного страху бився за інтереси та свободу свого народу. Вражаючи ворогів відвагою і силою, кожен раз приносив Русі перемогу. Але ніколи не любив звеличувати себе і хвалитися.

У своєму поєдинку з Солов’єм-Розбійником він проявляє кращі якості свого характеру. Ілля сміливо кидається в бій, не злякавшись смертоносного свисту ворога, від якого гнуться дерева і тікають дикі звірі. Богатир має неймовірну силу, швидко перемагає Солов’я-Розбійника, а потім і його численну рідню. Ілля поводиться як справжній слуга держави, він везе зв’язане чудовисько в Київ до Великого князя, щоб той вирішив долю розбійника.

🔹 Аспект образу

🔍 Характеристика

📖 Приклад із билини / пояснення

Походження героя

Простий селянин, 33 роки не міг ходити

Символізує, що герої не народжуються сильними — силу дає народ, віра, чудо

Чудесне зцілення

Отримує силу від мандрівників

Мотив перетворення: з немічного — в могутнього

Фізична сила

Надлюдська, гіперболізована

Перемагає Соловія одним ударом, легко долає ворогів

Мужність і рішучість

Не боїться небезпеки, діє швидко й впевнено

Вирушає до Києва, не вагається вступити в бій

Захисник рідної землі

Бореться з ворогами, розбійниками, захищає Київ

Перемагає Соловія — символ загрози Русі

Вірність князю і народу

Стає слугою князя, але керується власним моральним кодексом

Відданий державі, але не сліпо підкоряється — діє справедливо

Народний герой

Уособлення народної сили, справедливості, честі

Його образ — ідеал, створений народною уявою

Скромність і простота

Не хизується силою, не прагне слави

Його дії — не заради себе, а заради добра

Моральна сила

Бореться не лише фізично, а й за правду, справедливість

Його перемоги — це перемоги добра над злом

Символ національного духу

Втілює ідеали Русі: мужність, вірність, духовну силу

Образ Іллі — культурний код, що передається з покоління в покоління

📌 Висновок: Ілля Муромець — не просто богатир, а символ народної сили, духовної стійкості та патріотизму. Його образ — це узагальнення ідеалу захисника, який бореться не за славу, а за правду, землю і народ.

5

📘 Створи паспорт Іллі Муромця

Ім’я

Ілля Муромець

Місце народження

Вік

Стан здоров’я

Рід занять

Особливі навички

Головні подвиги

Моральні якості

Символізує

Нагороди

6

Рефлексія

Скласти сенкан до образу Іллі Муромця

7

Домашнє завдання.

Поділіть текст на частини за змістом, до кожної з них доберіть заголовок. Запишіть їх як пункти плану. Стисло перекажіть «Билину про Іллю Муромця та Солов’я» за планом (усно).

Опис, який учні побачать після проходження уроку

Дякую за роботу на уроці!

Рефлексія від 1 учня

Сподобався:

0

Так: 1

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 0

Ні: 1

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 1

Так: 0

Рекомендуємо

Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту. "Чи не той то хміль". Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту. "Чи не той то хміль". Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою.

851

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська література
8 клас

35 грн

Легенди: «Сила рідної землі», «Як виникли Карпати»

Легенди: «Сила рідної землі», «Як виникли Карпати»

513

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська література
5 клас

35 грн

Урок №11 "Народні казки та їх персонажі як художні образи"

Урок №11 "Народні казки та їх персонажі як художні образи"

569

Аватар профіля Буц Тетяна Юріївна
Мистецтво
3 клас та змішані

20 грн

"БОГАТИРІ В МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ"

"БОГАТИРІ В МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ"

1087

Аватар профіля Тунік Світлана Григорівна
Мистецтво
3 клас

46 грн

Поетичність образу Ярославни. Образ Руської (української) землі. Фольклорні мотиви в поемі. Стилістичні засоби. Символічно-міфологічні образи та їх значення

Поетичність образу Ярославни. Образ Руської (української) землі. Фольклорні мотиви в поемі. Стилістичні засоби. Символічно-міфологічні образи та їх значення

367

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська література
9 клас

35 грн

Григір Тютюнник. „Климко”. Ідея самопожертви. Характеристика образу Климка. Художні особливості твору. ТЛ. Художня деталь.

Григір Тютюнник. „Климко”. Ідея самопожертви. Характеристика образу Климка.  Художні особливості твору. ТЛ. Художня деталь.

436

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська література
7 клас

33 грн

Схожі уроки

Василь Стефаник. Життєвий та творчий шлях.

Василь Стефаник. Життєвий та творчий шлях.

663

Аватар профіля Білецька Оксана Вікторівна
Українська література
10 клас

Ліна Костенко. Творчий шлях. Громадянська позиція митця

Ліна Костенко. Творчий шлях. Громадянська позиція митця

776

Аватар профіля Ніколенко Марина Олександрівна
Українська література
11 клас

М.Коцюбинський. Повість "Дорогою ціною"

М.Коцюбинський. Повість "Дорогою ціною"

818

Аватар профіля Кот Оксана Анатоліївна
Українська література
8 клас

Григір Тютюнник "Климко". Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви

Григір Тютюнник "Климко". Доля дитини в часи воєнного лихоліття. Ідея самопожертви

2264

Аватар профіля Бурбела Людмила Василівна
Українська література
7 клас

О. Кобилянська. «Valse melancolique»

О. Кобилянська. «Valse melancolique»

410

Аватар профіля Вусата Юлія Анатоліївна
Українська література
10 клас

М. Гоголь. Повість «Тарас Бульба». Внутрішній епічний розмах твору; піднесено героїчний образ головного героя.

М. Гоголь. Повість «Тарас Бульба».  Внутрішній епічний розмах твору; піднесено героїчний образ головного героя.

649

Аватар профіля Вусата Юлія Анатоліївна
Українська література
9 клас