Рухи у рослин – процес зміни положення в просторі всієї рослини або окремих її частин. Рослини, як і всі організми, здатні відповідати на різні зміни довкілля змінами у своєму організмі або переміщенням тіла чи його частин. Наприклад, листки кімнатної рослини, яку перенесли на інше місце, через певний час знову будуть обернені в бік найкращого освітлення. У рослин, які не прикріплені до ґрунту, рухи можуть здійснювати переміщення всього організму. Наприклад, в одноклітинної водорості хламідомонади є два джгутики, за допомогою яких ці рослини активно рухаються у воді. Такий рух дозволяє їм знайти місця з найкращим освітленням, втекти від ворогів тощо. Велике значення для рослин має рух цитоплазми всередині клітин, який здійснює переміщення речовин та органел. За допомогою цього руху здійснюється транспортування речовин у рослині, фотосинтез, дихання, живлення тощо. Рухи рослин бувають позитивними (у напрямку до чинника) або негативними (у напрямку від чинника), пасивними й активними. Пасивні рухи виникають під впливом вітру, течій води тощо (наприклад, перельоти насіння кульбаби). Активні рухи можна поділити на ростові та тургорні.
Ростові рухи – це активні рухи рослин, пов'язані з процесами росту. Ці рухи в більшості рослин здійснюються повільно, не пов'язані зі значними переміщеннями всього тіла у просторі і охоплюють лише окремі органи – корінь, стебло, листки, квітки. Ростові рухи є результатом швидшого росту клітин на одному якомусь боці органа під впливом чинників середовища (наприклад, світла, температури). Причиною ростових рухів у рослин є зміна умов існування протягом доби, і насамперед освітленості й температури. Ростові рухи рослин поділяють на тропізми і настії.
Тропізми – ростові рухи в напрямку, який визначається однобічним впливом певного чинника середовища. Ці рухи можуть бути спрямовані в напрямку до подразника (наприклад, рух кошика соняшника в бік до сонця), або від нього (ріст коренів плюща в напрямку, протилежному до світла). Результатом таких рухів є те, що рослина займає в просторі якнайсприятливіше положення й уникає всього небезпечного для її життя. Найбільше значення для рослин мають геотропізми (рухи під впливом земного тяжіння), фототропізми (під дією світла), гідротропізми (під впливом води), термотропізми (під впливом температури) тощо. Настії – неспрямовані ростові рухи, які зумовлені будовою органа і спричинені загальною дифузною зміною відповідного чинника. Такі рухи обумовлені нерівномірним ростом нижньої та верхньої частини листка, пелюсток. їх можна спостерігати протягом доби, коли світло періодично змінюється темрявою. У деяких рослин квітки розкриваються вранці, а на ніч закриваються. Такі "сонні рухи" квітів і листків здійснюються у відповідь на зміну світла чи температури. Квіти кульбаби, латаття білого на ніч закриваються, а вранці розкриваються. А в матіоли й тютюну запашного – навпаки: квітки на світлі закриваються, а за зменшення освітлення – розкриваються. Завдяки настичним рухам відбувається відкривання й закривання продихів, а отже, й регуляція газообміну та випаровування води. Значення настій полягає також у пристосуванні рослин до запилення певними запилювачами, захисті пелюстками тичинок і маточок від несприятливих умов тощо.
Тургорні рухи – це активні рухи рослин, які обумовлені зміною тиску всередині певних груп клітин, унаслідок чого змінюються їхні розміри. Прикладом таких рухів є опускання листків мімози при дотику, розкривання квіток тюльпана при перенесенні з холоду в тепло, заглиблення цибулини у ґрунт протягом зими за допомогою скоротливих коренів тощо. У бобових рослин (квасоля, конюшина) у листках є листкові подушечки. Це особливі утвори при основі черешка або листочка, де містяться великі клітини. Швидка зміна тиску у верхніх та нижніх клітинах унаслідок переміщення води призводить до того, що листкова подушечка працює як шарнір, за допомогою якого листки то опускаються, то піднімаються.
Джерело - https://pidruchniki.com/77292/prirodoznavstvo/ruhi_roslin
.png)