Розвиток мовлення. Письмовий докладний переказ тексту публіцистичного стилю з творчим завданням. 9 клас НУШ

1. Організаційний момент — 1 хв

Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

Слово вчителя:

Доброго дня! Сьогодні на нас чекає робота зі словом, думкою та історичною пам’яттю. Приготуйте зошити, ручки й налаштуйтеся на вдумливу працю. Адже вміння точно передавати чужі думки та переконливо висловлювати власні — важлива складова мовної культури.

2. Емоційне налаштування. Мотивація навчальної діяльності — 3 хв

На екрані — вислів Євгена Чикаленка:

«Любити Батьківщину до глибини своєї кишені».

Запитання для учнів:

• Як ви розумієте цей вислів?

• Чи можна вважати допомогу іншим проявом любові до України?

• Які вчинки людини можуть бути корисними для суспільства?

Учні коротко висловлюють власні думки.

Підсумок учителя:

Сьогодні ми дізнаємося про людину, яка підтверджувала любов до України конкретними справами, а потім навчимося передавати цю історію послідовно, точно й виразно.

3. Повідомлення теми, мети й очікуваних результатів — 2 хв

Учитель оголошує тему уроку.

Сьогодні ви навчитеся:

• визначати тему, основну думку й стиль тексту;

• складати план для докладного переказу;

• добирати ключові слова й дотримуватися логічної послідовності викладу;

• створювати власне висловлення на основі прочитаного.

Критерії успіху: я зберігаю основний зміст тексту, правильно передаю факти, будую зв’язний текст і виконую творче завдання.

4. Актуалізація опорних знань — 4 хв

Бесіда «Пригадаймо ознаки публіцистичного стилю».

5. Первинне сприйняття тексту — 5 хв

Учитель читає текст «Євген Чикаленко — людина, яка присвятила життя Україні» або пропонує учням самостійно ознайомитися з ним.

Завдання під час слухання чи читання:

З’ясуйте, які справи Євгена Чикаленка свідчать про його відданість Україні. Зверніть увагу на імена, назви, дати та числові дані.

Євген Чикаленко — людина, яка присвятила життя Україні

«Любити Батьківщину до глибини своєї кишені» — такою була життєва позиція Євгена Чикаленка, видатного українського громадського діяча, видавця, агронома й мецената. Він вважав, що справжня любов до рідної землі полягає не лише в словах, а й у конкретних справах. Саме тому значну частину власних коштів він витрачав на розвиток української мови, науки, освіти та літератури.

Євген Чикаленко народився 1861 року в селі Перешори на Одещині. Після навчання в Харківському університеті через активну громадську діяльність він змушений був повернутися до рідного села, де перебував під наглядом поліції. Там Чикаленко займався сімейним господарством, вивчав агрономію та впроваджував нові методи ведення сільського господарства. Завдяки власній праці й господарським здібностям він став заможним землевласником.

Згодом Чикаленко переїхав до Одеси, а потім до Києва, де активно долучився до українського громадського життя. Свої статки він використовував для підтримки національного відродження, адже розумів: без розвитку рідної мови, культури й освіти український народ не зможе повною мірою усвідомити власну самобутність.

Одним із найважливіших напрямів його діяльності стала підтримка української преси. Наприкінці ХІХ століття українські видання зазнавали значних обмежень через заборони російської імперської влади. Лише після революції 1905 року з’явилися нові можливості для розвитку українськомовної періодики.

Разом із Василем Симиренком і Володимиром Леонтовичем Чикаленко підтримав видання першої щоденної української газети «Громадська думка». Після її закриття він продовжив видавати газету «Рада», яка виходила протягом восьми років. Це була збиткова справа, тому меценат постійно покривав фінансові втрати. Проте він розумів, що українська преса допомагає людям об’єднуватися, поширювати рідне слово й обговорювати важливі суспільні питання. У 1914 році газету закрила влада через посилення цензури.

Важливе місце в діяльності Чикаленка посідала підтримка освіти й науки. У 1895 році він пережив тяжку втрату — смерть своєї восьмирічної доньки. У пам’ять про неї меценат вирішив зробити щось корисне для українського народу. Гроші, відкладені на посаг дівчинки, він використав для оголошення конкурсу на найкращу доступну для широкого кола читачів історію України. Так Чикаленко прагнув увічнити пам’ять про доньку не лише пам’ятником на могилі, а й доброю справою для суспільства.

Меценат також підтримував Наукове товариство імені Шевченка. На початку ХХ століття він пожертвував 25 тисяч карбованців на будівництво Академічного дому у Львові, призначеного для українських студентів. Серед усіх доброчинців його внесок був найбільшим.

Не менш значною була допомога Чикаленка українським письменникам. Він надавав фінансову підтримку Володимиру Винниченку, Михайлу Коцюбинському та іншим митцям, виплачував їм стипендії, допомагав із виданням творів і створив фонд підтримки українських письменників.

Євген Чикаленко не ідеалізував українське суспільство й іноді сумнівався в майбутньому своєї країни. Проте ці сумніви не завадили йому присвятити багато років служінню українській справі. Він не прагнув слави й не любив вихвалятися своїми досягненнями. Найважливішим для нього було бачити результати своєї праці.

Отже, Євген Чикаленко став одним із найвизначніших меценатів українського національного відродження. Його діяльність доводить, що любов до Батьківщини виявляється у відповідальності, наполегливій праці та готовності ділитися власними можливостями заради спільного майбутнього.

6. Аналіз змісту й визначення основної думки — 4 хв

Обговорення прочитаного.

Запитання до тексту:

1. Ким був Євген Чикаленко?

2. Як він здобув статки, які згодом використовував для підтримки української справи?

3. Яку роль він відіграв у розвитку української преси?

4. Як меценат підтримував освіту, науку та літературу?

5. Чому його діяльність можна вважати прикладом громадянської відповідальності?

Висновок: Євген Чикаленко присвятив значну частину власних ресурсів розвитку української мови, культури, освіти й національного руху.

• Тип мовлення: розповідь із елементами роздуму.

• Стиль мовлення: публіцистичний.

• Основна думка: справжня любов до Батьківщини виявляється в конкретних справах, спрямованих на її розвиток.

7. Мовна робота. Складання плану — 5 хв

Учні пригадують правила укладання плану: кожен пункт має відображати завершену частину тексту, бути коротким і послідовним.

Орієнтовний план переказу

1. Любов до Батьківщини як життєве кредо Євгена Чикаленка.

2. Господарська діяльність і становлення майбутнього мецената.

3. Підтримка української преси — «Громадська думка» та «Рада».

4. Пам’ять про доньку — доброчинна справа для України.

5. Допомога українській науці й освіті.

6. Фінансова підтримка українських письменників.

7. Відданість українській справі — приклад справжнього меценатства.

Додаткове завдання: виписати ключові слова до двох пунктів плану.Орієнтовний план

План

1. Любов до Батьківщини - життєве кредо

2. Від господарника до громадського діяча.

3. Газети «Громадська думка» та «Рада».

4. Конкурс на найкращу історію України.

5. Допомога українській науці й освіті.

6. Фінансова підтримка українських письменників.

7. Відданість українській справі — взірець меценатства.

8. Підготовка до творчого завдання — 2 хв

Учитель пояснює, що після переказу учні мають доповнити роботу власним міркуванням,
пов’язаним з основною думкою тексту.

Творче завдання: перегляньте матеріал за посиланням і поясніть, як ви розумієте вислів Євгена Чикаленка «Любити Батьківщину до глибини своєї кишені». Наведіть приклади того, як сучасна людина може служити Україні.
Чи актуальна ця думка сьогодні? (3-5 речень після переказу)https://hraymarku.kse.ua/?utm_source=ig&utm_medium=social&utm_content=link_in_bio&fbclid=PAdGRleAU8OCZleHRuA2FlbQIxMQBwZG9mAmZkaWQWUQRZGz8I_bdyBUkp6k7vhIyYe_da0XNydGMGYXBwX2lkDzEyNDAyNDU3NDI4NzQxNAABp0pEnEZJBECtq5kcuwbK-cIEC9rmaXIk6ee7x-A14ryHh7bRZd9g-EdMnclN_aem_TEWgSXZFOSlej7bUuPCvYQ

Орієнтовний обсяг творчої частини — 3–5 речень.

9. Самостійна письмова робота — 20–25 хв

Інструкція для учнів

Напишіть докладний переказ тексту за складеним планом. Збережіть основні факти, логічну послідовність, важливі подробиці та публіцистичний характер викладу. Після основної частини виконайте творче завдання.

Під час написання зверніть увагу на:

• правильність написання власних назв, дат і числівників;

• абзацний поділ і логічні переходи;

• уникнення невиправданих повторів;

• розділові знаки й грамотність;

• зв’язок творчого висловлення з основною думкою тексту.