Видатні хіміки та їхній внесок у розвиток науки
Бор Нільс Ґенрик Давид
(1885-1962)
Данський фізик, лауреат Нобелівської премії 1922 року. Зробив величезний внесок у розвиток сучасної фізики, зокрема в теорію будови атома й атомного ядра, ядерних реакцій і теорію металів. Народився в Копенгагені в родині професора фізіології. Працював у Кембриджі з Джозефом Томпсоном, а пізніше в Манчестері з Ернестом Резерфордом. 1913 року запропонував принципово нову модель будови атома, удосконаливши планетарну теорію Резерфорда. Заснував Інститут теоретичної фізики в Копенгагені. Під час Другої світової війни переїхав до США, де працював над створенням атомної зброї, хоча пізніше активно виступав за мирне використання енергії атома. Альберт Айнштайн писав про нього: «Він є одним із найвидатніших наукових умів нашого століття».
Де Бройль Луї Віктор П’єр Раймон
(1892-1987)
Французький фізик, лауреат Нобелівської премії 1929 року. Народився в місті Дьєп у вельможній герцогській родині. Протягом багатьох століть члени цієї родини служили у військовій або дипломатичній галузі, але Луї порушив цю традицію, ставши науковцем. Спочатку він вивчав історію, але під упливом старшого брата зацікавився фізикою і згодом здобув науковий ступінь у Паризькому університеті. Вивчав поведінку електронів, атомів та рентгенівських променів. Найзначнішою заслугою де Бройля є те, що він першим застосував ідею Айнштайна про подвійну природу світла щодо речовин: рух частинки відповідає поширенню нескінченної хвилі. За відкриття хвильової природи електрона був відзначений Нобелівською премією. На церемонії нагородження про нього сказали: «Де Бройль відкрив зовсім інший аспект природи матерії, про який раніше ніхто не здогадувався. Блискуче відкриття де Бройля виявило, що не існує окремих світів — хвиль і частинок. Існує лише один-єдиний спільний світ».
Гайзенберґ Вернер Карл
(1901-1976)
Німецький фізик, лауреат Нобелівської премії 1932 року, зробив значний внесок у вивчення теорії магнетизму, надпровідності, квантової електродинаміки й теорії будови атома. Народився у Вюрцбурзі в родині професора давньогрецької мови. У 19 років вступив до Мюнхенського університету, у 22 роки захистив докторську дисертацію, після чого працював із Нільсом Бором. Найбільше Гайзенберґа цікавили невирішені проблеми будови атома, що були запропоновані Бором. У 26 років став професором теоретичної фізики Лейпцизького університету й опублікував фундаментальну роботу, де вперше сформулював свій принцип невизначеності — один з основних принципів теорії будови атома. 1941 року став директором Фізичного інституту в Берліні, де працював над атомним проектом. Гайзенберґ був видатним науковцем, який зробив величезний внесок у розвиток світової науки.
Ґлаубер Йоган Рудольф
(1604-1670)
Німецький алхімік і лікар. Народився в родині цирульника в Карлштадті. Він рано став сиротою й підробляв чорноробом у різних аптеках, торгував вином і виготовляв дзеркала. Накопичивши певний капітал, він сам став аптекарем і виготовляв ліки. Ґлаубер уперше добув багато речовин: фенол, бензен, чисту нітратну, оцтову та хлоридну кислоти, натрій сульфат і низку інших солей. Одним із перших почав виготовляти хімічний посуд зі скла й заснував його промислове виробництво. Розробив спосіб виготовлення кольорового скла. Першим почав застосовувати відкриту ним сіль складу Na2SO4 • 10Н2О як проносний засіб, на чому й заробив свій капітал. До сьогодні її називають ґлауберовою сіллю.
Гоффман Роалд
(нар. 1937)
Видатний американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1981 року. Народився в м. Золочів Львівської області в родині інженера — випускника Львівської політехніки. Із початком німецької окупації опинився в «трудовому таборі», але згодом родині вдалося перебратися до Польщі, а потім до США. Освіту здобув у Колумбійському університеті, а аспірантуру закінчив у Гарварді. Зробив значний внесок насамперед у галузь хімічної кінетики, пов’язав електронну будову атомів і молекул із можливістю перебігу хімічних реакцій. Його ім’ям названо правило Вудворда-Гоффмана. До сьогодні підтримує зв’язки з Україною. «Україна — обітована земля мого серця», — написав він у листі до рідного міста Золочева.
Писаржевський Лев Володимирович
(1874-1938)
Видатний український фізико-хімік, академік АН УРСР. Засновник та перший директор Інституту фізичної хімії НАН України в Дніпропетровську. Народився в Кишиневі, а згодом його родина переїхала до Одеси, де він закінчив Рішельєвську гімназію, а потім Одеський університет. Він готувався стати лікарем, але після прочитання праці Менделєєва «Основи хімії» вирішив присвятити себе цій науці. Після закінчення університету навчався в Лейпцизі у Вільгельма Оствальда, де захистив дисертацію. Працював у Тарту, Київському політехнікумі, Катеринославському (Дніпропетровському) гірничому інституті. У часи громадянської війни сконструював простий протигаз, який зберіг здоров’я багатьох солдатів, займався медичним обслуговуванням армії. Працював у напрямках теорії каталізу, хімії ізотопів тощо. У підручнику «Вступ до хімії» уперше виклав хімічні властивості речовин із погляду електронної будови атомів та молекул.
Склодовська-Кюрі Марія
(1867-1934)
Видатна польська й французька хімікиня, перша двічі лауреатка Нобелівської премії — з фізики (1903) і хімії (1911), перша жінка, яка здобула ступінь доктора наук та Нобелівську премію, людина-легенда, яка й до сьогодні є взірцем геніальної та мужньої дослідниці в історії світової науки й водночас люблячої матері. Народилась у Варшаві в родині вчителів, була молодшою серед п’яти дітей. Д. І. Менделєєв, який був другом її батька, побачивши юну Марію в лабораторії, пророкував їй велике майбутнє, якщо вона займеться хімією. Оскільки в ті часи в Польщі жінки не мали права навчатися в університеті, вона емігрувала до Франції і вступила до Сорбонни в Парижі. За перший рік навчання здобула ступінь магістра з фізики, а через рік — із математики. Разом із чоловіком (П’єром Кюрі) вивчала явище радіоактивності. Досліджуючи уранову руду, відкрила два нові хімічні елементи — Полоній і Радій. Свої дослідження Марія і П’єр проводили в примітивних та шкідливих для здоров’я умовах: у старому сараї (колишньому морзі) і в лабораторії звичайної муніципальної школи. Для отримання 0,1 г радію їм довелося вручну переробити декілька тонн урановмісних мінералів. Після смерті чоловіка Склодовська-Кюрі працювала замість нього і стала першою жінкою-викладачкою Сорбонни. Її вважають засновницею нового напрямку науки — радіології, у її родині чотири лауреати Нобелівської премії: вона, її чоловік П’єр, їхня донька Ірен Жоліо-Кюрі та зять Жан Фредерік Жоліо. На честь Марії Склодовської-Кюрі ООН оголосила 2011 рік роком хімії.
Яблонський Олександр
(1898-1980)
Видатний український та польський фізик, член Польської академії наук. Народився в селі Воскресенівка Харківської губернії. Навчався в Харківському, Варшавському та Берлінському університетах. Був пристрасним музикою і в час навчання був першою скрипкою у Варшавській опері. Тривалий час займав посаду професора в університеті Торуня. Яблонський — піонер у молекулярній фотофізиці. Відомі його дослідження в галузі фотолюмінесценції і спектральної теорії молекул. Дослідив багато органічних барвників, що використовують як флуоресцентні кислотно-основні індикатори. Запропонував схему для пояснення процесів взаємодії молекул зі світлом, яку сьогодні називають «діаграмою Яблонського».
.png)