Урок:

Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин.

03.03.2023
2 0
7 Клас, Змішаний

3

0

10814

0

0

0

Відправити запит автору на отримання доступу до цього уроку
Автор опублікував урок у Бібліотеці уроків з обмеженим доступом. Це означає, що для повного доступу до уроку (перегляд усіх завдань та використання) Вам необхідно отримати дозвіл від автора.
Опис уроку (учням цей опис не показується):

Посилання гуглміт: https://meet.google.com/iuu-mkxi-gfy

Тема уроку

Джерело: https://uahistory.co/compendium/biology-reference-notes-7-class-salo/50.php

Розмноження та його значення. Форми розмноження тварин.

Розмноження — це здатність організмів відтворювати собі подібних, що забезпечує безперервність і спадкоємність життя; одна з основних властивостей живого.

Розрізняють дві основні форми розмноження: нестатеве і статеве.

Нестатеве розмноження тварин

Нестатеве розмноження — це різні способи розмноження організмів, для яких характерна відсутність статевого процесу, тобто відбувається воно без участі статевих клітин. Це дуже давня форма розмноження організмів, тому й широко поширена тільки серед одноклітинних твариноподібних організмів, але властива й багатьом багатоклітинним тваринам (кишковопорожнинним, кільчастим червам, як виняток трапляється у членистоногих і хребетних).

Види нестатевого розмноження

• Брунькування. У випадку брунькування група клітин материнської особини починає погоджено поділятись, даючи початок дочірній особині. Ця особина деякий час розвивається як частина материнського організму, а потім відокремлюється від нього (гідра прісноводна) або формує колонії з багатьох особин (коралові поліпи).

0401vugy-14d4-99x96.jpg

Брунькування у гідри

0401vuh1-ccf8-140x96.jpg

Колонія коралових поліпів

• Фрагментація. Основа цього процесу — явище регенерації (відновлення втрачених частин тіла або відновлення цілісного організму з певної його частини). Наприклад, якщо гідру розтерти в ступці, то кожна її маленька частинка відновиться до цілого організму. Фрагмент черв’яка дощового дає початок новій особині. Однак у природних умовах фрагментація трапляється рідко, зокрема у деяких багатощетинкових червів.

Нестатеве розмноження дає змогу швидко збільшувати чисельність особин певного виду у сприятливих умовах. Проте за такого розмноження не відбувається збільшення генетичного розмаїття, тобто дочірні особини за набором спадкової інформації є точними копіями батьків. Та умови довкілля постійно змінюються, і генетичне розмаїття могло б виявитися дуже корисним за необхідності пристосуватися до нестабільних умов існування. Тому переважна більшість тварин періодично або постійно розмножується статевим шляхом.

Статеве розмноження тварин

Статеве розмноження — різні форми розмноження організмів, за яких новий організм розвивається зазвичай із зиготи, яка утворюється в результаті злиття жіночої і чоловічої статевих клітин (гамет).

Сутність статевого розмноження:

• формування статевих клітин (гамет);

• запліднення, тобто злиття статевої клітини самця (сперматозоїда) зі статевою клітиною самки (яйцеклітиною);

• розвиток дочірнього організму із заплідненої яйцеклітини — зиготи.

Завдяки заплідненню дочірній організм отримує спадкову інформацію від двох батьків, тому краще може пристосуватися до нестабільних умов довкілля.

Особливі способи статевого розмноження

• Партеногенез — це одна з форм статевого розмноження, за якої жіночі статеві клітини розвиваються без запліднення. Трапляється у нижчих ракоподібних (дафній), комах (бджіл, попелиць), деяких рептилій, птахів і переважно чергується зі звичайним статевим розмноженням. Партеногенез може відбуватися як за сприятливих умов (у попелиць, дафній розвиваються самки), так і за несприятливих (восени з незапліднених яєць розвиваються самці). У бджіл із незапліднених яєць розвиваються трутні, а із запліднених — самка і робочі бджоли. Партеногенез можна викликати штучно, впливаючи певним чинником на яйцеклітину.

• Поліембріонія — це розвиток декількох зародків (близнюків) з однієї зиготи. Усі ці однояйцеві близнюки завжди однієї статі і зовні майже однакові. Поліембріонія трапляється у всіх тварин. У хребетних вона виникає шляхом поділу зародка на декілька частин на дуже ранніх стадіях його розвитку.

Статеві клітини (гамети)

0401vugz-34e2-212x145.jpg

Статеві клітини

Функція статевих клітин (гамет) — передача спадкової інформації від особин батьківського покоління нащадкам.

Статеві клітини (гамети) формуються у статевих залозах. У самців статеві залози — сім’яники, в них формуються сперматозоїди. У самок статевими залозами є яєчники, в яких формуються яйцеклітини. У переважної більшості тварин яйцеклітини більші за сперматозоїди та нерухомі. Вони містять ядро і багато цитоплазми, в якій зосереджений запас поживних речовин — жовток. Він необхідний для живлення зародка. Яйцеклітина зазвичай оточена кількома різними оболонками. Наприклад, яйцеклітина амфібій покрита прозорою слизуватою оболонкою, у рептилій — одна з оболонок шкіряста, у птахів яйцеклітина послідовно вкрита товстою білковою оболонкою, двома тонкими підшкаралупними, твердою шкаралупою з карбонату кальцію та зовнішньою плівкою, або надшкаралупною оболонкою. Яйцеклітину, оточену зовнішніми оболонками, називають яйцем. Розміри яйцеклітин у різних груп тварин неоднакові. У риб, амфібій, а особливо у рептилій і птахів яйцеклітини значно більших розмірів, ніж у ссавців. У них зародок живиться тільки тими поживними речовинами, що накопичені у жовтку. У ссавців зародок через плаценту отримує все необхідне з організму самки. У риб і амфібій мальки та пуголовки живляться самостійно. Лише у рептилій і птахів весь період розвитку зародка відбувається у яйці, тому їхні яйця найбільших розмірів.

Сперматозоїди (спермії, живчики) значно менші за яйцеклітину і у всіх хребетних та більшості безхребетних мають джгутики, тому здатні до поступального руху в рідкому середовищі.

Організми, у яких чоловічі гамети продукуються одними особинами, а жіночі гамети — іншими, називають роздільно статевими. Це переважна більшість членистоногих, молюсків, хордових тварин. Однак існує велика група тварин, у якої чоловічі і жіночі гамети продукує одна особина. Такі організми називають гермафродитами. При гермафродитизмі різні гамети можуть продукуватися різними статевими залозами однієї особини: яєчниками і сім’яниками, рідше (у більшості черевоногих молюсків, як виняток, в амфібій) — однією статевою залозою почергово.

Запліднення

Запліднення — злиття чоловічої статевої клітини (спермія, сперматозоїда) з жіночою (яйцеклітиною) з утворенням зиготи (заплідненої яйцеклітини), яка дає початок новому організму.

Біологічне значення запліднення: внаслідок злиття гамет із різною спадковістю утворюється більш життєздатне потомство, ніж при нестатевому розмноженні, тому що збільшується різноманітність ознак та пристосувальних властивостей нащадків.

0401vuh0-77fd-315x179.jpg

Схема процесу запліднення: 1 — сперматозоїд; 2 — яйцеклітина; 3 — прикріплення одного зі сперматозоїдів до оболонки яйцеклітини; 4 — проникнення сперматозоїда в яйцеклітину (джгутик відкидається); 5 — злиття ядер сперматозоїда і яйцеклітини

Запліднення може бути зовнішнім і внутрішнім. Запліднення, за якого злиття гамет відбувається поза тілом самки, називають зовнішнім. Зовнішнє запліднення спостерігається у багатьох безхребетних, риб, безхвостих земноводних, які відкладають статеві клітини у водне середовище. Зрідка трапляється і у наземних тварин (наприклад, у черв’яків дощових). Запліднення у цих тварин, а також розвиток зиготи залежать від умов середовища. Тому такі організми продукують дуже багато статевих клітин. Наприклад, ставрида продукує близько 60 тисяч ікринок, лобань — близько 7 мільйонів, щука — від 2 тисяч до одного мільйона. По-перше, значна кількість ікри не запліднюється через відсутність сперматозоїдів; по-друге, частину її зносить течія, поїдають риби, амфібії, птахи, комахи; по-третє, навіть на малька чатує не одна небезпека. У деяких риб дорослою стає лише одна особина з тисячі мальків.

За внутрішнього запліднення злиття гамет відбувається в органах статевої системи самки. Воно притаманне переважній більшості тварин суходолу: черевоногим молюскам, комахам, рептиліям, птахам, ссавцям, хрящовим рибам (акулам, скатам). Внутрішнє запліднення більш ефективне, ніж зовнішнє, адже значно підвищується ймовірність запліднення яйцеклітин, оскільки за допомогою особливих органів парування самці переносять гамети безпосередньо у статеві шляхи самки.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

• Розмноження — одна з властивостей всього живого, за якої батьки передають у спадок свої ознаки нащадкам. Цим забезпечується спадкоємність і безперервність життя.

• Форми розмноження тварин: нестатеве і статеве.

• Нестатеве розмноження здійснюється без участі статевих клітин (гамет). За нестатевого розмноження дочірнім особинам передає у спадок свої ознаки тільки один батьківський організм, тому вони є його точними копіями.

• Статеве розмноження відбувається за участі статевих клітин двох організмів, що призводить до виникнення неідентичних організмів, тобто збільшення мінливості нащадків. Це в подальшому покращує пристосування організмів до нестабільних умов навколишнього середовища.

Запліднення — злиття чоловічої статевої клітини з жіночою з утворенням зиготи (заплідненої яйцеклітини), яка дає початок новому організму. Запліднення буває зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє запліднення властиве переважно тваринам водного середовища існування. У тварин суходолу запліднення переважно внутрішнє. Воно відбувається в органах жіночої статевої системи.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ

1. Що таке розмноження? Яке значення має розмноження для живих організмів?

2. Яке розмноження називають нестатевим? У чому його сутність і недоліки?

3. Яке розмноження називають статевий? У чому його сутність і переваги над нестатевим?

4. Що таке партеногенез і гермафродитизм?

5. Що таке гамети?

6. Чому у яєць суходолу виникли водонепроникні оболонки?

7. Чому тваринам суходолу необхідне внутрішнє запліднення?

Вміст уроку:
1
2
3

Урок не містить жодного завдання. Додайте завдання.

Щоб додати завдання, оберіть категорію завдання на панелі запитань.

1

2

3

Рефлексія від 0 учнів

Сподобався:

0

Так: 0

Ні: 0

Зрозумілий:

0

Так: 0

Ні: 0

Потрібні роз'яснення:

0

Ні: 0

Так: 0

Відправити запит автору на отримання доступу до цього уроку
Автор опублікував урок у Бібліотеці уроків з обмеженим доступом. Це означає, що для повного доступу до уроку (перегляд усіх завдань та використання) Вам необхідно отримати дозвіл від автора.
Рекомендуємо

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

653

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська мова
7 клас

35 грн

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

404

Аватар профіля Гузік Віта Григорівна
Українська мова
7 клас

20 грн

Дієприслівник як форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприслівник як форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

147

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська мова
7 клас

35 грн

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Форми дієслова

263

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська мова
7 клас

35 грн

Симбіоз та його форми

Симбіоз та його форми

182

Аватар профіля Лугова Тамара Олексіївна
Біологія
11 клас

33 грн

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

773

Аватар профіля Лизько Валентина Степанівна
Українська мова
7 клас

25 грн

Схожі уроки

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

Опора і рух. Види скелету. Значення опорно-рухової системи.

729

Аватар профіля Янченко Віктор Григорович
Біологія
7 клас

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

Генетика статі й успадкування, зчеплене зі статтю.

858

Аватар профіля Лохвицька Марія Федорівна
Біологія
9 клас

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

Функціональна роль популяцій в екосистемах. Біогеоценоз та його структура

1949

Аватар профіля Чернишова Світлана Володимирівна
Біологія
11 клас

Властивостi та характеристики екосистем.

Властивостi та характеристики екосистем.

412

Аватар профіля Цуркан Неля Михайлівна
Біологія
11 клас

Закони Менделя, їх генетичні основи.

Закони Менделя, їх генетичні основи.

640

Аватар профіля Шимон Анжеліка Омелянівна
Біологія
9 клас

Органи та системи органів тварин

Органи та системи органів тварин

855

Аватар профіля Жмурко Олександр Олександрович
Біологія
7 клас