Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина

Вода — універсальний розчинник. У воді розчиняються тверді, рідкі та газоподібні речовини, утворюючи водні розчини.

Важливою властивістю води є здатність змішуватися з рідкими, твердими і газоподібними речовинами. Якщо в результаті утворюється однорідна суміш, то це явище називають розчиненням.

Розчини — однорідні системи, що складаються з молекул розчинника і частинок розчиненої речовини, між якими відбуваються хімічні або фізичні взаємодії.

Складовими частинами розчину є розчинник і розчинена речовина.

Розчинником виступає компонент, який має однаковий агрегатний стан з розчином. Інші складові розчину — розчинені речовини. Якщо розчинник і розчинена речовина знаходяться в однаковому агрегатному стані, то розчинником вважають компонент, маса якого є більшою. Якщо одним з компонентів розчину є вода, як правило, саме її називають розчинником.

Масу розчину можна знайти додавши масу розчинника до маси розчиненої речовини:

m(розчину)=m(розчинника)+m(речовини)

Вода — найпоширеніший розчинник серед усіх існуючих у природі. Потрапляючи у воду, речовина під впливом молекул води розпадається на окремі молекули або йони.

Розчин може мати забарвлення (наприклад, розчин калій перманганату (марганцівки)), або бути безбарвним (наприклад, розчин цукру).

Розчинником може бути не тільки вода. Властивість ацетону розчиняти різні органічні речовини використовують в засобах для очищення фарбованих або лакованих поверхонь.

Спиртові розчини використовуються в парфумерії та медицині.

Якщо одним з компонентів розчину є вода, то:

• такі розчини називаються водними розчинами;

• вода у них є розчинником;

• інший компонент розчину називається розчиненою речовиною.

Таким чином, компонентами водних розчинів є розчинник (вода) і розчинені у ній речовини.

Розчини — однорідні системи, що складаються з молекул розчинника і частинок розчиненої речовини, між якими відбуваються хімічні або фізичні взаємодії.

Учені на основі практичних досліджень сворили довідкову таблицю для визначення розчинності окремих речовин.

У таблиці «Розчинності кислот, основ і солей у воді» у верхньому горизонтальному рядку і першому вертикальному стовпчику зазначено частинки, з яких утворені сполуки. На перетині них стоять літери: «Н» — нерозчинна сполука, «Р» — розчинна сполука, «М» — малорозчинна сполука.

Таким чином, речовини класифікують за розчинністю у воді.

При змішуванні деяких речовин з водою (глини, рослинної олії та ін.) утворюються не розчини, а суспензії. 

    Суспензії — це каламутні неоднорідні суміші, до яких відносять також і емульсії. При змішуванні твердих речовин з водою можуть утворюватися суспензії, рідких — емульсії. Суспензії і емульсії, на відміну від розчинів, з часом відстоюються.

Приклад:

При збовтуванні води з піском утворюється каламутна суспензія, у якій частинки піску незабаром осядуть вниз.

При збовтуванні рослинної олії з водою отримується емульсія, при відстоюванні краплі олії незабаром піднімуться вгору (оскільки густина олії менше густини води).

Cуспензія

1. Каламутна.

2. Неоднорідна. Частинки видно неозброєним оком.

3. Частинки легко осідають (протягом декількох хвилин).

4. Частинки затримуються звичайними фільтрами (фільтрувальної папером та ін.).

5. Суміш глини з водою.

Емульсія

1. Каламутна.

2. Неоднорідна. Окремі краплі видно неозброєним оком.

3. Частинки легко осідають (спливають) (протягом декількох хвилин).

4. Частинки затримуються звичайними фільтрами (фільтрувальним папером та ін.).

5. Суміш рослинної олії з водою.

Розчин

(істинний)

1.Прозорий.

2. Однорідний. Частинки не видно навіть у мікроскоп.

3. Частинки не осідають.

4. Частинки не затримуються фільтрами (навіть ультрафільтрами).

5. Розчин цукру у воді.

Зверни увагу!

Прозорість і однорідність є характерними ознаками справжніх розчинів. Причиною такої відмінності розчинів від суспензій є те, що розмір частинок розчиненої речовини в розчинах значно менша, ніж у суспензіях.

Письмово №41 с.24