Романтизм в образотворчому мистецтві

Упродовж ХІХ ст. європейське мистецтво отримало нові соціальні імпульси. На арені суспільного життя з'явилися нові енергійні дійові постаті - представники інтелігенції. Наукові відкриття поступово рйунували традиційні уявлення людства про світобудову, притаманні Просвітництву.

Новими критеріями мистецтва ХІХ ст. стали свобода самовираження, підвищена увага до індивідуальних, неповторних рис людини, природність, щирість і розкутість. Романтики відкривали раціоналізм і практицизм Просвітництва як механістичний, безособистісний та штучний, віддаючи перевагу емоційності вираження й натхненню.

Романтизм - ідейний і художній напрям у культурі порубіжжя ХІХ ст., для якого є характерними ствердження самоцінності духовно-творчого життя особистості, зображення сильних пристрастей і характерів, натхненної й цілющої природи.

Романтизм зародився як літературна течія, а згодом поширився на музичне мистецтво. В образотворчому мистецтві найяскравіше виявився у живописі та графіці, менше - в архітектурі. Улюбленими мотивами художників стали гірські пейзажи й мальовничі руїни.

Розвиток романтизму в живописі відбувався в гострій полеміці з прихильниками класицизму.

Романтики докоряли своїм попередникам холодною розсудливістю й відсутністю руху життя. Романтична художня система грунтовалася на синтезі мистецтва, філософії, релігії.

Першим, кому вдалося закріпити новий напрям, був Теодор Жеріко - палкий прихильник героїки наполеонівської доби. Його картина "Поранений кірасир" стала викликом королівському дому та виразом почуттів народу. Герой картини не виглядає переможеним. Вимушений полишити поле бою, він сповнений гідності. Герой ледь утримує коня, але міцно стискає у руці зброю. Фігури коня й людини, різко висунуті на передній план, створюють враження, ніби вони б'ються в рамі, що їх стискає. Художник показав доблесного воїна на межі загибелі. Образи ніби символізують долю Наполеона - від яскравих перемог до краху. Яскраві фарби, точні лінії, емоційність твору привернули увагу публіки.

Ежен Делакруа - французський живописець і графік, який зображував сюжети, сповнені драматизму та внутрішньої напруженості. Органічний синтез героїчної дійсності й символіки, романтичної мрії про свободу художник утілив у картині "Свобода, що веде народ", зобразивши реальних учасників липневої революції 1830 р. поряд з алегоричною фігурою Свободи. Вона веде людей в атаку на королівські багнети. Пензель живописця бедоганно підкреслив різноманітне вбрання повстанців: на вуличних барикадах плвч-о-пліч воювали представники різномантних верств суспільства.

Майстром європейського романтизму, творцем романтичного пейзажу є Каспар Давид Фрідріх. Його картина " На вітрильнику" кожного глядача робить учасником зображеної сцени. Доробок митця містить живопис олією, малюнки сепією. Саме пейзажи в техніці сепії зажили найбільшої слави. У нескінчений простір морського пейзажу, гір, гаваней, лісових хащів або полів Фрідріх вводить людські фігурки, що підсилюють відчуття космічності природи його полотен. Художник-романтик трактує життя людини й природи як щось цілісне, підвладне проявам божественної сили.

У жанрі пейзажу видатним майстром був англійський романтик Вільям Тернер, який талановито зображував дивовижні повітряні стихії, зокрема вогню та світла.

Отже, у мистецтві на противагу класицизму виникає романтизм, якому властиві прагнення свободи, інтерес до зображення сильних пристрастей, загиблення у сферу людського духу. Ознаки творів епохи класицизму - велич і ретельне промальовування деталей та статичність фігур - залишаються в минулому.

Назвіть представників романтизму в образотворчому мистецтві. У яких жанрах живопису яскраво виражено цей стиль?

До яких тем зверталися у своїй творчості художники-романтики?

Порівняйте романтизм із класицизмом, визначте відмінні риси, наведіть приклади.